Постанова № 32190737, 26.06.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. Справа № 809/1858/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - Зобків Н.С.,

представника відповідача - Василів М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Комунального підприємства "Технічний центр "Сервіс-Авто"

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області

про визнання незаконними дій, визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу № Ю-923/7 від 03.06.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

13.06.2013 року Комунальне підприємство "Технічний центр "Сервіс-Авто" (надалі - позивач, КП "Технічний центр "Сервіс-Авто") звернулося з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (надалі - відповідач, УПФ України в м. Івано-Франківську) про визнання незаконними дій щодо винесення вимоги про сплату боргу № Ю-923/7 від 03.06.2013 року, визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу № Ю-923/7 від 03.06.2013 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем оскаржувана вимога про сплату боргу винесена з порученням чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснила, що оскаржувана вимога про сплату боргу від 03.06.2013 року включає заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка уже стягнена органами державної виконавчої служби у примусовому порядку, про що свідчить постанова, винесена головним держаним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Дем'янівим П.Б., про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2013 року. Крім того, зазначила, що оскаржувана вимога сформована на основі попередньої вимоги за № 923/6 від 07.05.2013 року, яку позивачем оскаржено у судовому порядку. Звернула увагу суду на те, що вимоги про сплату боргу № Ю-923/7 від 03.06.2013 року не відповідає вимогам, які ставляться до виконавчих документів, оскільки у ній не вказано повне найменування юридичної особи (позивача). З урахуванням наведеного, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов від 21.06.2013 року. Суду пояснила, що відповідачем оскаржувану вимогу про сплату боргу винесено у відповідності до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року . Вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" являється юридичною особою та відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

У відповідності до вимог пункту 1 частини 2 статті 6 даного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (частина 8).

У судовому засіданні встановлено, що УПФ України в м. Івано-Франківську відповідно до Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 988/18283, на підставі поданих позивачем розрахунків щодо сум нарахованого єдиного внеску здійснювало облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягали сплаті КП "Технічний центр "Сервіс-Авто", до його карток особових рахунків.

Із наявної у матеріалах справи картки особового рахунку платника єдиного внеску - КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року вбачається, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску станом на 31.05.2013 року недоїмка по внесках становить 132 063,13 грн. (а.с.22).

Статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно частини 4 статті 25 цього Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Порядок формування та направлення вимог про сплату боргу визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Пунктом 8.2 цієї Інструкції встановлено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків (підпункт «б»).

У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.

Відповідно до абзацу 3 пункту 5.1.4 даної Інструкції базовим звітним періодом є календарний місяць.

Як уже встановленого судом, станом 31.05.2013 року, тобто на кінець звітного базового періоду, за відповідачем залишається непогашеною недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 132 063,13 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що УПФ України в м. Івано-Франківську правомірно сформовано та надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-923/7 від 03.06.2013 року на суму 132 063,13 грн. (а.с.7).

Твердження позивача про те, що оскаржувана вимога про сплату боргу від 03.06.2013 року включає заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 14 282,16 грн., яка уже стягнена органами державної виконавчої служби у примусовому порядку, про що свідчить постанова, винесена головним держаним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Дем'янівим П.Б., про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2013 року суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2013 року головним держаним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Дем'янівим П.Б. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яке було відкрите щодо примусового виконання вимоги УПФ України в м. Івано-Франківську від 02.02.2012 року за № Ю-141/7У про стягнення з ДКП "Технічний центр "Сервіс-Авто" боргу у сумі 14 282,16 грн. Підставою для винесення постанови про закінчення даного виконавчого провадження була сплата та перерахування ДКП "Технічний центр "Сервіс-Авто" заборгованості у сумі 14 282,16 грн. у повному обсязі (а.с.9).

У судовому засіданні встановлено, що позивач заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 14 282,16 грн., на яку була виставлена вимога від 02.02.2012 року за № Ю-141/7У, погашав поетапно. Дана обставина не заперечувалася також представником позивача. Зараховані КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" внески відповідачем вносилися до картки особового рахунку даного платника єдиного внеску, що виключає формування оскаржуваної вимоги з урахуванням суми уже сплачених платежів.

Щодо посилань представника позивача з приводу того, що вимога про сплату боргу № Ю-923/7 від 03.06.2013 року сформована на основі попередньої вимоги № Ю-923/6 від 07.05.2013 року, яка позивачем оскаржена у судовому порядку, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що відповідачем вимогу про сплату боргу № Ю-923/6 від 07.05.2013 року винесено, у зв'язку із наявною у платника єдиного внеску на кінець звітного базового періоду (квітень 2013 року) недоїмкою зі сплати страхових внесків у сумі 133 038,01 грн. Станом на 03.07.2013 року (дату винесення оскаржуваної вимоги по даній справі) вимога про сплату боргу № Ю-923/6 від 07.05.2013 року залишалася неузгодженою, а сума заборгованості зі сплати недоїмки, на яку вона виставлена, - непогашеною. Відповідно недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 133 038,01 грн. обліковувалася у картці особового рахунку даного платника єдиного внеску.

Як уже з'ясовано у судовому засіданні та із наявної у матеріалах справи картки особового рахунку платника єдиного внеску - КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року вбачається, що станом на 31.05.2013 року (на кінець звітного базового періоду), у зв'язку із частковою сплатою позивачем єдиного внеску, недоїмка зі сплати вказаних платежів становила 132 063,13 грн. (а.с.22).

Таким чином, оскільки Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України чітко встановлено, що вимога формується на підставі даних особових рахунків платників, то твердження позивача з приводу того, що оскаржувана вимога про сплату боргу сформована з порушенням вимог даної Інструкції є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до пункту 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, формується органами Пенсійного фонду за формою згідно з додатком 9 цієї інструкції (для страхувальника - юридичної особи).

Додатком 9 вказаної Інструкції передбачено, що у вимозі про сплату боргу органами Пенсійного фонду зазначається назва юридичної особи.

У судовому засіданні встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Комунальне підприємство "Технічний центр "Сервіс-Авто (код ЄДРПОУ - 23802618) має скорочене найменування, а саме КП ТЦ "Сервіс-Авто" (а.с.28-29), про що не заперечувала представник позивача.

Із оскаржуваної вимоги про сплату боргу № Ю-923/7 від 03.06.2013 року вбачається, що у графі найменування юридичної особи значиться КП ТЦ "Сервіс-Авто" (код ЄДРПОУ - 23802618).

За таких обставин, посилання представника позивача про те, що оскаржувана вимога про сплату боргу не відповідає вимогам, які ставляться до виконавчих документів, оскільки у ній не вказано повне найменування юридичної особи, є безпідставними.

При цьому суд зазначає, що вказане у вимозі про сплату боргу скорочене, а не повне найменування юридичної особи, не може бути достатньою та вагомою підставою для визнання вимоги такою, що складена з порушенням вимог чинного законодавства.

Не відповідають дійсності і посилання представника позивача з приводу того, що у вимозі про сплату боргу № Ю-923/7 від 03.06.2013 року не вказано, з чого саме виникла заборгованість, оскільки із самої вимоги вбачається, що остання виставлена КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" у зв'язку із наявною на кінець звітного базового періоду (травень 2013 року) недоїмкою зі сплати єдиного внеску у сумі 132 063,13 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3, 10 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем правомірно сформовано та надіслано позивачу вимогу про сплату недоїмки № Ю-923/7 від 03.06.2013 року, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 01.07.2013 року.