ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3652/13-ц
провадження № 2/753/3349/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лужецької О.Р.,
при секретарі Цибулюк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2013 року позивач, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 16.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 07/23, відповідно до умов якого позичальнику ОСОБА_3 надано кредит в розмірі 11 287 доларів США 13 центів зі сплатою відсотків за користування у розмірі 13%, терміном користування до 16.08.2013 року. Відповідно до вказаного договору позичальник зобов'язався щомісячно, до дати, яка зазначена в графіку, поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням в сумі не меншій сум чергового погашення відповідної частини кредиту та процентів, встановлених в графіку. Банк виконав перед позичальником взяті на себе зобов'язання, однак позичальник порушив свої зобов'язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором 16.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель солідарно відповідає перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_3 зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому. Враховуючи вищевикладене, просили стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість в сумі 131 519, 26 грн. та судовий збір по справі у розмірі 1 315, 19 грн.
12.06.2013 року представник позивача направив до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача загальну суму заборгованості за користування кредитними, яка станом на 28.02.13 року становить 115 160, 31 грн. та судовий збір у розмірі 1 315, 19 грн.
Відповідач, ОСОБА_3 в судовому засіданні, призначеному на 06.06.2013р. проти позову заперечував, 14.06.2013 року через канцелярію Дарницького районного суду м. Києва подав заяву про застосування позовної давності. В судове засідання, призначене на 19.06.2013 р. не з'явився, надіслав до суду заяву про перенесення судового засідання.
При цьому, суд враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 157 ЦПК України пояснення сторін та докази подані до матеріалів справи не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідач, ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що у 2008 році кредитодавець звернувся до позичальника з ініціативою щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором до 17,5 %. У зв'язку із зазначеним просив позичальника підписати додаткову угоду до кредитного договору про збільшення процентної ставки. Додаткову угоду про зміну процентної ставки кредитодавець та позичальник не укладали, додаткової угоди до договору поруки підписано також не було. Вважаючи, що з підвищенням відсоткової ставки відбулося без згоди поручителя просив визнати договір поруки припиненим та відмовити в задоволенні позову про стягнення з нього заборгованості.
В судове засідання, призначене на 19.06.2013 року представник позивача не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, також подав заяву про уточнення позовних вимог. Зазначив, що банком проведено розрахунок, враховуючи п.1.3. кредитного договору, відповідно до якого за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 % річних, тому просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість в розмірі 115 160 грн. 31 коп. та судовий збір.
Відповідач, ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що банк був зобов'язаний повідомити про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, вважає, що порука є припиненою, оскільки відбулась зміна зобов'язання без згоди поручителя , внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.
Суд, вивчивши матеріали справи, подані сторонами докази, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень вважає, суд приходить до наступного.
16.08.2007 р. між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» змінило назву на ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 07/23, згідно з яким ОСОБА_3 отримав у ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк кредит» кредит в сумі 11 287 доларів США 13 центів в порядку і на умовах, визначених Договором для проведення розрахунків за договором купівлі - продажу транспортного засобу строком до 16.08.2013 року з платою за користування кредитом розмірі 13% річних.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору кредитні кошти надаються терміном по 16 серпня 2013 р. (а.с. 6).
Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов»язаний був надати відповідачу кредит на умовах, передбачених договором.
Позивач виконав свої зобов»язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що також не заперечується відповідачем.
Згідно умов договору позичальник зобов'язався щомісячно, до дати, яка зазначена в графіку, поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням в сумі не меншій сум чергового погашення відповідної частини кредиту та процентів, встановлених в графіку.
Відповідач в порушення вимог договору кредиту свої зобов'язання належним чином не виконав, кредит, проценти, у строк, передбачений договором кредиту не повернув.
Внаслідок невиконання ОСОБА_3 умов договору кредиту станом на 28.02.2013 р. заборгованість відповідача за уточненим розрахунком позивача (за ставкою 13%) становить 115 160 грн.31 коп., з яких: заборгованість по кредиту в сумі 8 898 доларів США 58 центів; заборгованість по сплаті відсотків 4 420 доларів США 91 центів (в перерахунку на національну одиницю України, еквівалентному курсу НБУ 7, 993 на 10.06.13 заборгованість становить 106 462, 68 грн.), штраф за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 8 697, 63 грн.
Судом встановлено, що відповідно до п.п. 3.2.4. Договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим договором у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником та/або Поручителем та/або майновим поручителем своїх зобов'язань за цим договором та/або договором/ами застави (а.с. 9).
16 серпня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язання відповідача ОСОБА_3, між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки (а.с.18), згідно якого ОСОБА_4. поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_3 договору кредиту.
