Постанова № 32183129, 04.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.07.2013 р. справа №908/340/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМ'ясищева А.М. Будко Н.В. Москальової І.В. при секретарі: за участю представників сторін: від скаржника розпорядник майна боржник розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Пеленова О.О. Івалєва О.Ф. - довіреність №033/06 не з'явився не з'явився Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного вжитку" м. Мелітопольна ухвалу господарського суду відЗапорізької області 24.05.2013р.у справі№ 908/340/13-г (суддя В.А. Кричмаржевський)за заявою кредиторауправління Пенсійного фонду України в м. Мелетополі та Мелітопольському районі Запорізької областідо боржника протовариства з обмеженою відповідальністю "Литво" м. Мелітополь банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.05.2013р. визнано у справі конкурсними кредиторами: УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області з вимогами у розмірі - 1 954 714грн. з другою чергою задоволення та 25 612,27грн. з шостою чергою задоволення; ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі ВВД у м. Мелітополі Запорізької області з вимогами у розмірі - 56 888,63грн. з другою чергою задоволення; ФСС з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення з вимогами у розмірі -7 409,37грн. з другою чергою задоволення; Мелітопольський міський центр зайнятості з вимогами у розмірі - 79 155,86грн. з другою чергою задоволення; Первинну профспілкову організацію ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" м. Мелітополь з вимогами у розмірі - 46.323,03грн. із четвертою чергою задоволення та 1.609,50грн. з шостою чергою; ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" м. Мелітополь на суму - 3 595 731,09грн. з четвертою чергою задоволення; ТОВ "Металург-сервіс" м. Мелітополь у розмірі - 5 907 668,18грн. з четвертою чергою задоволення; ТОВ "Товари народного вжитку" м. Мелітополь у розмірі - 36 398 254,18грн. з четвертою чергою задоволення вимог; ТОВ "Пром-інвест-технології" м. Київ у розмірі - 16 905 085,12грн. з четвертою чергою задоволення та 16 626,96грн. із шостою чергою задоволення; затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвала господарського суду в частині визнання грошових вимог ТОВ "Товари народного вжитку" м. Мелітополь мотивована тим, що товариством заявлена вимога до боржника - ТОВ "Литво" у розмірі - 10 440 777грн., яка виникла з договору про відступлення права вимоги № 3010/В від 30.10.2011р. (т.5 а.с. 29-30).

За цим договором заявник отримав право вимоги до ТОВ "Литво" за двома простими векселями - № 693132810809 від 01.10.2008р. та № 693132810808 від 01.10.2008р.

На обороті оригіналів векселів №693132810809 від 01.10.2008р. та №693132810808 від 01.10.2008р. останній індосамент вчинений на користь ТОВ "С.Дж.Р. Груп", тобто, саме ця юридична особа є їх законним держателем.

В силу приписів статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" у разі видачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Оскільки заявником - ТОВ "Товари народного вжитку" не доведено того, що воно є законним держателем зазначених векселів, господарський суд відхилив вимоги заявника в цій частині у розмірі - 10 440 777грн.

Заявлені вимоги ТОВ "Товари народного вжитку" до боржника на суму - 1 277 961,24грн. на підставі договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р.

За вказаним договором товар надавався на умовах стовідсоткової попередньої оплати, боржник свій обов'язок щодо сплати цих сум не виконав.

Згідно з наданими заявником накладними (т. 5 а. с. 202-208) строк позовної давності минув 30.12.2012р.

Заявник вимогу про сплату боргу надав боржнику 04.02.2013р., про що він зазначив у своїй заяві (т.5 а.с.21), тобто, вже після спливу строку позовної давності.

Оскільки розпорядником майна заявлено заяву про застосування строків позовної давності до правовідносин, що виникли між ТОВ "Товари народного вжитку" та ТОВ "Литво", господарський суд відхилив вимоги заявника у розмірі - 1 277 961,24грн., що заявлені на підставі договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р.

Щодо інших вимог ТОВ "Товари народного вжитку", то господарський суд визнав їх у заявленому обсязі, оскільки вони підтверджені належними доказами (первинними фінансовими документами, які свідчать про дійсність правовідносин тощо), а заперечення розпорядника майна, зокрема, в частині недоведеності вимог кредитора, судом відхилені.

Твердження розпорядника майна про недоведеність існування первісного зобов'язання боржника, переданого за договором № 2211-10/1 від 22.11.2010р. (т.5 а.с.118-119) у зв'язку із зазначенням у банківській виписці іншого договору ніж того, що був укладений між первісним кредитором (ТОВ "Юридична компанія "Юрресурс") та боржником - ТОВ "Литво", судом не прийняті, з огляду на таке.

ТОВ "Литво" не заперечувало проти факту існування правовідносин із первісним кредитором - ТОВ "Юридична компанія "Юрресурс" саме в межах договору № 1404-09/1 від 14.04.2009р. Факт існування первісних зобов'язань (перерахування коштів) заявником доведено, а тому суд визнав ці вимоги.

Господарський суд визнав вимоги ТОВ "Товари народного вжитку" у розмірі - 36 398 254,18грн. із четвертою чергою їх задоволення.

Оскаржуючи ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.05.2013р. ТОВ "Товари народного вжитку" м. Мелітополь просить визнати грошові вимоги товариства до ТОВ "Литво" в частині суми 11 718 738,24грн. та змінити ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.05.2013р. частково в частині внесення змін до затвердженого реєстру вимог кредиторів, а саме визнати у справі конкурсним кредитором ТОВ "Товари народного вжитку" м. Мелітополь до ТОВ "Литво" м. Мелітополь на суму 48 116 992,42 грн. з четвертою чергою задоволення.

