Ухвала суду № 32191744, 04.07.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5722/13-к

провадження № 1-кп/361/296/13

04.07.2013

У Х В А Л А

04 липня 2013 року. Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого - судді - Міхієнкової Т.Л.

при секретарі - Сюр О.М.

з участю прокурора - Ляшенка Р.О.

підозрюваної - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013100130000029 від 15.03.2013 року, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Красноярськ Російської Федерації, росіянки, громадянки Російської Федерації, з вищою освітою, працюючої генеральним директором ТОВ «Моньє», проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

25 червня 2013 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло кримінальне провадження з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України ОСОБА_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

З подання вбачається, що ОСОБА_1, будучи службовою особою , яка має право першого підпису банківських документів та документів фінансово-господарської діяльності, вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст.212 КК України, за наступних обставин.

Очолюване нею товариство з обмеженою відповідальністю «Моньє» зареєстроване Броварською районною державною адміністрацією Київської області 09 лютого 2004року за №13321200000000262, як ТОВ «Лафарж Покрівельні системи», перереєстроване Броварською районною державною адміністрацією Київської області за №13321050011000262 від 11.12.2007 року, як ТОВ «Моньє», відповідно до протоколу зборів учасників №17 від 30.11.2007 року, за юридичною адресою: Київська обл., Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, 12. Товариство поставлено на податковий облік в органах Державної податкової служби 16.02.2004 року за № 1390 і є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 100085502 від 27.02.2004 року з приватною формою власності.

ОСОБА_1, як керівник ТОВ «Моньє», відповідно до розділу 9.5 ст. 9 Статуту ТОВ «Моньє» від 2007 року, затвердженого зборами засновників відповідно до протоколу №17 від 30.11.2007, зареєстрованого 11.12.2007 року Броварською районною державною адміністрацією Київської області за № 13321050011000262:

- володіє правом першого підпису банківських документів та іншої фінансово-господарської документації;

- розпоряджається майном Товариства, зокрема внесками Учасників та нерухомим майном у межах сум і порядку, визначених Зборами Учасників;

- без довіреності діє від імені Товариства, представляє його в усіх установах, підприємствах та організаціях;

- укладає з урахуванням обмежень угоди та інші фінансово-господарські документи, видає доручення, відкриває в фінансово-кредитних установах рахунки для Товариства;

- здійснює інші дії, що не входять до виключної компетенції Зборів Учасників та дерекції і за їх окремим дорученням.

Відповідно до п. 1 «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004р. № 336, ОСОБА_1 зобов'язана:

- керувати згідно з чинним законодавством виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю підприємства;

- відповідати за наслідки прийнятих рішень, а також фінансово-господарські результати його діяльності;

- забезпечувати виконання підприємством усіх зобов'язань перед державним та місцевим бюджетами, державними позабюджетними соціальними фондами, постачальниками, замовниками та кредиторами, а також виконання господарських і трудових договорів (контрактів) та бізнес-планів;

- організовувати роботу та ефективну взаємодію всіх структурних підрозділів, цехів та виробничих одиниць;

- вживати заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань та досвіду працівників, створення безпечних і сприятливих умов праці;

- вирішувати питання щодо фінансово-економічної та виробничо-господарської діяльності підприємства в межах наданих їй прав, доручати виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам директора, керівникам виробничих підрозділів, функціональних підрозділів підприємства;

- забезпечувати додержання законності;

- знати: закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства; податкове та екологічне законодавство; кадрові ресурси підприємства; порядок розроблення і затвердження бізнес-планів та програм виробничо-господарської діяльності; ринкові методи господарювання та управління; кон'юнктуру ринку; порядок укладення і виконання господарських та фінансових договорів, галузевих тарифних угод, колективних договорів та регулювання соціально-трудових відносин; основи економіки, менеджменту, маркетингу, організацію виробництва, праці та управління; трудове законодавство.

ОСОБА_1 являється службовою особою, яка постійно обіймає у ТОВ «Моньє» посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.4.1.1, 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ в редакції від 26.12.2002р., платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до ст. 8 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.99р., в обов'язки ОСОБА_1, як керівника підприємства входило:

- несення відповідальності за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;

- забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років;

- створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами, працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

- відображення в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені;

Відповідно до ст.ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» №77/97-ВР від 18.02.97р., ОСОБА_1 була зобов'язана забезпечити:

- ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства та забезпечити її зберігання у терміни, встановлені законом;

- подачу до державних податкових органів та інших державних органів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів;

- сплату підприємством належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Однак, ОСОБА_1, діючи в порушення вимог законодавства, усвідомлюючи протизаконність своїх дій і покладену на неї відповідальність дотримання встановленого законом порядку, бажаючи уникнути виконання обов'язків перед бюджетом, умисно вчинила ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах за наступних обставин:

ОСОБА_1, працюючи генеральним директором ТОВ «Моньє» шляхом заниження об'єкту оподаткування, а саме заниження суми транспортних витрат на перевезення товарів, заявлених у деклараціях митної вартості, в період з 01.06.2006 по 30.06.2009 роки умисно ухилилася від сплати мита на товари, що ввозяться на територію України, податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України та митного збору на митне оформлення, які входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах на загальну суму 779 899,37 грн.

