Ухвала суду № 3218944, 04.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

“04” березня 2008 року Справа № АС 16/341-06 к/с № К-34559/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Бившевої Л.І.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:Ликовій В.Б.,

розглянувши касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

на ухвалу Харківськогоапеляційного господарського суду від 10.10.2006 року

у справі№ АС 16/341-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп»

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» (далі ТОВ «Мотордеталь-Конотоп») звернулося до суду з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000082320/0 від 26.01.2006 року Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Конотопська МДПІ), яким підприємством було донараховано податок на додану вартість в сумі 20612 грн. та 10306, 48 грн. штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Сумської області від 17.07.2006 року в задоволенні позову було відмовлено, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року апеляційну скаргу ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» було задоволено, постанову господарського суду Сумської області від 17.07.2006 року скасовано та прийнято нову ухвалу, якою позовні вимоги позивача задоволено повністю.

Не погоджуючись із ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року, Конотопською МДПІ було подано касаційну скаргу, в якій відповідач просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року скасувати, а постанову господарського суду Сумської області від 17.07.2006 року залишити в силі.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року залишити без змін.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що Конотопської МДПІ було проведено планову комплексну виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2004 року по 30.09.2005 року.

Перевіркою було виявлено порушення позивачем п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в січні 2005 року в сумі 20612, 96 грн. про що було складено акт перевірки № 9/23-10/30573983/2 від 16.01.2006 року. На підставі вказаного акту Конотопською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082320/0 від 26.01.2006 року, яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 20612, 96 грн. та штрафні санкції в сумі 10306, 48 грн. внаслідок неправомірного включення до податкового кредиту ПДВ по ввезених товарах, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва.

Згідно контракту № 502 від 05.10.2004 року з «GKNSheepbridgeStokes» Великобританія по вантажній митній декларації № 012174 від 29.10.2004 року ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» відвантажило на експорт частини до двигунів внутрішнього згорання в кількості 7630 штук на суму 159541, 66 грн. Згідно акту рекламації вся партія товару визнана браком і підлягала поверненню.

По вантажній митній декларації № 010123 від 28.01.2005 року позивачем було отримано реімпорт частин до двигунів внутрішнього згорання в кількості 7630 штук, митна вартість 173948, 60 грн. від «GKNSheepbridgeStokes» Великобританія. Сплачений митний податок на додану вартість при митному оформленні реімпорту у сумі 34789, 72 грн., який позивач у січні 2005 року відніс до податкового кредиту.

Згідно акту ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» реімпортовані частини до двигунів внутрішнього згорання підприємством признані браком. У бухгалтерському обліку ця партія товару знята з реалізації, списана на брак та оприбуткована, як брухт в кількості 76,30 шт. вагою 18, 490 т по ціні 950, 00 грн. на суму 17565, 50 грн. Брухт використаний в господарській діяльності підприємства. Інші витрати по цій партії бракованого товару у сумі 103064, 80 грн. відносяться на рахунок 947 «нестачі і витрати від псування цінностей» і не використовуються в межах господарської діяльності платника податку. Також платник відкорегував валові витрати.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на момент здійснення господарської операції, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В п.п. 7.4.3. цього Закону зазначається, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Крім того у п.п.7.4.4. визначено, що у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Санкції за порушення у сфері оподаткування встановлені статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.200 року, зокрема, п.п. 17.1.3 п.17.1. ст. 17 передбачено, що у випадках якщо за даними документальних перевірок діяльності платника податків установлюються факти заниження його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язковою платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає таки недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на вище викладене суд апеляційної інстанції дійшов помилково до висновку про те, що сума ПДВ сплачена при поверненні бракованого товару правомірно включена позивачем до податкового кредиту у січні 2005 року оскільки, не враховано того факту, що право на включення сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту виникає за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу), а позивачем витрати по бракованим частинам були списані на бухгалтерський рахунок «нестачі і втрати від псування цінностей» і віднесені за рахунок прибутку підприємства.

Отже суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, але помилково мотивував своє рішення використовуючи п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 25.03.2005 року, оскільки господарська діяльність здійснювалася в січні 2005 року, але це не призвело до неправильного вирішення спору по суті.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року з підстав невідповідності її нормам матеріального права, та залишенні в силі постанови господарського суду Сумської області від 17.07.2006 року.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції - задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року скасувати та залишити в силі постанову господарського суду Сумської області від 17.07.2006 року по справі № АС 16/341-06.

Справу № АС 16/341-06 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписБившева Л.І.

підписКарась О.В.

підписФедоров М.О.

З оригіналом згідно

В. секретар В.Б. Ликова