Ухвала суду № 32194407, 19.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р.Справа № 1570/2401/2012

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Сівєлькіній С.Є.,

за участю представника позивача Панчошенко І.П. та представника відповідача Сиротюка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Роздільнянської районної ради Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом Роздільнянської районної ради Одеської області до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про стягнення надміру сплачених страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року Роздільнянська районна рада Одеської області звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про стягнення надміру сплачених страхових внесків у розмірі 140676 грн. 18 коп..

В обґрунтування заявлених вимог зазначалось, що Контрольно-ревізійним відділом в Роздільнянському районі Одеської області за результатами проведеної у листопаді 2010 року ревізії встановлено, що Роздільнянською районною радою в період з 2007 по 2009 рік переплачено страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 140676 грн. 18 коп.. На підставі висновків вказаного акта ревізії позивачем 06 травня 2011 року та 10 лютого 2012 року подано до Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області вимоги про повернення надміру сплачених страхових внесків або зарахування їх в рахунок майбутніх платежів. Однак, листами від 13 травня 2011 року та від 22 лютого 2012 року у задоволенні вимог позивача відмовлено із посиланням на відсутність у відповідача виписок з актів огляду МСЕК, на підставі яких трьом працівникам районної ради встановлено інвалідність. Проте, такі дії відповідача суперечать п. 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 22 жовтня 2010 року № 25-1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року відмовлено Роздільнянській районній раді Одеської області у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, голова Роздільнянської районної ради Одеської області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, і, крім того, судом при вирішенні справи порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги, що факт переплати страхових внесків на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування встановлено Контрольно-ревізійним відділом в Роздільнянському районі за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача. Саме на підставі акта ревізії Роздільнянська районна рада звернулась до відповідача із вимогою про стягнення надміру сплачених страхових внесків в порядку, встановленому п. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 22 жовтня 2010 року № 25-1. Крім того, судом не враховано, що відповідь пенсійного органу щодо відсутності підстав для повернення переплачених страхових внесків суперечить Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, в частині відсутності обов'язку у страхувальника та застрахованої особи надавати органу пенсійного фонду копії виписок з актів огляду медико-соціальної експертної комісії. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що Роздільнянська районна рада Одеської області є платником страхових внесків у зв'язку з чим перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області з серпня 1997 року.

З 30 серпня по 19 листопада 2010 року Контрольно-ревізійним відділом в Роздільнянському районі Одеської області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради за 2007-2010 роки, за результатами якої складено акт від 26 листопада 2010 року за № 430-41/86.

В акті ревізії зазначено, що позивачем в порушення п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», п. 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, протягом 2007-2010 років внески до Пенсійного фонду України від суми фонду оплати праці трьох працівників районної ради, які отримають пенсію по інвалідності, а саме голови районної ради ОСОБА_3, заступника голови районної ради ОСОБА_4 та завідувача трудовим архівом ОСОБА_5, нараховувалися та перераховувалися до пенсійного органу по ставці 32 % замість 4 %, що призвело до зайвого перерахування внесків на загальну суму 140676 грн. 18 коп..

На підставі висновків названого акта ревізії позивачем 06 травня 2011 року та 10 лютого 2012 року подано до Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області заяви про повернення надміру сплачених страхових внесків або зарахування їх в рахунок майбутніх платежів.

Однак, листами від 13 травня 2011 року за № 2637/02 та від 22 лютого 2012 року за № 1040/02 позивачу відмовлено у задоволенні заяв і в обґрунтування відмови зазначено, що згідно пункту 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1, нарахування страхових внесків в розмірі 4 % із заробітної плати працівників здійснюється з моменту надання працівником підприємству та підприємством в управління Пенсійного фонду України копії виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії. Оскільки вищевказані документи до відповідача не надані, повернення коштів або зарахування їх в рахунок майбутніх платежів не можливе.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Роздільнянської районної ради, суд першої інстанції обґрунтовано послався на п. 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначаються виключно цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 15 та п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 % від об'єкту оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 % від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.

Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1, для підприємств, установ, організацій, де працюють інваліди, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначаються окремо за ставкою 4 відсотки сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю для інших працівників такого підприємства.

Документом, що дає право на застосування ставки в розмірі 4 %, є завірена копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Згідно п. 5.9 названої Інструкції обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески. Обчислення органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу).

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується апелянтом, копії виписок з актів огляду МСЕК про встановлення груп інвалідності працівникам ради ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до бухгалтерії районної ради протягом 2007 - 2010 років не надавались. Не надавались такі виписки Роздільнянською районною радою і до Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області.

Крім того, зазначенні документи не були надані позивачем і посадовим особам пенсійного органу в ході перевірки районної ради, проведеної Управлінням ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області 29 вересня 2011 року.

При цьому судом першої інстанції в судовому засіданні досліджено описи документів особових справ ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за результатами чого не встановлено наявності виписок з актів огляду МСЕК про встановлення груп інвалідності названим працівникам.

За таких даних, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Роздільнянської районної ради є правильним.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Роздільнянської районної ради Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: