Постанова № 32187354, 04.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.07.2013 р. справа №913/717/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Волков М.М. дов № 12 від 25.06.2012 року від відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», м. Сєвєродонецьк Луганської областіна рішення господарського суду Луганської областівід29.04.2013 рокуу справі№ 913/717/13-г (суддя Седляр О.О.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техносбит", м. Лисичанськ Луганської областідо Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», м. Сєвєродонецьк Луганської областіпро стягнення 810 366 грн. 90коп.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносбит", м. Лисичанськ Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», м. Сєвєродонецьк Луганської області боргу у сумі 620885 грн. 00 коп., якій виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором поставки № 1510-01 від 15.10.2011 року, пені у розмірі 175090 грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 14390 грн. 92 коп.

Позивач, листом від 29.03.2013 року, уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 570885 грн. 00 коп., пеню у розмірі 49973 грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 18671 грн. 68 коп.

16.04.2013 року позивачем суду надана заява про часткову відмову від позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 80 000 грн., у зв'язку з оплатою.

Господарський суд Луганської області рішенням від 29.04.2013 року у справі № 913/717/13-г позовні вимоги задовольнив частково, визнавши обґрунтованими та доведеними матеріалами справи вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 570 885грн.00коп., але враховуючи заяву позивача від 16.04.2013 року, уточнення позовних вимог від 28.03.2013 року визнав підлягаючою стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 540 885грн.00коп.

В частині стягнення заборгованості у розмірі 50 000грн.00коп. провадження у справі припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 49973 грн. 72 коп., господарський суд відмовив у зв'язку із пропуском позивачем строк спеціальної позовної давності в один рік щодо нарахованої пені, посилаючись на приписи ст. 258, ч.1 ст.261 ЦК України.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 18671 грн. 68 коп. господарський суд визнав обґрунтованими та задовольнив у повному обсязі.

Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», м. Сєвєродонецьк Луганської області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013 року у справі № 913/717/13-г скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст.104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Заявник скарги вважає недоведеними наданими позивачем документами факт поставки товару позивачем відповідачеві, вважає, що у відповідача не виник обов'язок оплати поставленого товару, оскільки продавцем не передані у встановлений умовами договору поставки № 1510-01 від 15.10.2011 року строк документи, визначені у п.3.7 договору.

Заявник скарги у судове засідання не з'явився, надав клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із знаходженням директора підприємства у відрядженні.

Колегія суддів не знайшла підстав для перенесення розгляду апеляційної карги на іншу дату, оскільки заявником апеляційної скарги не подано документів та не наведено обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції, відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК, з числа як своїх представників так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника не доведена відповідачем суду на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи, що неявка представника заявника скарги не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Представник позивача повідомив, що вважає рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013 року у справі № 913/717/13-г законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Між ТОВ «Техносбит» (поставщик) та ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (покупець) 15.10.2011року укладено договір поставки № 1510-01, за умовами якого поставщик зобов'язувався поставити покупцю труби та інші металеві вироби у власність, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар.

Найменування, асортимент, комплектність, кількість, розміри, ціни одиниці та загальна вартість товару узгоджується сторонами у специфікації, якає невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

У пункті 1.5 договору сторони узгодили, що поставка окремої партії товару за даним договором буде вважатись узгодженою покупцем без підписання специфікації до договору, якщо поставщик виставляє на адресу покупця рахунок, із вказанням найменування, асортименту, комплектності, кількості, ціни за одиницю та загальну вартість товару та якщо покупець згоден з умовами поставки, запропонованими у рахунку, та оплачує вказаний рахунок на умовах цього договору.

Ціна товару та вартість конкретної партії вказується в специфікаціях, або в рахунку, загальна сума цього договору визначається як сума всіх цін, вказаних во всіх специфікаціях та виставлених рахунках.

Відповідно до п. 2.4 договору сторони домовились, що відповідач здійснює оплату за товар протягом 30-ти банківських днів після поставки товару на підставі рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов даного договору, згідно із специфікацією № 1, позивач поставив відповідачеві товар за видатковими накладними № РН-0000174 від 12.12.2011 на суму 288 000 грн., № РН-00228 від 15.12.2011 на суму 520 000 грн.

Факт отримання товару за вищевказаними накладними підтверджено підписом уповноваженої особи відповідача Гаврилова Д.М., якій діяв на підставі довіреностей № 1953 від 12.12.2011 року, № 1954 від 15.12.2011 року.

Відповідач поставлений товару оплатив частково, сума 570885грн.00коп. залишилась не оплаченою.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, а відповідачем не надано доказів оплати поставленого товару у повному обсязі на суму 570 885грн.00коп., слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 570885грн.00коп. по оплаті товару, поставленого за умовами договору поставки № 1510-01 від 15.10.2011 року.

Враховуючи заяву позивача від 16.04.2013 року щодо часткової відмови від позовних вимог, лист щодо уточнення позовних вимог від 28.03.2013 року, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу обґрунтованими у сумі 540 885 грн.00коп.

Приймаючи до уваги лист позивача від 16.04.2013 року щодо часткової відмови від позовних вимог, лист щодо уточнення позовних вимог від 28.03.2013 року, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду щодо припинення провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 50 000 грн., на підставі п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з оплатою даної суми після пред'явлення позову.

Позивачем пред'явлені до стягнення 3% річних у сумі 18 671грн. 68коп.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Колегія суддів погоджується із зробленим позивачем розрахунком 3% річних у сумі 18 671грн.68коп. і вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в цій частині.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 49973 грн. 72 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 24.01.2012 року по 25.07.2012року та з 27.01.2012 року по 26.07.2012 року.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 6.5 договору поставки № 1510-01 від 15.10.2011 року у випадку порушення строків оплати товару, згідно з п.2.4 договору покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого узгодженого товару за кожен день прострочки.

Приймаючи до уваги, що строк оплати по накладним з урахуванням п.2.4 договору настав 26.01.2012 року, слід визнати, що з 27.01.2012 року у відповідача виникло прострочення зобов'язання, а у позивача - право вимагати у відповідача виконання свого зобов'язання та сплати штрафної санкції за порушення умов договору.

Статтею 230 ч.1 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом п.1 частини 2 статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік, тобто строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Проаналізувавши матеріали справи, слід визнати, що перебіг позовної давності почався з 27.01.2012 року, тобто з дня коли особа могла довідатися про порушення свого права.

Оскільки вимогу про стягнення пені пред'явлено 07.03.2013 року з пропущенням строку позовної давності, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 49973 грн. 72 коп. визнаються судовою колегією такими, що не підлягають задоволенню, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Доводи заявника скарги про неузгодженість ціни товару не визнаються підставою для скасування судового рішення, оскільки поставка здійснена з дотриманням умов п.п.1.5.1., 1.5.2. договору та ціна товару узгоджена в специфікаціях.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013 року у справі № 913/717/13-г є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», м. Сєвєродонецьк Луганської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 29.04.2013 року у справі № 913/717/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Луг.обл. 5 - ДАГС