Рішення № 32191454, 01.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2124/13 01.07.2013 01.07.2013 01.07.2013

Провадження №22-ц/784/1859/13

Головуючий у 1-ї інстанції Батченко О.В.

Категорія 39 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

1 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Ямкової О.О.,

при секретарі: Дубовій К.В.,

за участю: представників позивача - Пятака А.С., Ляшенка М.Д.,

третій особи, представника позивача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Громадської організації «Трудова спілка колишніх військовослужбовців»

(далі - ГО «Трудова спілка»)

на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 березня 2013 року

за її позовом

до ОСОБА_5,

третя особа - ОСОБА_4

про захист честі, гідності і ділової репутації

та відшкодування компенсації моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

13 лютого 2012 року ГО «Трудова спілка» звернулася до суду з позовом та заявою про уточнення позовних вимог до ОСОБА_5 про спростування недостовірної інформації, що ганьбить їх честь, гідність і ділову репутацію, зобов'язання відповідача вибачитися перед ними на черговій сесії та відшкодувати 1700 грн. компенсації моральної шкоди.

Позивач зазначав, що 9 червня 2011 року на 6-ої сесії Миколаївської міської ради VІ скликання депутат ОСОБА_5 в свої доповіді розповсюдив відносно організації неправдиві відомості, а саме: «..эта тройка великолепная идет на открытый компромисс с жителями микрорайона и там зреет конфликт и очень серьезный конфликт. Значит, от 20 апреля Министерство экологии и природных ресурсов запретило использование этой скважины. Вода по-прежнему отпускается. Значит стоит вопрос об отзыве, значит разрешения по водоиспользованию.» «Во-первых , вода там некачественная. Во-вторых, ее там не хватает даже некачественной…. и пункт отпуска там был раньше». «Второе, запретить вот этим вот инициаторам в кавычках, которые выступают против интересов народа, а использовать ее для этого есть правоохранительные органы, есть прокуратура, чтобы там навели порядок уже существующего».

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 березня 2013 року в задоволенні позову ГО «Трудова спілка» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ГО «Трудова спілка» просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким їх вимоги задовольнити, посилаючись на неналежну оцінку судом доказів та порушенням ним таємниці нарадчої кімнати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У статті 1 Закону України від 2 жовтня 1992 р. «Про інформацію» її визначено як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі й навколишньому природному середовищі. Згідно зі статтею 47№ цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано статтею 34 Конституції України. Це право закріплено також в статті 10 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до статті 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства та передбачає право кожного на свободу вираження поглядів.

Суд першій інстанції встановив, що виступ відповідача на чергової сесії міської ради, не є поширенням стосовно позивача відомостей, які порочать їх честь, гідність та ділову репутацію або завдають шкоду їх інтересам, так як не містять вказівки на назву або дії громадської організації, є оціночними судженнями, що виражають власне бачення та переконання відносно подій та явищ, які відбуваються у суспільстві.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права.

Щодо посилання апелянта на те, що виступ відповідача був підставою для наступних звернень до правоохоронних органів з цього питання, то в такому випадку міська рада або відповідач реалізували своє конституційне право, передбачене ст. 40 Конституції України, що також не є поширенням інформації.

З урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов правильного висновку про безпідставність заявлених вимог, а тому обґрунтовано відмовив в позові.

Відносно порушення місцевим судом правил про таємницю нарадчої кімнати, то це є порушення норм процесуального права, але воно не може бути підставою для скасування рішення суду у відповідності до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, так як не призвело до неправильного вирішення справи, і стосувалося розгляду судом іншої цивільної справи, а не спілкування з іншими особами з приводу даної цивільної справи.

Доводи позивача, що наведені в апеляційній скарзі стосовно інших виступів відповідача на сесіях міської ради, не є підставою для скасування рішення суду, так як вони не були предметом пред'явленого позову, в межах якого суд розглянув справу та ухвалив рішення.

Разом з тим, висновок суду у мотивувальній частині стосовно того, що такі вислови як «.эта тройка великолепная..», «..запретить вот этим вот инициаторам в кавычках, которые выступают против интересов народа..» містять образливі вирази і можуть стосуватися безпосередньо посадових осіб організації є помилковим та таким, що підлягає виключенню із судового рішення, враховуючи наступне.

Ці висловлювання в контексті усього виступу - є оціночним судженням депутата ОСОБА_5 відносно поведінки деяких невідомих осіб в подіях, які викликають суспільний інтерес. Викладення їх в алегоричної манері, з приведенням відповідачем особистих думок і критичних оцінок, а також суджень не є інформацією, яка не відповідає дійсності та може принижувати ділову репутацію позивача.

До того ж, відповідач ОСОБА_5 не мав намір образити позивача, так як метою його виступу на сесії було висвітлення організації робіт з водопостачання деяких районів міста та діяльності осіб, які займаються цими питаннями, з метою належного виконання ними своїх зобов'язань в порядку суспільної дискусії без будь-якого посилання на назву громадської організації або прізвища її посадових осіб.

Крім цього, з матеріалів справи убачається, що ГО «Трудова спілка» є громадською організацією, яка не веде господарську діяльність, а може приймати участь у створенні госпрозрахункових установ та організацій зі статусом юрособи, які ведуть підприємницьку діяльність, від якої спілка отримує доходи.

За такого, посилання на здійснення безпосередньо організацією господарської діяльності з водопостачання на території дитячого оздоровчого табору «Тимурівець», де розташовано Центр соціальної реабілітації наркозалежних громадян «Нове покоління», є порушенням самим позивачем його статутної діяльності та не відноситься до дій відповідача, у змісті виступу якого не має жодного посилання на громадську діяльність «Трудової спілки».

Тому, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, виключив з його мотивувальної частини вищенаведений висновок.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Трудова спілка колишніх військовослужбовців» задовольнити частково.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 березня 2013 року змінити, виключив з його мотивувальної частини висновок відносно того, що такі вислови як «..эта тройка великолепная..», «..запретить вот этим вот инициаторам в кавычках, которые выступают против интересов народа..» містять образливі вирази і можуть стосуватися безпосередньо посадових осіб організації.

В іншій частині рішення суду першій інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді