Постанова № 32187365, 02.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа № 5015/4968/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» вих. №112-2625 від 25.04.2013 року (вх. №05-05/778/13 від 14.05.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року

у справі №5015/4968/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

про зобов'язання до вчинення дій

Представники сторін:

від позивача: Денько М.В., Кулинський Р.М., представники (довіреності в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_5, представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

Фіксування технічного процесу здійснювалося за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 12.06.2013 року. 26.06.2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2013 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року у цій справі (головуючий суддя Мазовіта А.Б., судді Ділай У.І., Кидисюк Р.А.) відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (надалі ПАТ «Львівобленерго») до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2) про зобов'язання припинити користування електричною енергією в нежитлових приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 за відсутності договору про постачання електричної енергії та зобов'язання усунути перешкоди в наданні доступу представникам ПАТ «Львівобленерго» для відключення від електропостачання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що ним 07.11.2011 року було скеровано на адресу відповідача, зазначену у договорі про постачання електричної енергії №65285 про припинення дії договору з 31.12.2011 року, що, на думку позивача, відповідає умовам договору, а тому позиція суду щодо відсутності доказів отримання зазначеного повідомлення відповідачем не відповідає обставинам справи. Також скаржник вважає помилковим висновок суду про схвалення договору на 2012 рік шляхом здійснення оплати ФОП ОСОБА_2 за електричну енергію в 2012 році, оскільки зазначені кошти були безпідставно сплачені та поверталися відповідачу ПАТ «Львівобленерго». Окрім цього, позивач зазначає, що протягом 2012 року ним вживалися заходи щодо припинення постачання електричної енергії на об'єкти відповідача у зв'язку із закінченням терміну дії договору (12.01.2012 року у м. Львові по вул. Л.Українки, 15 та АДРЕСА_3 було припинено постачання електричної енергії), однак, відповідач здійснив самовільне підключення до електричної мережі. ПАТ «Львівобленерго» просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що, оскільки, договір на постачання електричної енергії було укладено з 11.01.2002 року до 31.12.2002 року, тобто не на повний календарний рік, то для припинення договірних відносин позивачу слід було надсилати повідомлення про припинення дії договору за місяць до 10.10.2011 року. ФОП ОСОБА_2 зазначає, що місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про схвалення дії договору на 2012 рік, оскільки повідомлення про припинення договірних стосунків надсилалось за адресою: АДРЕСА_1, тоді як відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4. ФОП ОСОБА_2 просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

11 січня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством «Льівобленерго» (правонаступник ПАТ «Львівобленерго») (Електропостачальна організація) та ФОП ОСОБА_2 (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі №65285 (Договір), предметом якого, відповідно до п.1.1, є надання доступу до місцевої електромережі та умови й порядок постачання електроенергії Електропостачальною організацією та оплата Споживачем абонованої потужності спожитої електроенергії.

Постачання електричної енергії здійснювалося у два в нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до п.7.5 Договору він укладається на строк до 31.12.2002 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

7 листопада 2011 року позивачем надіслано повідомлення відповідачу про закінчення терміну дії договору та припинення постачання електричної енергії №30-4138, відповідно до якого ПАТ «Львівобленерго» повідомило про припинення дії Договору та про необхідність укладення нового договору про постачання електричної енергії на 2012 рік, а також про припинення постачання електричної енергії з 03.01.2012 року. Зазначене повідомлення направлялось за адресою: АДРЕСА_1.

Скеруванням від 03.01.2012 року у зв'язку із закінченням терміну дії договору на постачання електричної енергії позивачем направлено бригаду працівників для проведення 03.01.2012 року вимкнення Споживача за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

Відповідач не допустив працівників ПАТ «Львівобленерго» до вимкнення електричної енергії, про що складено Акт про не допуск працівників ПАТ «Львівобленерго» до вимкнення споживачів від 03.01.2012 року та попереджено про вимкнення електричної енергії з живлячих центрів без додаткового попередження.

Згідно Скерування від 12.01.2012 року позивачем повторно направлено бригаду працівників ПАТ «Львівобленерго» для вимкнення Споживача за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у зв'язку із закінченням терміну дії договору на постачання електричної енергії.

12 січня 2012 року працівниками ПАТ «Львівобленерго» разом із працівниками ЛКП «Старий Львів» в присутності відповідача проведено вимкнення, припинення постачання електричної енергії за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 від розподільчої мережі ЛКП «Старий Львів», про що складено акт від 12.01.2012 року.

На підставі скерування від 22.02.2012 року працівниками ПАТ «Львівобленерго» проведено перевірку вимкнених споживачів за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

На підставі проведеної перевірки споживачів за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 встановлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі енергопостачальника після відключення електропостачання, про що складено Акти про порушення №025864 та №025676 від 22.02.2012 року, та №026242, №026243 від 08.11.2012 року.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні за змістом положення містяться у ст.193 ГК України.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтю 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

10 листопада 2008 року ПАТ «Львівобленерго» надіслало на адресу відповідача (м. Львів, вул. Глухий Кут, 3) лист №30/3771 з повідомленням про необхідність переукладення у місячний термін договору на постачання електричної енергії у відповідності до вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року. Однак, 19.03.2010 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Львівобленерго» із заявою (відмітка про її одержання 19.03.2010 року), зі змісту якої вбачається, що відповідач не отримував листів про переукладення Договору та просив не проводити вимкнення електричної енергії.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять і доказів одержання ФОП ОСОБА_2 повідомлення про припинення договірних відносин, оскільки, згідно реєстру №30-4138 від 07.11.2011 року повідомлення №30-4138 від 07.11.2011 року про припинення договірних відносин між сторонами надсилалось на адресу: АДРЕСА_1; в той же час як і місцевим господарським судом, так і судом апеляційної інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 з 11.02.2008 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції станом на 13.10.2011 року) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.

Ці ж обставини підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 НОМЕР_1.

Протягом 2012 року ФОП ОСОБА_2 здійснив оплату за спожиту електричну енергію у розмірі 9500 грн., що стверджується наявними у справі платіжними дорученнями. Позивач повернув кошти у зв'язку з припиненням договору, як він вважає, у листопаді та грудні 2012 року на суму 9967,17 грн.

Пунктом 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони у справі своїми конклюдентними діями (відповідач - споживанням електричної енергії та її оплатою, а позивач - поверненням оплати лише у листопаді та грудні 2012 року) підтвердили існування договірних стосунків з постачання електричної енергії на 2012 рік (Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2013 року №5009/3677/12).

Частиною 4 статті 275 ГК України унормовано, що виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ч.2 ст.216 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частинами 1 та 2 статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Відповідно до ч.3 ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відтак, місцевим господарським судом, з посиланням на ст.16 ЦК України, ст.ст.179, 181, 275 ГК України, ст.26 Закону України «Про електроенергетику» обґрунтовано вказано, що позивачем не зазначено, які порушені чи оспорюванні права ним захищаються у даному спорі та, яким чином вибраний ПАТ «Львівобленерго» спосіб захисту призведе до відновлення його порушеного права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2013 року у справі №5015/4968/12 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.07.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.