Ухвала суду № 3218909, 16.02.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2009 року № 22а-5906/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача Шавеля Р.М.,

суддів Стародуба О.П. та Каралюса В.М.,

при секретарі Романишин О.Р.,

з участю осіб:

від позивача Петришин І.М., довіреність № б/н від 12.02.2009р.;

від відповідача Харамбура Н.С., довіреність № 3068/10/10-016 від 01.09.2008р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської обл.

напостанову господарського суду Львівської обл. від 29.01.2008р. у справі № 12/364А/5015

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Явдом»

доДержавної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської обл.

проскасування податкового повідомлення-рішення № 0009592320/0 від 19.10.2007р.,-

В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>

07.12.2007р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Явдом» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Яворівському районі Львівської обл. № 0009592320/0 від 19.10.2007р. (а.с.2-8).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 29.01.2008р.заявлений позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Яворівському районі Львівської обл. № 0009592320/0 від 19.10.2007р. (а.с.139-142).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ДПІ у Яворівському районі Львівської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову господарського суду скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.62-66).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що за наслідками проведення зустрічних перевірок щодо взаємовідносин ТзОВ «Явдом» по ланцюгам постачання встановлено, що постачальники по 4 ланцюгу є ліквідованими за рішеннями судів, їхні свідоцтва платників податку на додану вартість /ПДВ/ анульовані податковими органами; також останніми податок до бюджету не сплачений.

Із змісту Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку та відшкодування такого податку, при цьому ці етапи нерозривно повязані між собою.

За таких обставин позивачем неправомірно включено до суми податкового кредиту ПДВ з вартості придбаного металобрухту за вересень 2006 року в сумі 138744 грн. 76 коп., за жовтень 2006 року в сумі 127078 грн. 52 коп. та листопад 2006 року в сумі 41434 грн.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 13-19.12.2006р. ДПІ у Яворівському районі Львівської обл. проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Явдом» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень, жовтень 2006 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 152/23-2/31892363 від 22.12.2006р. (а.с.25-48).

Проведеною перевіркою встановлено, що сума бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року складає 155495 грн., за жовтень 2006 року 46950 грн.

Із 20.02.2007р. по 22.02.2007р. ДПІ у Яворівському районі Львівської обл. проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Явдом» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2006 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 20/23-2/31892363 від 26.02.2007р. (а.с.49-72).

Проведеною перевіркою встановлено, що сума податкового кредиту фактично сплачена платником у попередньому податковому періоді (у жовтні 2006 року) постачальникам товарів, послуг завищена на 9462 грн., через що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2006 року на 9462 грн.

Окрім цього, протягом 14-15.10.2007р. ДПІ у Яворівському районі Львівської обл. проведено невиїзну позапланову перевірку ТзОВ «Явдом» з відшкодування податку на додану вартість, заявленого платником на розрахунковий рахунок в банку при проведенні взаєморозрахунків з постачальниками, по результатам якої складено Акт перевірки № 851/23-2/31892363 від 15.10.2007р. (а.с.74-87).

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем безпідставно заявлено до відшкодування за жовтень 2006 року ПДВ в сумі 16889 грн., за листопад 2006 року 73334 грн. та за грудень 2006 року 41434 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0009592320/0 від 19.10.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2006 року на 16889 грн., за листопад 2006 року на 73334 грн. та за грудень 2006 року на 41434 грн. (а.с.73).

На підставі отриманих ДПІ у Яворівському районі Львівської обл. відповідей на запити щодо зустрічних перевірок позивача (IV ланцюг в схемі постачання) податковим органом встановлено, що ПДВ, який включений в ціну придбаних товарно-матеріальних цінностей ТзОВ «Явдом» від ПП «Ніктехнометконтракт», ТзОВ «Селена-Південь» та ТзОВ «Андрамет-К» до бюджету не сплачено; вказані підприємства ліквідовані за рішеннями судів, їхні свідоцтва платників ПДВ анульовані.

