Постанова № 32195499, 30.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2013 р. 12:18 Справа №2а-11788/12/0170/6

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представника

позивача - Адамова Євгенія Володимировича, представника відповідача - Володькіна Сергія Анатолійовича, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК

про визнання протиправними дій

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК викладені у акті перевірки № 973/22-01/19445512/109.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" Державною податковою інспекцією у м. Ялта АРК було складено акт від 07.07.2012 року № 973/22-01/19445512/109, в якому зроблені необґрунтовані висновки про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарської діяльності, укладення та виконання господарських договорів. Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не враховані положення діючого законодавства, у зв'язку з чим не було правових підстав для прийняття оскаржуваного акту.

Ухвалою суду від 19.11.2012 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 01.04.2013 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржуване рішення прийнято ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість", обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства.

Розглянув матеріали справи, дослідив надані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів" є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код юридичної особи 19445512).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів" знаходиться на податковому обліку в Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим за №419(2) від 14.06.1991р..

ТОВ "Маглів" зареєстроване, як платник податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію № 100343488 від 11.07.2011р., індивідуальний податковий № 194455101124.

Так, перевірку ТОВ "Маглів" було проведено на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим державної податкової служби від 14.06.2012р. №400 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" .

Вказаний наказ прийнятий відповідно до постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012 року "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки", по кримінальній справі № 69-0146. Наказ виданий на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного наказу та направлень: від 14.06.2012 р. №000321/319 виданого ДПІ у м. Ялті АР Крим проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Маглів" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель-плюс" (код ЄДРПОУ : 31263808). ПП "Ротонда Торг" (код ЄДРПОУ 36165656), ПП "Габарит-груп" (код ЄДРПОУ 35941644), ПП "Гранд-М" (код ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (код ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ "ВТК "Окнополь" ( код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "Бренд Строй" (код ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" ( код ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (код ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре місто" ( ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (код ЄДРПОУ 37081766), ПП " Мобкримторг" (код ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (код ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімидж" (код ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ - компанія "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (код 36165986), ПП "Укрторгнартнер" (код ЄДРПОУ 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (код ЄДРПОУ 37860178) ТОВ 'Кримстройиндустрия" (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (код ЄДРПОУ 32836776), ПП "Евроградстрой" (код ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима Торг" (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (код ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель Плюс" ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182), ПП "Пан Буд" (код ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (код ЄДРПОУ 37081991), І1П "Севелітстрой" (код ЄДРПОУ 55096833), ПП "Мастер Торг" (код ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

За результатами перевірки був складений акт № 973/22-01/19445512/109 від 07.07.2012 року, яким встановлено:

1. Порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та п. 44.1 ст. 44, п.138.1 п. 138.2, п. 138.6, 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Маглів", занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму у загальній сумі 323155 грн., у т.ч. по періодам: півріччя 2010р. у розмірі 101349 грн., 3 квартал 2010 у розмірі 229643 грн., 2010рік 277052 грн., 1 квартал 2011р. у розмірі 35178 грн., 2 квартал 2011р. у розмірі 7015 грн., 2-3 квартал 2011р. у розмірі 10925 грн., 2-4 квартали 2011 року у розмірі 10925 грн.

2. Порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3, п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) та п. 185.1 ст.185, п.198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (з наступними змінами), внаслідок чого перевіркою встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового)період у всього у сумі 1586540грн., у т.ч.: травень 2009р. у сумі 31409 грн.; червень 2009р. у сумі 264379грн.; липень 2009р. у сумі 110000грн.; вересень 2009р. у сумі70654грн.; листопад 2009р. у сумі 214810грн.; грудень 2009р. у сумі 237980грн.; березень 2010р. у сумі 29413грн.; квітень 2010р. у суми 130590грн.; липень 2010р. у сумі 116640грн.; серпень 2010р. у сумі 209231грн.; вересень 2010р. у сумі 121307грн.; жовтень 2010р. у сумі 9240грн.; листопад 2010р. у сумі 20500грн.; грудень 2010р. у сумі 5250грн.; лютий 2011р. у сумі 227грн.; березень 2011р. у сумі 5410грн.; травень 2011р. у сумі 6100грн.; вересень 2011р. у сумі 3400грн.

3. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ "Маглів" з суб'єктами господарювання: ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Кримторг", ПП "Укрторгпартнер"КП "Альянс", ПП "Севелітстрой".

ДПІ в м. Ялта АР Крим в акті № 973/22-01/19445512/109 від 07.07.2012року відповідачем встановлено завищення суми податкових зобов'язань позивача, заявлених у податкових деклараціях в частині прибутку підприємств та податку на додану вартість, яке відбулося внаслідок господарських операцій по взаємовідносинам з: ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Кримторг", ПП "Укрторгпартнер"КП "Альянс", ПП "Севелітстрой".

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дії відповідача щодо проведення та викладення висновку у акті перевірки, суд зазначає наступне.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

П.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка відповідно до абз.3 п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11); органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (пп.78.1.12).

Підставою прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Маглів" вказаний п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, а саме - отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Не погодившись з діями відповідача за результатами позапланової виїзної перевірки, ТОВ "Маглів" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним дії стосовно викладених висновків у акті перевірки від 07.07.2012р № 973/22-01/19445512/109 щодо виявлених порушень податкового законодавства.

Оцінюючи правомірність дій ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це

повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним дії ДПІ, що полягають у викладені в акті № 973/22-01/19445512/109 від 07.07.2012року, позапланової виїзної перевірки, та скасування висновків акту перевірки, суд зобов'язаний встановити чи діяв Відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в період до 01.01.2011 року були встановлені Законом України "Про податок на додану вартість". Починаючи з 01.01.2011 року з набранням чинності розділу V Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. питання стосовно оподаткування податком на додану вартість врегульовані нормами цього розділу ПКУ.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язаннязвітного періоду, визначена цим законом. Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв до 01 січня 2011 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду є сумою податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (при її позитивному значенні) або бюджетному відшкодуванню (при її від'ємному значенні). Аналогічна норма стосовно визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету при позитивному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, що діє з 01.01.2011 року, встановлена п.200.1 та п.200.2 ст.200 розділу V ПКУ.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 ПК України).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3 ст.198 розділу V ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону (до 01 січня 2011 року) або пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу (після 01 січня 2011 року), протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (до 01 січня 2011 року - п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", після 01 січня 2011 року - п.198.2 ст.198 розділу V ПК України).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв до 01 січня 2011 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг) ПДВ, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). З 01 січня 2011 року згідно п.198.6 ст.198 розділу V ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. -

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР, із змінами і доповненнями втратив чинність з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями: витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755- VІ, із змінами і доповненнями: витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4. 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями: господарська діяльність - діяльність: особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755- VІ, із змінами і доповненнями: собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ, із змінами і доповненнями: витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями: не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 999 р. № 996-ХІУ).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади (п.2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (далі - Положення №88)).

Форма первинного документа КБ-2в затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. №554 та рекомендована до використання листом того самого Міністерства №12/19-2-9/11-5008.

Так, в акті перевірки № 973/22-01/19445512/109 від 07.07.2012 зазначено, що позивачем порушено:

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами і доповненнями, п.44.1 ст.44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI із змінами і доповненнями донараховано податку на прибуток на загальну суму 323 155 грн.

п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3, п. п. 7.4.1 та п. п. 7.4.5 п.7.4, п. п. 7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 року, п. 185.1 статті 185, п. 198.1, п.198.3, 198.6 статті 198, п.200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI із змінами і доповненнями , в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1 586 540 гривень.

Однак з даними порушеннями погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що Позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту за спірні періоди.

З матеріалів справи вбачається, що сума донарахування податку на прибуток у розмірі - 323155грн. визначена по взаємовідносинах з ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Кримторг", ПП "Укрторгпартнер", КП "Альянс", ПП "Севелітстрой" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 на думку ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС, внаслідок порушення позивачем п.п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2. п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, п. 44.1 п. 44.5 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 із змінами і доповненнями, яка виникла в наслідок невизнанням ДПІ у м. Ялта віднесення вартості робіт, товарів, послуг на загальну суму 116 1182 грн. до складу скоригованих валових витрат та витрат що враховуються при визначені об'єкта оподаткування неправомірно.

Так, підприємство за перевіряємий період (01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.) мало взаємовідносини з зазначеними контрагентами на підставі договорів та первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Судом встановлено, що операції по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами відображені в бухгалтерському обліку по ДТ рахунків 1522 (виготовлення і модернізація основних засобів" - 7591746 71, ДТ рахунків 20 (сировина та матеріали) - 714714,06 грн., ДТ рахунків 92 (адміністративні витрати) - 446467,76 грн., КТ рахунків 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) - 10503514,74 грн.

Зазначене підтверджується відомістю дослідження формування скоригованих валових витрат та витрат що враховуються при визначені об'єкта оподаткування по взаємовідносинам із ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Кримторг", ПП "Укрторгпартнер", КП "Альянс", ПП "Севелітстрой" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 на загальну суму 1 161 181,82.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Згідно представлених документ у матеріалах справи послуги наданні контрагентами ТОВ "МАГЛІВ" були пов'язані з модернізацією основних засобів. Акти виконаних робіт від контрагентів відображалися по ДТ 1522 рахунку, та при вводі в експлуатацію відносилися до 10 класу рахунків.

Відповідно до наданих документів, дослідженням встановлено проведення фінансово господарської-діяльності між ТОВ "Маглів" із вищезазначеними контрагентами, у тому числі:з КП "Альянс" на суму 4 014 736,18 гривень, ПП "Визит Торг", на суму 32 860,87 гривень, ПП "Ротонда Торг", на суму 102 396,00 гривень, ПП "Кримторг" на суму 422 933,34 гривень, ПП "Комманд" на суму 650 400,00 гривень, ПП "Укрторгпартнер", на суму 20 400,00 гривень, ПП " Севелітстрой " на суму 2 604 702,91 гривень, ТОВ БВП " Строитель - плюс " на суму 1 770 842,40 гривень.

Так, за перевіряємий період, позивачем були отримані послуги з будівництва, а саме: від ТОВ БВП " Строитель - плюс " відповідно до типових форм № КБ-3 від 29.10.2010, червня 2009р. та березня 2009р. на загальну суму 1 770 842,40 у т.ч. ПДВ 295 140,40 грн., від КП "Альянс" відповідно до типових форм № КБ-3 за березень 2009р., червень 2009р., вересень 2009р., грудень 2009р. на загальну суму 4 014 736,18 грн., у т.ч. ПДВ 669 122,70 грн., від ПП "Севелітсрой" відповідно до типових форм № КБ-3 за квітень, липень, серпень, вересень 2010р. на загальну суму 2 604 702,91 грн., у т.ч. ПДВ 434 117,22 грн.

Взаємовідносини ТОВ "Маглів" щодо надання послуг з постачання обладнання та сировини знайшли своє підтвердження від ПП "Визит Торг" на підставі видаткових накладних № 293 від 24.12.2010р. та №112 від 10.01.2011р. у загальній сумі 32 860,87 грн., у т.ч. ПДВ 5 476,81 грн.,від ПП "Кримторг" на підставі видаткових накладних № 516 від 31.07.2009, № б/н від 25.08.2009, № 508 від 20.04.2010 у загальній сумі 422 933,34 грн., у т.ч. ПДВ 38 266,67 грн. від ПП "Комманд" на підставі видаткових накладних № 287 від 02.08.2010р., № 469 від 30.08.2010р. №697 від 30.09.2010р., № 1456 від 18.11.2010р. у загальній сумі 650 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 108 400,00грн.

Надання послуг підприємству з постачання сировини від ПП "Ротонда торг" підтверджується видатковими накладними № 2278/1 від 16.08.2010р., № 620 від 23.08.2011р., №987 від 12.05.2011р. на загальну суму 102396,00 у т.ч. ПДВ 17066,00 грн. та від ПП "Укрторгпартнер" - видатковою накладною б/н від 15.09.2011р. на суму 20 400,00грн., у т.ч. ПДВ 3 400,00грн.

Акти приймання виконаних підрядних робіт по об'єкту будівництва - складені за формою КБ-2в, затвердженою Наказом №554, та мають наступні обов'язкові реквізити, встановлені п.2 ст.9 Закону №996, а саме:

- назву документа;

- дату та номер документа;

- назву постачальника (генпідрядника, субпідрядника);

- назву покупця (замовника);

- відомості про виконані робота (найменування об'єкта будівництва перелік виконаних робіт, одиницю виміру, кількість та вартість робіт);

- підписи сторін, завірені печатками.

Звіт про використання матеріалів на об'єкті підрядних робіт - ТОВ "Маглів" за 2009-2012 р. має обов'язкові реквізити, встановлені п.2 ст.9 Закону №996

Звітна відомість ресурсів по об'єкту будівництва має обов'язкові реквізити, встановлені п.2 ст.9 Закону №996

Акт приймання виконаних підрядних робіт по об'єкту будівництва складений за формою КБ-2в, затвердженою Наказом №554, та має наступні обов'язкові реквізити, встановлені п.2 ст.9 Закону №996

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами ТОВ "МАГЛІВ" (звітами про використання матеріалів на об'єкті підрядних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, актами приймання виконаних підрядних робіт, видатковими накладними, актом приймання-передачі основних засобів) у повному обсязі підтверджується використання (утримання з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Маглів" вартістю 9 619 271,70 грн. з ПДВ, придбаних у контрагентів.

А отже, ремонтні роботи вартістю 9 619 271,70 грн. з ПДВ, придбані у контрагентів були використані у господарській діяльності ТОВ "Маглів" згідно з п.1.32 Закону №334 й ст.3 ГКУ.

Отже, дослідженням первинних бухгалтерських документів встановлено, що витрати на виготовлення та модернізацію, основних засобів по взаємовідносинам ТОВ "Маглів" з ТОВ БВП "Строитель-Плюс", КП "Альянс", ПП "Визит Торг", ПП "Ротонда Торг", ПП "Кримторг", ПП "Комманд", ПГ " Укрторгпартнер ", ПП "Севелітсрой" у період з 01.01.2009 по 31.03.2012 року збільшували балансову вартість основних засобів першої групи. Відповідно до п.п. 8.1.2, п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 р. № 213/97-ВР зі змінами та доповненнями амортизації підлягають витрата на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Як було зазначено вище ТОВ "МАГЛІВ" було придбано у ТОВ БВП "Строитель-Плюс", КП "Альянс", ПП "Визит Торг", ПП "Ротонда Торг", ПП "Кримторг", ПП "Комманд", ПГ " Укрторгпартнер ", ПП "Севелітсрой" будівельні роботи, які було оприбуткована на збільшення вартості основних засобів.

На основні засоби які було введено в експлуатацію нараховане амортизацію відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Так, згідно з відомістю дослідження формування амортизаційних відрахувань ТОВ "МАГЛІВ", що враховуються при визначанні об'єкту оподаткування за період з 01.01.2009 по 31.03.2011р., у розмірі 2456 479 грн. матеріалами справи підтверджується, проте за даними відповідача сума складає 2 086 680 грн.

Отже, розбіжність з актом перевірки за рахунок невизнання амортизаційних відрахування, які було сформована від вартості основних засобів, введених в експлуатацію після отримання будівельних послуг від ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Кримторг", ПП "Укрторгпартнер"КП "Альянс", ПП "Севелітстрой" склала 369 799,00 грн.

Підпунктом 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР передбачено, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до п.п, 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВРамортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Оскільки вартість поліпшення основних фондів сформовано на підставі належним чином оформленими первинними документами, формування амортизаційних відрахувань ТОВ "Маглів" є правомірною та відповідає вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР.

Крім того, судом встановлено що за перевіряємий період ТОВ "Маглів" нараховане податку на прибуток у розмірі 629 446 грн., однак у акті перевірки встановлена сума у розмірі 952 600 грн., у зв'язку з чим розбіжність склала 323 155,00 грн. за рахунок не визнання витрат та амортизаційних відрахувань по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами, які як зазначено вище сформовані на підставі належним чином оформленими первинними документами.

Оскільки витрати пов'язані із придбанням будівельно-монтажних послуг у ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Кримторг", ПП "Укрторгпартнер"КП "Альянс", ПП "Севелітстрой" повністю підтверджені первинними документами, то заниження об'єкту оподаткування та податку на прибуток не підтверджено.

