Ухвала суду № 3219570, 28.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“28” жовтня 2008 р. Справа № 2-25/5.1-2006

к/с № К-6696/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Коваль Є.В.

розглянувши касаційні скарги Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на ухвалуСевастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2007 року

та постановуГосподарського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2006 року

по справі№ 2-25/5.1-2006

за позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта"

до1) Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків,

2) Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим,

3) Державної податкової інспекції в м. Сімферополі

про визнання нечинними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції Старокиївського району міста Києва №1954-2310-61560045-5215 від 13.09.1999 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 179 397,00 грн., визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі №652-23-2-21560045/3819 від 07.10.1999 р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток сумі 17 800,00 грн., а також про повернення зайво сплаченої суми податкового боргу в розмірі 354 641,00 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2007 року у даній справі позов задоволено частково; визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції Старокиївського району міста Києва №1954-2310-61560045-5215 від 13.09.1999 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 179 397,00 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення судів у частині задоволення позовних вимог мотивовані тим, що матеріалами справи та висновком судово-бухгалтерської експертизи № 4 від 12.09.2005 р. була встановлена необґрунтованість донарахування ДПІ Старокиївського району м. Києва позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зазначеній сумі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим та Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків подали касаційні скарги, в яких просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки скаржники вважають, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 1999 року податковими інспекціями відповідних районів перевірялись структурні підрозділи Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", про що складені відповідні акти перевірок.

Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим було проведено комплексну документальну перевірку Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та її структурних підрозділів з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.1997 року до 31.12.1998 року. По результатах перевірки був складений зведений акт № 38-23-2 від 27.08.1999 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Старокиївському районі міста Києва, правонаступником якої є СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, було прийнято рішення №1954-2310-61560045-5215 від 13.09.1999 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 179 397,00 грн., (в тому числі 87 448,00 грн. основний платіж, 67804,00 грн. штрафні санкції та 24 145,00 грн. пеня); ДПІ у місті Сімферополі було прийнято рішення №652-23-2-21560045/3819 від 07.10.1999 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 17 800,00 грн., (в тому числі 13692,00 грн. - основний платіж і 4108,00 грн. - штрафні санкції).

Переглядаючи судові рішення в межах доводів касаційної скарги, враховуючи встановлені судами обставини, з посиланнями на висновок експерта № 4 від 12.09.2005 року, яким встановлено обґрунтованість нарахування податковим органом податку на додану вартість в сумі 41 740,00 грн., а також наявність переплати за цей же податковий період (1998 рік) в сумі 81 349,12 грн. колегія суддів вважає правомірними висновки судів щодо визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у Старокиївському районі міста Києва №1954-2310-61560045-5215 від 13.09.1999 року.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши законність оскаржуваних рішень в межах доводів касаційних скарг не знаходить підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2007 року та постанову Господарського суду АР Крим від 10.11.2006 рокуу даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2007 року та постанову Господарського суду АР Крим від 10.11.2006 року по справі № 2-25/5.1-2006залишити без змін.

Справу № 2-25/5.1-2006повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

Ухвала складена у повному обсязі 31.10.2008р.

З оригіналом згідно

В. секретар Коваль Є.В.