Оскільки зустрічними перевірками не підтверджено джерела відшкодування з бюджету, податковим органом зроблено висновок про те, що позивач втрачає право на бюджетне відшкодування з ПДВ за жовтень 2006 року на суму 16889 грн., за листопад 2006 року на суму 73334 грн. і за грудень 2006 року на суму 41434 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»:

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.5. - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Із системного аналізу вищенаведених норм слідує, що контрагент договору не може нести відповідальність за порушення, допущені іншою стороною у своїй діяльності, оскільки право на податковий кредит залежить лише від законності самої операції та правильності оформлення податкової накладної.

Також покупець не може відповідати за дії продавця, який не звітує перед податковим органом, не перераховує суми ПДВ до бюджету, не перебуває за своєю юридичною адресою або ліквідований. Чинним законодавством не передбачено обовязку покупця контролювати дії продавця і перевіряти виконання ним своїх податкових зобовязань.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків (ст.ст.10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обовязком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

При цьому сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Аналізуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач на підставі п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів після отримання податкових накладних від своїх контрагентів, які засвідчують факт придбання платником податку товарів.

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” і відповідачами не оспорюються. Податкові накладні виписані зареєстрованим платником ПДВ, відповідають порядку їх заповнення (а.с.101-115).

Таким чином, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні від філії «Західкабель» ТзОВ «Промкабель», зареєстрованого як платника ПДВ (а.с.90), за операціями, що належать до його господарської діяльності, відповідно до вимог п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

Підтвердженням сплати податку на додану вартість позивачем (покупцем) продавцю в ціні товару є платіжні доручення, надані позивачем (а.с.116-119), що не заперечується відповідачем.

Колегія суддів вважає, що прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом фактично покладено на позивача вину за несплату його контрагентом зобовязань, визначених податковим законодавством. Якщо ж віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних чи інших документів, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то дії платника податку є правомірними.

Оскільки законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобовязаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобовязаннями, то в разі порушення контрагентом платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обовязковими до виконання.

Таким чином, ДПІ у Яворівському районі Львівської обл. необґрунтовано позбавлено позивача права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість з покликанням на факт несплати податку на додану вартість продавцем та будь-якими іншими платниками, з якими в розглядуваному випадку позивач не мав жодних відносин.

Окрім цього, матеріалами справи стверджується й та обставин, що всі постачальники товару, з якими у позивача були проведені господарські операції, включили до податкових зобовязань всі суми, що були включені позивачем до податкового кредиту.

Невірним слід вважати твердження апелянта про те, що постачальники по четвертому ланцюгу постачання не включили до податкових зобовязань вищевказані суми, оскільки при проведенні перевірок по ланцюгу постачання податковий орган не довів, що будь-який із постачальників не сплатив свої зобовязання, а покликання про ліквідацію постачальників за рішеннями судів не дають підстав стверджувати, що останні не включили суми до зобовязань.

Слід також врахувати, що у розглядуваній справі податковий орган не стверджував і не доводив безтоварний характер господарських операцій, обізнаність позивача щодо діяльності контрагентів, зокрема щодо створення їх з протиправною метою і несплати ними податків, наявність зговору на викрадення коштів державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ тощо; суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Додатково колегія суддів підкреслює, що відповідачем в основу притягнення до юридичної відповідальності позивача не покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа в конкретному випадку, - при нарахуванні податків та обовязкових платежів посадовими особами підприємства у відповідності до закону; умисел посадових осіб підприємства на ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, не встановлений.

Покликання на листи податкових органів про попередніх постачальників продукції і про неможливість підтвердження ними включення до податкових зобовязань сум ПДВ без доказовості судовими рішеннями є недостатніми підставами для втрати права ТзОВ «Явдом» на отримання бюджетного відшкодування.

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на бюджетне відшкодування колегія суддів не знаходить.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення ТзОВ «Явдом» сум до податкового кредиту та заявлення суми бюджетного відшкодування, які визначені у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2006р.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської обл. на постанову господарського суду Львівської обл. від 29.01.2008р. залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя-доповідач: Р.М.Шавель

Судді: О.П.Стародуб

В.М.Каралюс