За період з 01.01.2009 по 31.03.2012 року ТОВ "МАГЛІВ" задекларовано податку на прибуток на загальну суму 629445,00 грн. у тому числі:

- 2009 рік - від'ємне значення -708191, 00 грн.;

- 2010 рік-податок 20186,00 грн.;

- 1 квартал 2011 рік - від'ємне значення - 78340,00 грн.;

- 2-4 квартал 2011 рік - податок 485492,00 грн.;

- 1 квартал 2012 року-податок 45427,00 грн.;

Таким чином, висновки ДПІ у м. Ялті АР Крим за актом перевірки від 07.07.2012 року про заниження у перевіряємий період податку на прибуток на суму 323 155 грн. даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "Маглів" не підтверджуються.

Крім того, з акта перевірки № 973/22-01/19445512/109 від 07.07.2012р. вбачається, що перевіркою також виявлено порушення:

- п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3, п. п. 7.4.1 та п. п. 7.4.5 п.7.4, п. п. 7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 року, п. 185.1 статті 185, п. 198.1, п.198.3, 198.6 статті 198, п.200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755Л/І із змінами і доповненнями , в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1 586 540 гривень.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізично особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), (пункт 201.1 статті 201 ПКУ)

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 ПКУ). Податкова накладну податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, (пункт 201.6. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

При проведені дослідження встановлено, що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

ПКУ не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Як вбачається з матеріалів справи та акту, перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 1 586 540,00 грн., яке виникло за рахунок невизнання ДПІ у м. Ялта податкового кредиту сформованого за рахунок постачальників ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Кримторг", ПП "Укрторгпартнер"КП "Альянс", ПП "Севелітстрой".

Так, стосовно завищення податкового кредиту за перевіряємий період по операціях придбання транспортних послуг у вищевказаних контрагентів суд вказує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Маглів» було отримано право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість:

- від ТОВ "БВП "Строитель-Плюс" на підставі податкових накладних №6548 від 29.11.2010р., № 6520 від 18.11.2010р., № 6562 від 18.11.2010р., № 2871 від 30.06.2009р., № 857 від 03.03.2009р. у загальній сумі 1723 742,40 грн., у т.ч. ПДВ 287 290,40 грн.

- від ПП «Визит Торг» на підставі податкових накладних №293 від 24.12.2010р. та № 112 від 10.02.2011р. на загальну суму 32 860,87 грн., у т.ч. ПДВ 5 476,81 грн.

- від ПП «Ротонда - Торг» на підставі податкових накладних № 2278 від 16.08.2010р., № 140 від 23.03.2011р., № б/н від 12.05.2011р. на загальну суму 102 396,00 грн., у т.ч. ПДВ 17 066,00 грн.

- від ПП «Кримторг» на підставі податкових накладних № 516 від 31.07.2009р., № рнн-1 від 25.08.2009р., №508 від 20.04.2010р. на загальну суму 211 600,01 грн., у т.ч. ПДВ 35266,67 грн.

Формування податкового кредиту по взаємовідносинам з КП "Альянс" знайшло своє підтвердження податковими накладним: № 439 від 24.02.2009р., № 2827 від 30.09.2008р., № 1488 від 20.05.2009р., № рнн-1 від 28.05.2009р., № 1595 від 29.05.2009р., № 2061 від 30.06.2009р., № 3586 від 29.09.2009р., № 3583 від 29.09.2009р., № 3584 від 29.09.2009р., № 3585 від 29.09.2009р., №4974 від 28.12.2009р. №4975 від 28.12.2009р., № 4976 від 28.12.2009р., №4977 від 28.12.2009р., № 4987 від 28.12.2009р. на загальну суму 4 042 704,58 грн., у т.ч. ПДВ 673 784,11 грн., по взаємовідносинам з ПП «Комманд» підтверджується податковими накладним № 287 від 02.08.2010р., № 469 від 30.08.2010р., № 697 від 30.09.2010р., № 1456 від 18.11.2010р. на загальну суму 650 400,00грн., у т.ч. ПДВ 108400,00грн., по взаємовідносинам з ПП «Укрторгпартнер» підтверджується податковою накладною б/н від 14.09.2011 на суму 20 400,00 грн. у т.ч. ПДВ 3 400,00 грн. та по взаємовідносинам з ПП «Севелітсрой» податковими накладними № 346 від 14.04.2010р., № 818 від 27.07.2010р., № 1058 від 27.08.2010р., № 1393 від 30.09.2010р. № 35 від 21.10.2011р. на загальну суму 2 659939,99грн., у т.ч. ПДВ 443 323,33 грн.

Так, послуги, товари отримані позивачем оприбутковані та використовувалися у господарській діяльності, що підтверджуєтеся документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (головні книги, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, оборотно сальдові відомості (по рахункам 20, 92, 1522, 31. 361, договори, податкові накладні, видаткові накладні та інше).

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Маглів» здійснювало діяльність спрямовану на модернізацію об'єктів та виготовлення сировини.

Таким чином, підприємствами ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Кримторг", ПП "Укрторгпартнер"КП "Альянс", ПП "Севелітстрой" були надані податкові накладні ТОВ «МАГЛІВ» було сформовано податковий кредит по податковим накладним виписаним на придбання товарів послуг, які розглядаються в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні мають статус юридично значимих.

Дослідженням встановлено факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, в період з 01.01.2009 по 31.03.2012 року, встановлено об'єкти оподаткування при придбанні товарів послуг, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 22, 185 Податкового кодексу України.

Розбіжність з актом перевірки у сумі донарахування ПДВ до сплати 1 586 540,00 та залишку від'ємного значення у розмірі 304349,00 грн. за рахунок не визнання відповідачем податкового кредиту сформовано на рахунок постачальників ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Комманд", ПП "Визит Торг", ПП "Кримторг", ПП "Укрторгпартнер"КП "Альянс", ПП "Севелітстрой", який як зазначено вище сформовано на підставі податкових накладних, що відповідають вимогам податкового законодавства та знайшли своє підтвердження у матеріалах справи.

Оскільки відповідно до первинної документації позивача податковий кредит у сумі 1 586 540,00 грн. повністю підтверджено належним чином оформленими документами, то висновки акту щодо заниження податку на додану вартість 1 586 540,00 грн. є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, висновки ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС за актом перевірки від 07.07.2012 року про заниження у перевіряє мий період податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 1 586 540,00 грн. даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Маглів» не підтверджуються.

Крім того, судом встановлено, що товари, роботи (послуги), визначені за актом перевірки ТОВ "Маглів", використовувались у його господарській діяльності, що підтверджується наступним.

Суд зазначає, що договірні зобов'язання позивача стосовно вищезазначених контрагентів були виконані в повному обсязі.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отримані товари (роботи послуги) використовувалися позивачем у його господарській діяльності.

Це підтверджено документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, акти виконаних робіт, виписки банку, та інше).

Формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно діючого законодавства на загальну суму 132 848,47грн. Отримання товарів, робіт послуг підтверджується актами, видатковими накладними, чеками, товарно-транспортними накладними на загальну суму 807590,78 грн., з урахуванням ПДВ. Оплата за виконані роботи, отримані послуги товари підтверджується виписками банку, платіжними дорученнями, чеками на загальну суму 674 742,31, у т. ч. ПДВ у розмірі 132 848,47грн.

Згідно наданих на дослідження накладних, довіреностей, використання товарів, робіт, послуг отриманих ТОВ «Маглів» від вищевказаних контрагентів підтверджується первинними документами, а саме: актами приймання виконаних підрядних (будівельних) робіт (із додатками), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, актами введення в експлуатацію, картками розрахунку амортизаційних відрахувань.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абз.2 п.2.1 р.2 Положення №88). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону № 996).

Відповідно п.2 ст. 9 Закону № 996 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст. 9 Закону №996).

Документи надані до експертизи повністю мають необхідні реквізити, а отже відповідають діючому законодавству.

Таким чином, ТОВ «Маглів» отримані від контрагентів послуги на суму 18493821грн., у т.ч. ПДВ 9832317грн. цілком використані у господарській діяльності підприємства.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375 (із змінами і поповненнями) економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюється з використанням первинних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів і т.д. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ "Маглів" мало всі можливості для проведення фінансово - господарської діяльності, а саме: акті здачі-приймання послуг, податкові накладні, акти виконаних робіт.