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки № 07/23/ S-3 від 16.08.2007року поручитель ОСОБА_4 солідарно відповідає перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_3 зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором № 07/23 та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким позичальнику надано кредит у сумі 11 287 доларів США 13 центів на придбання транспортного засобу DaewooLanos1,5 із сплатою процентів за ставкою 13 % річних, строком повернення 16 серпня 2013 року. (а.с. 18).
Відповідно до п.2.2 Договору поруки, поручитель зобовязується відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.
Згідно з п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Судом встановлено, що відповідно п.п. 3.3., 3.4. до Договору поруки кредитний договір є невід'ємною частиною Даного договору. При внесенні змін у Кредитний договір та його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на Поручителя (а.с. 18).
Судом також встановлено, що відповідачі належним чином ознайомлені зі змістом кредитного договору, договором поруки не заперечували проти його умов, що засвідчується їх особистими підписами. На момент вирішення справи в суді кредитний договір, договір поруки, недійсним в судовому порядку не визнавались.
Судом встановлено, що 28.11.2008 р. позивач звернувся до ОСОБА_3 з листом № 23/412 про підвищення процентної ставки за вищезазначеним договором до 17,5 % річних у доларах США, починаючи з 18 грудня 2008 року. У зв'язку з цим просив підписати додаткову угоду до Кредитного договору про збільшення процентної ставки та надати підписаний примірник до установи банку не пізніше 18.12.2008р. Повідомлено, що в разі відмови від підвищення процентної ставки, боржник зобов'язаний не пізніше 18.12.2008р. повернути банку існуючу заборгованість за кредитом, нараховані проценти та можливі штрафні санкції у повному обсязі (а.с.78).
Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору при зміні вартості кредитних коштів на ринку фінансових послуг, сторони за ініціативою банку протягом 3-х днів переглядають процентну ставку за користування кредитними коштами за цим Договором. У разі недосягнення згоди, позичальник зобов'язаний протягом 20-ти робочих днів з дня отримання письмової пропозиції банку про зміну процентної ставки , повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами та можливі штрафні санкції. Після повернення наданого кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, можливих штрафних санкцій дія цього Договору припиняється ( а.с. 11).
Зі змісту Кредитного договору вбачається, що у разі якщо протягом 20-ти робочих днів з моменту відправлення відповідного листа від позичальника не зроблено жодних дій щодо підписання додаткової угоди, або дій що свідчать про незгоду з розміром нової відсоткової ставки, то у такому разі нова ставка вважається погодженою.
Крім того, з розрахунку заборгованості за Кредитним договором відповідач ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з 17.09.2007 року по 06.08.2009 року продовжував сплачувати кредит, в тому числі за відсотковою ставкою у 17,5 %, доказів про недосягнення згоди про зміну процентної ставки позичальник не надав, що за нормами ч. 2 ст. 642 ЦК України свідчить про прийняття ОСОБА_3 пропозиції укладення додаткового договору про зміну відсоткової ставки.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Відповідач порушив свої зобов»язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повергнення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно ст. 530 ч. 1 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною першою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
У відповідності до статті 543 ЦК України при солідарному обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів» припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
Виходячи з цього, а також викладеного вище, невиконання ОСОБА_3 умов договору кредиту, забезпеченого порукою, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованої суми з відповідачів, як солідарних боржників.
Суд не знаходить підстав для задоволення заяви про зстосування строку позовної давності, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору кредитні кошти надаються боржнику терміном по 16 серпня 2013 р. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом -05.03.2013 р., отже, строк позовної давності позивачем пропущений не був.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову, стягнувши з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитом 115 160, 31 грн., з яких: заборгованість по кредиту в сумі 8 898 доларів США 58 центів; заборгованість по сплаті відсотків 4 420 доларів США 91 центів (в перерахунку на національну одиницю України, еквівалентному курсу НБУ 7, 993 на 10.06.13 заборгованість становить 106 462, 68 грн.), штраф за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 8 697, 63 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 16, 526, 530, 533, ст. 559, 611, 1050 ЦК України, ст.ст. 11, 209- 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк ( код ЄДРПОУ 190117842, к/р № 32003176201 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській обл., МФО 321024) заборгованість за кредитом 115 160 (сто п'ятнадцять тисяч сто шістдесят) грн. 31 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту в сумі 8 898 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) доларів США 58 центів; заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 4 420 (чотири тисячі чотириста двадцять) доларів США 91 центів (в перерахунку на національну одиницю України, еквівалентному курсу НБУ 7, 993 на 10.06.13 заборгованість становить 106 462 (сто шість тисяч чотириста шістдесят дві тисячі) грн. 68 коп.; штраф за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 8 697( вісім тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк ( код ЄДРПОУ 190117842, к/р № 32003176201 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській обл., МФО 321024) витрати по сплаті судового збору у сумі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (код ЄДРПОУ 190117842, к/р № 32003176201 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській обл., МФО 321024) витрати по сплаті судового збору у сумі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Р. Лужецька
Судове рішення № 32186273, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 19.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/3652/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: