Ухвала суду № 32194046, 03.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року справа №805/3326/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Попова В.В.

при секретарі судового засідання: Турко І.Б.

за участю:

представника позивача: Мандрова О.А.

представника відповідача : Петренко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Бізнес Центр «НЕЛ» м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0023611741 від 09.11.2012 року про нарахування адміністративних штрафів та санкцій у розмірі 510 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0023611741 від 09.11.2012 року про нарахування адміністративних штрафів та санкцій у розмірі 510 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року позов задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції визнав недійсним податкове повідомлення - рішення № 0023611741 від 09.11.2012 року про нарахування адміністративних штрафів та санкцій у розмірі 510 грн., як таке що суперечить нормам Податкового кодексу України.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Приватне підприємство «Бізнес Центр «НЕЛ» м. Маріуполь зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 37958625 та перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, що встановлено п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Положення п. 76.1 ст. 76 ст. 76 Податкового кодексу України визначають, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

09.11.2012 року Жовтневою МДШ м. Маріуполя Донецької області ДПС проведено камеральну перевірку звітності за формою № 1ДФ по податку з доходів фізичних осіб за 2 квартал 2012 року, за результатами якої складено Акт № 105/17-5/37989625, який вручено головному бухгалтеру підприємства 12.11.2012 року, що підтверджується відповідною відміткою Акті.

Актом перевірки встановлено порушення вимог п.п.3.1.12, п.п. 3.1.13, п. З.2., п. 3.3, п. 3.4, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7, п.п. 3.7.1, п.п. 3.7.2, п. 3.8, п. 3.9, п. 3.10 розділу 3 «Порядок заповнення податкового розрахунку» Наказу № 1020 від 24.12.2010 року «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», зареєстровано в Мінюсті України 13.01.2011 року за №46/18784.

09.11.2012 року на підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023611741 про сплату грошового зобов'язання в сумі 510 грн. за порушення п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді, що передбачає п. 49.2 ст. 49 ПК України.

Позивачем надана основана звітність за формою 1-ДФ про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 2 квартал 2012 року від 16.07.2012 року реєстраційний № 9040654969.

За результатами самостійно виявлених помилок платником податків був наданий уточнюючий звіт за 2 квартал 2012 року, який подано 09.11.2012 року реєстраційний № 9070207304.

Уточнюючим розрахунком виправлені дані основної звітності, а саме: виправлено 1 запис (видалено запис 2603111924, додана запис 2603111974).

Виявленні порушення не призвели до заниження податкового зобов'язання, Державний бюджет не зазнав збитків, а тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

Пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України передбачено стягнення штрафу за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями.

Подання відомостей про суми доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків передбачено ст. 51 Податкового кодексу України, а саме податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до ст. 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), а також Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом Державної податкової служби України N 1020 від 24.12.2010 р.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо після подачі податкового розрахунку за звітний період податковий агент подає новий податковий розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у пункті 50.1 статті 50 Кодексу, не застосовуються.

Коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС.

У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента.

Даними нормами встановлено право платника податку у разі виявлення помилок в податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкового органу.

Позивачем за 1 квартал 2012 року податки сплачені в повному обсязі та уточнюючий розрахунок надано до проведення перевірки, в зв'язку з самостійним виявленням невідповідностей відомостей, суд прийшов до висновку, що підстав для нарахування штрафних санкцій в податкового органу були відсутні.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Бізнес Центр «НЕЛ» м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0023611741 від 09.11.2012 року про нарахування адміністративних штрафів та санкцій у розмірі 510 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів.

Ухвала у повному обсязі складена 04 липня 2013 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

В.В.Попов