Рішення № 32195154, 18.06.2013, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 2022/1378/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

18 червня 2013 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді - Остапова М.О.

за участю секретаря - Касьян І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною, права власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Краснокутського районного суду Харківській області з позовом про визнання угоди дійсною, права власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями.

Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем за позовом ОСОБА_2 знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 21 серпня 2012 року, шлюб розірвано відповідно рішення Краснокутського районного суду. Від цього шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_1 Крістіну Миколаївну ІНФОРМАЦІЯ_1

В період шлюбу за спільні кошти з колишнім чоловіком ОСОБА_2 та його батьком ОСОБА_3 купили житловий будинок з господарськими будівлями у ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: смт. Краснокутськ, вул. Лугова, №10 . Цей будинок належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 4 липня 2011 року, посвідченого Краснокутською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого Краснокутським БТІ. Будинок куплено за 16000 дол. США. Розписку про отримання коштів за проданий будинок ОСОБА_4 було дано ОСОБА_3 в присутності свідків. До коштів на купівлю вищезазначеного домоволодіння були вкладені і належні позивачці гроші: 23700 грн - допомога, отримана при народженні дитини, 25000 грн. - гроші, подаровані їй з колишнім чоловіком на весілля, 500грн,- виплачені лікарняні в період вагітності, 3000грн.-гроші, отримані від батьків позивачки для купівлі будинку. Окрім того, в період шлюбу на спільні кошти з колишнім чоловіком побудували господарчу будівлю-сарай.

В відкритому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, прохала суд позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5, що діяла на підставі ордеру, підтримала позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення позову.

В судовому засіданні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діяли на підставі довіреностей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти позову заперечували .

В відкритому судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 заявлені вимоги заперечував, пояснив, що будинок по вул.. Луговій № 10 в смт. Краснокутськ Харківської області належить йому на праві особистої приватної власності. Мав усну домовленість з ОСОБА_3 про продаж йому цього будинку в майбутньому, проте з обєктивних причин такий правочин не відбувся. Грошових коштів ОСОБА_3 в якості завдатку не сплачував, попередні договори щодо подальшого продажу не укладалися.

Згідно положень норм Цивільного Процесуального Кодексу України , щодо обов`язку суду розглядати справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі, пред`явлений позов розглядається виключно в межах заявлених вимог.

Згідно ст.ст. 10, 60 Цивільного Процесуального Кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.ст. 58, 59 Цивільного Процесуального Кодексу України належними є докази , які містять інформацію щодо предмета доказування . Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази , які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до витягу № 32274559 від 01.12.2011 року з реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину ВРІ № 586794 від 04.07.2011 року власником житлового будинку з господарськими будівлями № 10 по вулиці Луговій в смт. Краснокутськ Харківській області являється ОСОБА_4, на праві приватної власності, в опис обєкта внесено : будинок, сарай, убиральня, сарай, ворота, огорожа. Примітка зазначає, для відчуження. Будівля : сарай літ. «Г» узаконена на підставі рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 02.11.2011 року.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мали усну домовленість про продаж житлового будинку з господарськими будівлями № 10 по вул.. Луговій в смт. Краснокутськ в майбутньому, будь яких коштів в якості завдатку чи інше ОСОБА_3 сплачено не було, жодних попередніх договорів, з приводу подальшої купівлі продажу будинку не укладалось.

Будь яких домовленостей, угод або правочинів між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 укладено не було. Зобовязання, які встановлені законом або домовленістю сторін відсутні.

Також із пояснень відповідачів витікає, що ОСОБА_4 надав дозвіл ОСОБА_3 на підтримання належного технічного стану цього домоволодіння та дозвіл на проживання Родини ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст.. 355 ЦК України право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Доводи ОСОБА_1 про передачу ОСОБА_3 коштів подаровані їй з ОСОБА_2 на весілля в сумі 25000 грн., та 23700 отримані позивачкою при народженні дитини, 500 грн. - виплачені лікарняні в період вагітності, 3000грн.-гроші, отримані від батьків позивачки для купівлі будинку, нічим не підтвердженні.

Також не підтверджуються належними та допустимими доказами доводи позивачки про те, що вона разом з відповідачем ОСОБА_2 покращувала технічний стан будинку № 10 по вул. Луговій в смт. Крансокутськ.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою : смт. Краснокутськ вул.. Лугова № 10 не зареєстровані, що підтверджується відсутністю відповідних записів в будинковій книзі та відповіддю селищного голови О. Бондура № 02-10/58 від 18.01.2013 року, де зазначається, що за вказаною адресою ніхто не зареєстрований.

Судом встановлено та не підлягає доказуванню іншими доказами, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2 кв. 26 по вул. Жовтневої революції в смт Краснокутськ Харківській області.

Згідно ч.1 ст.. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Належне оформлення даного правочину у відповідній нотаріальній формі не відбулось в зв`язку з тим, що угода не укладалась та не відбувалися розрахунки за нею.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами , і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідченн, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підтверджені жодними доказами, та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вище наведене, керуючись ст.ст. 1- 11, 15, 208 - 209, 212, 214 215 Цивільного - Процесуального Кодексу України, ст.. 209, ст.. 210 ч. 2 ст. 220, ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 319, ст.. 321, ст. 328, ч.ч.1,4 Цивільного Кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною, права власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями залишити без задоволення.

Судовий збір покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 (десяти ) днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Харківській області шляхом подачі апеляційної скарги , відповідно до вимог ст.ст. 291 296 ЦПК України через Краснокутський районний суд.

Суддя:

ОСОБА_8