Вирок № 32194826, 04.07.2013, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1221/13-к

№ 1-кп/688/48/13

ВИРОК

Іменем України

04 липня 2013 року м.Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого суддіСтаднічук Н.Л.,

при секретаріБерезюк Н.А.,

з участю прокурора Бізюка М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілоїОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу у кримінальному провадженні № 12013240270000014 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, раніше судимого Бородянським районним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2013 року близько 18.00 години ОСОБА_1, маючи не зняту та непогашену судимість, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись на кухні будинку № 18 по вул.Широка в с.Майдан-Лабунь Шепетівського району Хмельницької області, що належить його родині, під час раптово виниклого конфлікту з власною бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, інвалідом 1-ї групи, що склався в результаті неможливості останньої надати йому кошти для придбання спиртного, з метою спричинення тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи свою фізичну перевагу над похилим віком останньої, діючи з мотивів помсти, умисно завдав численні удари кулаками в обличчя та різні частини тіла ОСОБА_4, схопив руками за її ліву руку і умисно вивернув її в сторону. Внаслідок побиття ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у виді закритого перелому нижньої третини ліктевої кістки лівого передпліччя із синцем на задній поверхні лівого передпліччя, синець навколо правого ока з переходом на спинку носа, садно на шкірі нижньої повіки правого ока, струс головного мозку, синець на тильній поверхні лівої кісті, синець на тильній поверхні правого променево-запясткового суглобу, синець на передній поверхні лівого колінного суглобу, що викликали тривалий розлад здоровя.

У справі заявлено цивільний позов прокурором Шепетівської міжрайонної прокуратури в інтересах Шепетівської центральної районної лікарні в сумі 1416,38 грн. про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4

Допитаний по суті предявленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав та показав, що 2 січня 2013 року ввечері він перебував вдома разом зі своєю бабусею ОСОБА_4, яка лежала на кроваті. Близько 18.00 години він вийшов з будинку та пішов до сусідки ОСОБА_5 шукати свою матір ОСОБА_3 Близько 18.30 год. повернувся додому разом з ОСОБА_5, де до 18.50 год. разом з останньої пили каву в прихожій кімнаті. В цей час бабусі ОСОБА_4 в будинку вже не було, куди вона поділася, йому невідомо. Після цього він пішов у село, де гуляв разом з іншими чоловіками. Прийшов на другий день додому і дізнався, що його бабусю побили і вона перебуває у лікарні. Проти цивільного позову заперечував.

Потерпіла ОСОБА_3 показала суду, 2 січня 2013 року близько 18.00 год. побачила, що її син ОСОБА_1 повертався додому в стані сильного алкогольного спяніння, вона вийшла з будинку та пішла до сусідки ОСОБА_5, оскільки боялася сина в такому стані. Приблизно через 20 хв. ОСОБА_1 постукав у вікно до ОСОБА_5, де вона перебувала. ОСОБА_5 відчинила йому двері та пішла разом з ним, сама ж лишилася у сусідів. Через 20 хв. до них подзвонила інша сусідка ОСОБА_6 та повідомила, що її мати сильно побили. Прийшовши до ОСОБА_6, побачила, що її матір ОСОБА_4 лежала на кушетці, руки сильно побиті, лице в крові, роззута. В лікарні ОСОБА_4 повідомила їй, що її побив онук ОСОБА_1, при цьому він бив її кулаками в груди, в голову, зліва та справа, вивертав її руку садиським способом та вимагав гроші. Останній після того, що сталося, говорив їй, що йому треба тікати, для чого забрав у неї гроші, та втік у Житомирську область. При цьому зазначила, що обвинувачений ОСОБА_1 постійно бє її також, через що вона змушена тікати з дому та переховуватися у сусідів.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 заперечує свою вину у вчиненні злочину, його винуватість підтверджується показаннями свідків та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 02.01.20013 року близько 15-16 години застала ОСОБА_3 в своєї матері в сльозах, та скаржилася на сина. Невдовзі почула стук у вікно, побачила там ОСОБА_1 у пяному вигляді, який шукав свою матір. Не хотіла пускати його в свій дім, тому пішла з ним до його будинку, щоб проводити його додому. Близько 18 год. прийшли до нього в дім, двері в дім були відкриті, бабусі там не було. ОСОБА_1 був неадекватним, підвищено агресивним, грозився спалити хату, запропонував їй каву, але вона відмовилась та пішла до себе додому. Вдома дізналася, що ОСОБА_4 побили і вона знаходиться в ОСОБА_6 Зайшовши до ОСОБА_6, побачила ОСОБА_4 Вона лежала на кушетці, вся трусилася, рука була синя, губи забиті, з трудом могла говорити, повідомила всім, що її побив її онук ОСОБА_1, вимагав у неї гроші.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала суду, що 02.01.2013 року її сестра ОСОБА_3 подзвонила їй та повідомила, що ОСОБА_1 побив її матір ОСОБА_4 03.01.2013 року вона приїхала до матері в лікарню, побачила, що у матері одна рука загіпсована, синяк на правій скроні, синяки на спині. Остання повідомила їй, що її побив ОСОБА_1, бив її чоботом, вимагав гроші, виривав гроші з її фартушка, після того, як вона вибігла надвір, затискав снігом її рот та ще 3-4 рази вдарив її по тілу. При цьому зазначила, що в 2011 році обвинувачений ОСОБА_1 також побив свою бабусю, поламавши їй ребра. Він також постійно бє свою матір, під час алкогольного спяніння не контролює себе, є неадекватним, може зробити все, що завгодно.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 09.01.2013 року, виданого Виконавчим комітетом Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_4 померла 07.01.2013 року у віці 89 років.

