Ухвала суду № 32195054, 01.07.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/373/13-ц

Провадження № 22ц/779/1590/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Лошак О.В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Матківського Р.Й., Проскурніцького П.І.

секретаря Турів О.М.,

з участю представника апелянта - Рокетської С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Рогатинського районного суду від 15 травня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" пред'явлено позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги аргументовано тим, що відповідно до укладеного кредитного договору від 15.08.2011року ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 7503,55грн зі сплатою 12 відсотків на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 14.06.2012року. Позивач зазначав, що зобов'язання боржником належним чином не виконувалось, у зв'язку з чим станом на 25.02.2013року у нього виникла заборгованість за кредитом в сумі 44653,79грн. Тому позивач просить стягнути дану суму заборгованості.

Рішенням Рогатинського районного суду від 15 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 17142грн 61коп заборгованість за кредитним договором та 229грн 40коп судового збору.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на незаконність рішення суду, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та на недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив принцип процесуальної рівності сторін та не взяв до уваги доказів, які представив банк, зокрема розрахунок заборгованості. Вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зменшив розмір неустойки без належних підстав, оскільки матеріалами справи не доведено тяжкий матеріальний стан відповідача на день виконання зобов'язання, його бажання достроково здійснити погашення заборгованості чи інших істотних умов. На думку апелянта, в порушення вимог законодавства оскаржуване рішення ухвалене на основі припущень, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити у повному обсязі.

В засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_3 не з'явився, хоч судове повідомлення йому було вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у його відсутності.

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" - Рокетська С.В. апеляційну скаргу з наведених підстав підтримала. Крім того, пояснила, що неповерненням позичальником кредиту, який не забезпечений заставою, банку спричинено матеріальну шкоду. Адже, якщо б кредитні кошти були у розпорядженні банку, то надавши їх іншому позичальнику, можна було б отримати дохід в сумі, яка дорівнює від 20 до 30 відсотків кредиту. Зазначила, що на її думку, розмір пені в сумі 34516грн 80коп визначений правильно. У зв'язку із наведеним представник банку просить оскаржене рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному об'ємі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2011року ОСОБА_3 отримав від ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит в сумі 7503,55грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.06.2012року. Свої кредитні зобов'язання ОСОБА_3 належним чином не виконував, тому його кредиторська заборгованість зростала. За розрахунком, наданим позивачем, станом на 25.02.2013року заборгованість ОСОБА_3 складалась з: 7005грн 62коп неповернутого кредиту; 525грн 28коп заборгованості по комісії за користування кредитом; 3грн 53коп заборгованості по відсоткам; 500грн нарахованого штрафу (фіксована частина); 2102грн 56коп штрафу (процентна складова) і 34516грн 80коп пені за несвоєчасність виконання кредитних зобов'язань. Загальна сума заборгованості позивачем визначена в сумі 44653грн 79коп (розрахунок - а.с.4-5). Заборгованість без врахування пені дорівнювала 10136грн 99коп.

Колегія суддів зауважує, що розмір пені (34516грн 80коп), нарахований відповідачу згідно умов кредитного договору за період з жовтня 2011року по 25 лютого 2013 року, тобто майже за півтора року, фактично в п'ять разів перевищує заборгованість по тілу кредиту. Посилання представника позивача на те, що банку несплатою кредиту спричинена істотна матеріальна шкода, не може бути прийняте до уваги. Адже, з пояснень представника ПАТ КБ "ПриватБанк" в засіданні апеляційного суду, слідує, що навіть якби кредитні кошти відповідач повернув кредитору своєчасно і в повному об'ємі (7005грн 62коп), то банк, надавши їх в кредит іншому позичальнику, зміг би отримати за півтора року дохід, який не перевищує 20-30 відсотків від зазначеної суми, тобто не більше 3500грн. З цього випливає, що розмір збитків, спричинених позичальником позивачу, майже в десять разів перевищує розмір нарахованої йому пені.

В ч.3 ст.551 ЦК України зазначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зменшення стягнення з ОСОБА_3 розміру нарахованої пені з 34516грн 80коп до 7005грн 62коп, тобто до суми, яка дорівнює розміру основної заборгованості відповідача по кредиту, і в повній мірі покриває спричинені відповідачем збитки банку.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі про задоволення частково позову ПАТ КБ "ПриватБанк" є законним і обгрунтованим. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст. ст.218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилити, а рішення Рогатинського районного суду від 15 травня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Р.Й. Матківський

П.І. Проскурніцький