Таким чином, отримання та використання у господарський діяльності ТОВ "Маглів" товарів, робіт (послуг) від контрагентів визначених за актом перевірки № № 973/22-01/19445512/109 від 07.07.2012року знайшли своє підтвердження у суді.

Отже, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Крім того, з висновку експерта №293/12 від 25.03.2012 року вбачається, що висновки ДПІ, по взаємовідносинам по операціях з вищевказаним контрагентом викладені в акті позапланової документальної виїзної перевірки 973/22-01/19445512/109 від 07.07.2012року щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 323155 грн. та заниження податку на додану вартість всього у сумі 1586540 грн. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, не підтверджуються.

Наявність у позивача належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, у тому числі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи, є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами та свідчить про наявність у нього, в силу норм Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" достатніх підстав для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у результаті відносин з вказаними вище контрагентами.

Суд знаходить висновок експерта обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, приймає його як належний доказ, в доведеності якого сумнів не виникає.

Також оцінюючи висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, суд зазначає, що матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан, що підтверджує реальність таких операцій.

Надані суду первинні документи також є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами та є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування витрат та податкового кредиту.

Керуючись положеннями норм Цивільного кодексу України та Пленумом Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9, які вказані вище, суд, робить висновок про відсутність доказів нікчемності правочинів, які оцінювалися відповідачем в акті перевірки.

Викладені в акті перевірки дані також ґрунтуються на даних досудового слідства по кримінальних справах порушених стосовно посадових осіб контрагентів позивача за фактами фіктивного підприємництва, умисного ухилення від сплати податків.

В акті перевірки вказано, що у ході досудового слідства було встановлено, що посадові особи контрагентів позивача документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно - матеріальних цінностей, надання послуг або виконання робіт.

Поряд з цим акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані таки обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача. Тобто такі фактичні дані які підтверджують господарські операції.

Слід вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, зокрема показання посадових осіб контрагентів позивача, допитаних у ході досудового слідства, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентами, оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин.

Слід відзначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На час розгляду справи суду не наданий вирок суду по вказаних кримінальних справах, отже обставини встановлені у ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті в якості доказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що встановлені порушення податкового законодавства зроблені відповідачем в акті перевірки № 973/22-01/19445512/109 від 07.07.2012р. щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заниження податку на прибуток у сумі 323155грн., заниження суми податку на додану вартість всього у сумі 1586540 грн., а також встановлення не підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ "Маглів" з суб'єктами господарювання є безпідставними.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо визнання протиправними дій щодо викладення в акті перевірки вказаних висновків, перевіривши законність висновків відповідача, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Нормативно - правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.

За правовою природою індивідуальний правовий акт є волевиявленням (рішенням) уповноваженого компетентного державного органу або посадової особи, який на підставі юридичних норм встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки учасників конкретних правовідносин.

Закріплення частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Заявлені позовні вимоги не відповідають встановленим нормам КАС України способу захисту права, оскільки за результатами проведеної перевірки був складений висновок акту перевірки, але будь-яке рішення за ії результатами не оскаржувалось. Позивач лише звертається до суду з вимогами про захист на майбутнє порушеного права.

Позов - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація не лише права на звернення до суду, але й діяльність суду з метою здійснення захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Суд звертає увагу на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Заявлена позовна вимога по суті носить декларативний характер, оскільки фактично спрямована на зобов'язання відповідача вважати або не вважати порушеннями ти чи інші обставини, викладені в акті перевірки, що фактично полягає в площині особистого волевиявлення відповідача.

Акт невиїзної документальної перевірки №973/22-01/19445512/109 від 07.07.2012р. та його висновки не є по своєї суті рішенням суб'єкта владних повноважень, не є кінцевим рішенням суб'єкта власних повноважень по результатам проведеної перевірки, по суті носять суб'єктивний характер. Висновки акту не породжують правових наслідків для позивача та не мають обов'язкового характеру для нього, а отже, вони не можуть бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.05.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 17.05.2013 року.

Керуючись ст.ст.94,158,159,160-163, ст.167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.