В звязку з тим, що ОСОБА_4 не може особисто дати пояснення щодо спричинення їй тілесних ушкоджень, суд визнає показання з чужих слів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 належними доказами, враховуючи їх переконливість та відсутність обставин, які би викликали сумнів у їх достовірності.

Показання свідка ОСОБА_8 про те, що він працює старшим оперуповноваженим, 02.01.2013 року близько 19.00 год. йому повідомили з швидкої допомоги, що до них надійшла побита жінка; побита жінка, прізвище якої він не памятає, була похилого віку близько 90 років, на обличчі мала гематоми, рука була опухлою, під час її опитування повідомила, що її побив онук ОСОБА_1, вимагав у неї гроші, схопив її за руку, викрутив її, бив по тілу і по обличчі, вона вибігла на вулицю, щоб втекти, пішла до сусідів, щоб знайти дочку, судом визнані недопустимим доказом на підставі ч.7 ст.97 КПК України, оскільки є показаннями з чужих слів, що даються співробітником оперативного підрозділу стосовно пояснень особи, наданих під час здійснення кримінального провадження.

Показання свідка ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_1 зловживав спиртними напоями та постійно бив свою бабусю ОСОБА_4, 02.01.2013 року близько 18.00 год. вона чула, що ОСОБА_4 голосно кричала, просила сховати її від онука ОСОБА_1 через те, що він її сильно побив та вимагав гроші на горілку, які містяться в протоколі допиту свідка від 04.03.2013 року, судом не беруться до уваги на підставі ч.4 ст.94 КПК України, оскільки не були надані безпосередньо в судовому засіданні.

Крім цього, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується:

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 09.01.2013 року, відповідно до якого місцем вчинення злочину є домогосподарство гр-ки ОСОБА_3, яке розташоване по вул.Широкій, 8 в с.Майдан-Лабунь Шепетівського району (а.с. 28-31);

- висновком експерта судово-медичної експертизи ОСОБА_9 від 13.03.2013 року, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа гр-ки ОСОБА_4 виявлені такі тілесні ушкодження: а) закритий перелом нижньої третини ліктевої кістки передпліччя із синцем на задній поверхні лівого передпліччя, має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, як таке, що викликає тривалий розлад здоровя, дане ушкодження виникло від дії тупого твердого предмета, могло виникнути в строк та при обставинах, вказаних в постанові слідчого та медичних документах, в причинному звязку з настанням смерті не знаходиться; б) синець навколо правого ока з переходом на спинку носа, садно на шкірі нижньої повіки правого ока, струс головного мозку, що мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що викликають короткочасний розлад здоровя та в причинному звязку з настанням смерті не знаходяться, могло виникнути в строк та при обставинах, вказаних в постанові слідчого та медичних документах; в) синець на тильній поверхні лівої кісті, синець на тильній поверхні правого променево-запясткового суглобу, синець на передній поверхні лівого колінного суглобу, мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, в причинному звязку з настанням смерті не знаходяться, могло виникнути в строк та при обставинах, вказаних в постанові слідчого та медичних документах (а.с. 47-49).

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 124 від 10.06.2013 року обвинувачений ОСОБА_1 в момент інкримінованого йому злочину 02.01.2013 року виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, виявляє такі і на теперішній час, проте це не позбавляло і не позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, особу обвинуваченого, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Обставин, які помякшують покарання обвинуваченому, судом під час судового розгляду не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий вироком Бородянського районного суду Київської області від 20.11.2012 року за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, до строку покарання зараховане попереднє увязнення з 24 липня 2012 року по 20 листопада 2012 року, по місцю проживання характеризується як такий, що часто вчиняє насилля в сімї, зловживає спиртними напоями, перебуває на обліку лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, наявність судимості, вчинення злочину під час іспитового строку, невизнання своєї вини, наявність декількох обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов, заявлений прокурором до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Шепетівської центральної районної лікарні витрат на лікування ОСОБА_4, суд вважає таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Витрати на лікування підтверджуються довідкою Шепетівської центральної районної лікарні від 13.03.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_4 знаходилася на лікуванні у лікарні з 02.01.2013 року по 07.01.2013 року, загальна вартість лікування складає 1345,80 грн. (а.с.51), а також довідкою Шепетівської центральної районної лікарні № 47 від 13.03.2013 року, відповідно до якої вартість медикаментів, витрачених лікарнею на лікування ОСОБА_4 становить 70,58 грн. .

Тому суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Шепетівської центральної районної лікарні витрати на лікування ОСОБА_4 в сумі 1416,38 грн.

Крім того, в цивільному позові прокурор просить стягнути з обвинуваченого судові витрати на користь держави.

Види процесуальних витрат у кримінальному провадженні передбачені ст.118 КПК України, серед яких судові витрати не зазначені. Прокурором не зазначено, які саме судові витрати підлягають стягненню в доход держави.

Тому судом не знайдено підстав для стягнення з обвинуваченого судових витрат.

Судом не знайдено підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не було заявлено відповідне клопотання під час судового розгляду в порядку, передбаченому гл.18 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.65-67, 122 КК України, ст.ст. 127, 369-371, 373-374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та невідбуту частину покарання за попереднім вироком Бородянського районного суду Київської області від 20.11.2012 року у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців 4 дні, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Шепетівської центральної районної лікарні (код 02004812, м.Шепетівка, вул.В.Котика, 85, р/р 35415003001623 в АППБ «Аваль», МФО 815013 УДК в Хмельницькій області) витрати на лікування ОСОБА_4 в сумі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 38 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СуддяН.Л.Стаднічук