Рішення № 32185705, 26.06.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5675/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.

при секретарі : Галенко А.А.

за участю представника відповідача: Косікової Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги, суд -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію за несвоєчасну виплату одноразової допомоги в розмірі 2 587,37 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що наказом № 733 від 12.07.2000 року йому було призначено одноразову допомогу в розмірі 6773,21 грн., для розрахунку взявши середній заробіток по підприємству прохідника, в розмірі 712,97 грн. за лютий 2000 року. Всупереч чинному законодавству, спеціальному нормативному акту, а саме п. 39 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року зі змінами та доповненнями, який передбачав, що одноразова допомога виплачується потерпілому у місячний термін з дня визнання МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, підприємством не тільки не була своєчасно визначена (призначена) одноразова допомога, а й сплачувалася вона на протязі тривалого часу - виплата відбулася згідно довідки підприємства в листопаді 2004 року - 6773,21 грн. Таким чином, він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надала суду заперечення на позов, відповідно до змісту яких просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову за безпідставністю.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено в судовому засіданні за висновком МСЕК від 27.03.2000 року позивачу встановлено 10% втрати професійної працездатності. Наказом по шахті «ім. М.І. Сташкова» № 733 від 12.07.2000 року ОСОБА_2 було призначено одноразову допомогу в розмірі 6 773,21 грн., яка була виплачена у листопада 2004 року.

Чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, зокрема ст. ст. 4, 11 Закону України «Про охорону праці», передбачено повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що включає й повне відшкодування працівнику втраченого заробітку.

Згідно із п. 4 Правил, які були спеціальним нормативним актом, що регулював питання відшкодування шкоди потерпілим на виробництві до 1 квітня 2001 року (часу введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»), відшкодування шкоди складається, зокрема, виплати втраченого заробітку.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено обов'язок перегляду (перерахунку) розміру відшкодування шкоди в разі зміни вартості життя порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, якщо потерпілому з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку із зростання цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачена компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, яка провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Такий порядок з 1 січня 1998 року до 31 грудня 2000 року було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, якою затверджено Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Пунктом 3 даного Положення передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1. Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми. Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомісячно публікуються Держкомстатом наростаючим підсумком з початку того року, в якому виникла заборгованість із виплати заробітної плати, що підлягає компенсації відповідно до пункту 2 цього Положення.

Коефіцієнт приросту споживчих цін складає 0,060 з розрахунку: 125,8 (індекс споживчих цін з наростаючим підсумком в останній місяць перед виплатою, грудень 2000 року, так як дана норма діє до 31.12.2000 року) / 118,6 (індекс інфляції споживчих цін з наростаючим підсумком у тому місяці, за який виплачується заробітна плата) - 1 = 0,060.

Таким чином, сума компенсації складає 406,40 грн. з розрахунку: 6 773,21 грн. (заборгованість одноразової допомоги) х 0,060 (коефіцієнт приросту споживчих цін) = 406,40 грн.

З 1 січня 2001 року набрав чинності Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». З метою реалізації цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Статтею 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами ц цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

П. 2 п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати також передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 406,40 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача повинні бути стягнуті судові витрати по справі, а саме: судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (р/р № 26003962482940 в ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00178353, ІПН 001783504102) на користь ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) компенсацію за несвоєчасну виплату одноразової допомоги в розмірі 406 (чотириста шість) грн. 40 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (р/р № 26003962482940 в ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00178353, ІПН 001783504102) на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. (рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ суду: 26509623, отримувач: УДКСУ у м. Павлограді 22030001, код отримувача: 37936856, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В. М. Бондаренко