Так, ОСОБА_1, будучи службовою особою та обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих і адміністративно - господарських обов'язків, знаходячись в офісі ТОВ « Мосьє» за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, 12, переслідуючи свій злочинний намір, направлений на ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів, шляхом заниження митної вартості імпортованих товарів в частині повноти визначення митної вартості, у період 01.06.2006 по 30.06.2009, в порушення ст.ст. 81, 267 Митного кодексу України (в редакції №92-ІV від 11.07.2002 із змінами та доповненнями), умисно ухилилася від сплати мита на товари, що ввозяться на територію України на суму 194 391,81 грн. Крім того, в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97 - ВР (із змінами та доповненнями) у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 Закону та пункту 2.1. б) Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 27.09.06 № 821, умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість на суму 583 280,04 грн. Також в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 № 65 „Про ставки митних зборів" шляхом заниження митної вартості товарів умисно ухилилася від сплати митних зборів за митне оформлення товарів на суму 2 227,52 грн., що підтверджується актом позапланової документальної перевірки Київської обласної митниці №12/9/125000000/32831998 від 30.11.2009.

Відповідно до ст. 81 Митного кодексу України (в редакції №92-ІV від 11.07.2002 із змінами та доповненнями) - декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (в редакції №92-ІV від 11.07.2002 із змінами та доповненнями) - митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:

а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

б) витрати на транспортування після ввезення;

в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою тільки в разі, якщо:

1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного;

2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством;

3) вони є роботодавцем і найманим працівником;

4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;

6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою;

7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;

8) вони є членами однієї сім'ї.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв частини п'ятої цієї статті.

При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:

1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.

У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належним чином враховується наявна у митного органу та подана декларантом інформація щодо різниці в комерційних умовах продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї статті, та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.

Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта і тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97 - ВР (із змінами та доповненнями) встановлено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Згідно вимог п.п. б п. 2.1. «Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України», затвердженого наказом ДМСУ від 27.09.06 № 821 - сума ПДВ на товари, що обкладаються тільки митом обчислюється за такими формулами: С = (В + С ) х П / 100; де С - сума ПДВ; В - договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації; С - сума мита (увізне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, сезонне); С - сума акцизного збору; П - ставка ПДВ (20 %).

Таким чином, генеральний директор ТОВ «Моньє» ОСОБА_1, достовірно знаючи про заниження об'єкту оподаткування, в період з 01.06.2006 по 30.06.2009 умисно ухилилася від сплати мита на товари, що ввозяться на територію України, податку на додану вартість з товарів увезених на територію України та митного збору на митне оформлення, які входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, на загальну суму 779 899,37 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від сплати податків та обов'язкових платежів, що входить в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах в сумі 779 899,37 грн., тобто яка більше ніж в одну тисячу разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України.

Факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, підтверджуються наступними доказами: актом №12/9/125000000/32831998 від 30.11.2009 «позапланової документальної перевірки стану дотримання ТОВ «Моньє» законодавства України з питань митної справи за період з 01.06.2006 по 30.06.2009», яким встановлено несплату підприємством податків на загальну суму 779 899,37 грн.; реєстраційними документами ТОВ «Моньє» якими встановлено, що у період з 11.04.2005 по теперішній час посаду генерального директора підприємства займає ОСОБА_1; митними деклараціями ТОВ «Моньє» у яких ОСОБА_1 занижено суми транспортних витрат на перевезення товарів, що дало їй можливість ухилитися від сплати податків та інших обов'язкових платежів; протоколами допитів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які показали, що у період з 18.05.2009 року по 31.12.2009 року ними було проведено перевірку ТОВ «Моньє», за результатами якої підприємству донараховано 779 899,37 грн. податків та інших обов'язкових платежів.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Ляшенко Р.О. підтримав вищезазначене клопотання та просив на підставі ч. 4 ст. 212 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності .

Підозрювана ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та наполягала на його задоволенні.

Вислухавши підозрювану та її захисника, які просили задовольнити клопотання, з»ясувавши думку прокурора про наявність для цього всіх необхідних підстав, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з закриттям кримінального провадження на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, виходячи з наступного.

За змістом п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст. 284 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв»язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а ч. 7 ст. 284 КПК України вміщує положення, згідно з яким закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Із ч. 4 ст. 212 КК України вбачається, що особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов»язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

За даними, які містяться в клопотанні прокурора Броварської міжрайонної прокуратури Київської області Ляшенка Р.О. на 12.06.2013 року ТОВ « Моньє» всі донарахування по податках та інше обов»язкові платежі по фінансових санкціях повністю оплатила.

Враховуючи вищевикладене, директор ТОВ «Моньє» ОСОБА_1 має бути звільнена від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження відносно неї підлягає закриттю на стадії підготовчого судового засідання зі спеціальних підстав, передбачених ч. 4 ст. 212 КК України, оскільки підозрювана до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки і відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався, відомості про речові докази й процесуальні витрати в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 44, 212 ч .4 КК України, ст.ст. 26, 284 - 288, 369, 370, ч. 1 ст. 392, п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Звільнити підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Красноярськ Російської Федерації, росіянку, громадянку Російської Федерації, з вищою освітою, працюючу генеральним директором ТОВ «Моньє», яка проживає в АДРЕСА_1, раніше не судиму, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 320,13100130000029 від 15.03.2013 року,- закрити.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Т.Л. Міхієнкова