Ухвала суду № 3219436, 20.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“20” травня 2008 р.                                                                               Справа № (6/83а)-17/186а

                                                                                к/с № К-37395/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача                Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Костенко М.І.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:           Прудкій О.В.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року

та постановуГосподарського суду Чернігівської області від 02.08.2006 року

по справі№ (6/83а)-17/186а

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка"

доДержавної податкової інспекції у м. Чернігові,

третя особаПриватне підприємство "Графосервіс"

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

            У березні 2005 року Закрите акціонерне товариство "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000202650/0 від 15.02.2005р., №0000202650/1 від 15.03.2005р.

            Постановою Господарського суду Чернігівської області від 02.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року у даній справі позов задоволено. Визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, якими Закритому акціонерному товариству "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 450014 грн., в тому числі 300009,00 грн. основного платежу та 150054,00 грн. штрафних санкцій. Присуджено до відшкодування з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати.

            Судові рішення мотивовані правомірністю дій позивача при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних на його адресу ПП "Графосервіс" податкової накладної.

            Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР (далі - Закон № 168/97).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень став акт від 15.02.2005р. №1/26-210/31597869 про результати позапланової документальної перевіркипозивача за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р., в якому зазначено про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке зумовлене віднесенням позивачем улютому 2003 року до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 300 008,40 грн. згідно податкової накладної №115 від 28.02.2003р. від 28.02.2003 р.

Даний висновок перевіряючими зроблено з посиланням на те, що позивач за товар отриманий згідно зазначеною податкової накладної, оформленою відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 на суму 1 800 050,40 грн. (в т. ч. ПДВ  300 008,40 грн.), розрахувався лише в частині, а не в повній сумі.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену належними документами.

Таким чином, як вірно зазначено судами, підставою для обмеження включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, є відсутність податкової накладної чи митної декларації. Обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку, що підтверджені податковою накладною, в законодавстві відсутні.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 5 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

 Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова .накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт. послуг).

Отже, відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивач правомірно включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 300 008,40 грн., нараховану платником податку ПП "Графосервіс" у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів.

            Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

            Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 02.08.2006 року у даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст.  210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення.

            Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року та постанову Господарського суду Чернігівської області від 02.08.2006 року по справі №(6/83а)-17/186а залишити без змін.

            Справу № (6/83а)-17/186а повернути до суду першої інстанції.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписКостенко М.І.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

Ухвала складена у повному обсязі 23.05.2008р.

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                             В.Б. Ликова