Постанова № 32187332, 02.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2013 року Справа № 904/1357/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Вовк Ю.В.

за участю представників:

прокурора: Карпенко О.І.- прокурор відділу, посвідчення №017866 від 19.06.2013 року

позивача: Кнір К.В.- предст., дов.№4/8-32 від 10.01.2013 року

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2013р. у справі №904/1357/13-г

за позовом: прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» (м. Дніпропетровськ)

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2013 року (підписано 27.03.2013р.) у справі №904/1357/13-г (суддя Ємельянова О.О.) задоволені позовні вимоги прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» (м. Дніпропетровськ) про внесення змін до п. 1.3., 3.2. договору оренди земельної ділянки від 19.07.2002 року шляхом викладення пунктів договору в наступній редакції: п.1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 04.02.2013р. становить 1123017 грн. 45 коп.; п. 3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 33690 грн. 51 коп. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом; виключення п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 19.07.2002р., укладеного Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» (м. Дніпропетровськ), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстрованого в реєстрі за №1476 і зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №2077 від 08.08.2002р. З відповідача в дохід Державного бюджету України стягнуто судовий збір у сумі 1147 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» - відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду від 26.03.2013р. у справі №904/1357/13-г, просить його скасувати і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову з підстав порушення судом норм матеріального права. Скаржник вважає, що прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська не має права звернення з вказаним позовом до господарського суду, оскільки земельна ділянка є власністю територіальної громади, не зачіпає і не порушує інтереси держави. Відповідач також вважає, що внесення змін до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» щодо трикратного розміру земельного податку при обчисленні розміру орендної плати за землю не має зворотної дії і має застосовуватися лише до правовідносин, які виникли після набрання чинності вказаними змінами до закону.

Представник скаржника у судове засідання не явився і про причини неявки не повідомив. Оскільки матеріали справи є достатніми для перегляду справи по-суті, явка представника відповідача обов'язковою не визнавалася (ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2013 року), справа розглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська у відзиві на апеляційну скаргу і представник прокуратури у судовому засіданні підтвердив свою позицію, викладену в позовних вимогах, і вважає рішення суду законним і обґрунтованим. Прокурор посилається на відповідні норми Податкового кодексу України і вважає, що запропонована ним редакція договору оренди земельної ділянки повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ) - позивач - відзив на апеляційну скаргу не надала, представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи прокурора і також вважає судове рішення законним і обґрунтованим.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги від 17.05.2013р. розгляд справи було призначено колегією суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

Розпорядженням секретаря судової палати від 01.07.2013р. №744 у зв'язку з виходом з відпустки судді постійної колегії Лотоцької Л.О. і виходом з лікарняного судді постійної колегії Бахмат Р.М. та на підставі наказів голови суду №7 від 17.01.2011 року і №13 від 03.07.2012р., справа була передана колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора та представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 19.07.2002 року між сторонами у справі на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.06.2002р. №212/2 був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким Дніпропетровська міська рада (Орендодавець) передала, а товариство з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» (Орендар) прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,1137 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Краснозаводська, 24-А для фактичного розміщення виробничих приміщень, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 78132038 згідно з планом земельної ділянки, що додається (п.1.1.договору).

Відповідно до п. 1.3 договору грошова оцінка земельної ділянки склала згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору 541069,63 грн.

19.07.2002р. договір був посвідчений Сусловою Н.Б., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №1476. Зазначений договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 08.08.2002р. за №2077.

Згідно п. 2.1. договору, земельна ділянка передана до 19.06.2017р.

Сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору склала 81160, 45 грн. (п. 3.1 договору).

Встановлено, що в силу п. 3.2. договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Сторонами узгоджено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (п. 3.3. договору).

Отже, сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати. Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі» були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства», яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Прокурор просив внести зміни до діючого договору оренди земельної ділянки з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 04.02.2013р. Відповідно до підготовленого Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідача від 04.02.2013р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 1123017,45 грн.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статі 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку… орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 33 Господарського кодексу України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема до нормативної грошової оцінки можуть бути задоволені тільки на підставі виданого у відповідності з вимогами вищезазначеного Порядку витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Надані прокурором докази по справі, у тому числі і витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України

Приписами частин 1 і 2 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Виходячи із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України). Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Ця вимога обов'язкова як для прокурора, так і для судів при розгляді справ.

Заявлені прокурором вимоги щодо внесення змін до договору оренди враховують у повній мірі як умови прийнятого Дніпропетровською міською радою рішення, так і вимоги чинного земельного законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкового висновку господарського суду про обґрунтованість звернення прокурора з позовом в інтересах держави також не можуть бути підставою для скасування рішення виходячи з наступного. Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано в тому числі повноваження органу виконавчої влади (органи місцевого самоврядування). В контексті п. 2 ст. 121 Конституції України приписи п. 3 ч. 1 ст. 2 ГПК України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави.

Нормами ст. 22 Закону України "Про власність" визначено, що суб'єктами права державної власності на землю виступають зокрема і обласні, районні, міські, селищні, сільські ради - на землі в межах їх територій (крім земель загальнодержавної власності).

Виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питань регулювання земельних відносин (п. 34 ст. 26).

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (п.п.34, 35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Згідно з п.п. "а", "в", "й" ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів.

Згідно ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Отже, вищенаведеними нормами передбачені підстави для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах органу місцевого самоврядування, в обґрунтування захисту прав якого, як вбачається із змісту позовної заяви, прокурором зазначено порушення інтересів держави, оскільки позивач, як орган місцевого самоуправління уповноважений державою здійснювати у спірних правовідносинах покладені державою функцій щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, не отримує орендну плату за договором оренди в обсязі, передбаченому законодавством (ст. 21 Закону України " Про оренду землі" та ст. 288.1 Податкового кодексу України).

З огляду на вищезазначене, прокурором обґрунтовано пред'явлено позов в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради як органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, оскільки предмет спору зачіпає інтереси держави.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду при цьому вважає, що доводи скаржника щодо неможливості застосування до спірних відносин змін в земельному законодавстві також не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах в силу наступного: за статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Отже, суд не порушував зазначені норми. Крім того, слід враховувати, що зміни до договору вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни повністю відповідають чинному земельному законодавству України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 02.02.2010 року по справі №32/175-09 та ін.).

За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БАД Детальсервіс» (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2013 року у справі №904/1357/13-г залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 04.07.2013 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

Р.М.Бахмат

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко

04.07.2013 р.