При цьому посилається на те, що ухвала за результатами попереднього засідання в частині відхилення грошових вимог скаржника в сумі 11 718 738,24грн. є необґрунтованою та безпідставною, у зв'язку з тим, що винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду обставинам справи.

ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп", як законний держатель простих векселів № 693132810808 та № 693132810809 на загальну суму 10 440 777,00 гривень вищевказаних векселів, було їх пред'явлено ТОВ "Литво" до платежу на підставі акту пред'явлення векселя до платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008 р. та, відповідно, були передані ТОВ "Литво" за Актом прийому-передачі від 10.10.2008 р. до Акту пред'явлення векселя до платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008 р.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги № 3010/В від 30.10.2011 р. до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання оплати заборгованості за актом пред'явлення векселя до платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008 р., за яким боржник прийняв до оплати векселі на загальну суму 10 440 777 гривень, а також всіх інших зобов'язань відповідно до чинного законодавства України. Строк виконання зобов'язань боржника за актом настав 01.10.2011 р.

Згідно із актом прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги № 3010/В від 30.10.2011 р. ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" передано ТОВ "ТНВ" акт пред'явлення векселя по платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008р. та акт прийому-передачі від 10.10.2008р. до акту пред'явлення векселя до платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008 р., а не прості векселя № 693132810808 та № 693132810809 від 01.10.2008р.

Таким чином, ТОВ "ТНВ" у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 3010/В від 30.10.2011 р. має право вимагати від ТОВ "Литво" виконання зобов'язань за актом пред'явлення векселя до платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008 р., а не безпосередньо за векселями, як це було зазначено судом першої інстанції.

Отже, ТОВ "ТНВ" за договором про відступлення права вимоги № 3010/В від 30.10.2011 р. набуло право вимоги до ТОВ "Литво" за актом пред'явлення векселя до платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008 р., а ні безпосередньо за простими векселями № 693132810808 та № 693132810809 від 01.10.2008 р., які ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп", як законний їх держатель, було пред'явлено ТОВ "Литво" до платежу на підставі вказаного акту.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

08.11.2011р. ТОВ "Литво" отримав повідомлення від ТОВ "С.Дж.Р.Груп" про відступлення права вимоги за актом пред'явлення векселя до платежу

№ 0101008/1-ПВП від 10.10.2008 р., на загальну суму 10 440 777,00 гривень, яке виникло на підставі договору про відступлення права вимоги № 3010/В від 30.10.2011р.

Станом на дату подання ТОВ "ТНВ" заяви про визнання грошових вимог, тобто на 20.03.2013 р., від ТОВ "Литво" не надійшло будь-яких заперечень проти вимоги ТОВ "ТНВ" за договором про відступлення права вимоги № 3010/В від 30.10.2011р.

Також, 03.10.2012 р. ТОВ "ТНВ" нарочно надало претензію до ТОВ "Литво" з вимогою про виконання умов договору № 3010/В, та перерахування суми боргу в розмірі 10 440 777,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "ТНВ" (вих. № 033/78-П від 01.10.2012 р.).

03.10.2012 р. ТОВ "Литво" листом №033/179-Т повідомило про те, що визнає свою заборгованість за договором про відступлення права вимоги № 3010/В від 30.10.2011 р., яка виникла на підставі акту пред'явлення векселя до платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008 р. на загальну суму 10 440 777 грн.

Зазначена сума заборгованості додатково підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ "ТНВ" та ТОВ "Литво" на 11.02.2013 р., яким останній підтвердив свою заборгованість за вказаним вище договором на загальну суму 10 440 777гривень.

Проте, на дату подання ТОВ "ТНВ" заяви про визнання грошових вимог, тобто на 20.03.2013 р. та на дату подання цієї апеляційної скарги ТОВ "Литво" не сплатило на користь ТОВ "ТНВ" вказану вище заборгованість.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до безпідставного зменшення грошових вимог ТОВ "ТНВ" на суму 30 000 гривень, які взагалі не стосуються договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р.

Зі змісту ухвали за результатами підготовчого засідання господарського суду Запорізької області від 24.05.2013р. відхилено грошові вимоги ТОВ "ТНВ" за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. на суму 1 277 961,24 гривень.

Однак, згідно заяви ТОВ "ТНВ" про визнання грошових вимог за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. була заявлена вимога у розмірі 1 247 961,24 гривень, що на 30 000 гривень менше ніж було відмовлено господарським судом Запорізької області (1 277 961,24 гривень).

Отже, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до безпідставного відхилення грошової вимоги ТОВ "ТНВ" у розмірі 30 000гривень, які взагалі не стосуються договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р.

Крім того не досліджено належним чином за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. виникнення та закінчення строків позовної давності.

В оскаржуваній ухвалі зазначено, що строк позовної давності за видатковими накладними, виданими у відповідності до договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р., укладеного між ТОВ "ТНВ" та ТОВ "Литво", минув 30.12.2012р., а вимогу про сплату боргу ТОВ "ТНВ" надав ТОВ "Литво" 04.02.2013 р., тобто після сплину позовної давності.

Заборгованість ТОВ "Литво" перед ТОВ "ТНВ" за договором поставки

№ 2907-9/1 від 29.07.2009 р. за період з 30.07.2009 р. по 31.12.2012 р. у розмірі 1 277 961,24 грн. з ПДВ підтверджується актами звірки розрахунків за періоди 2009 р., 2010 р., 2011 р., 2012 р. за вказаним договором, підписаними між ТОВ "ТНВ" та ТОВ "Литво" (копії додаються).

Вищевказані акти ТОВ "ТНВ" помилково не надіслано до суду першої інстанції у зв'язку із підготовкою великої кількості копії документів, що були додані до заяви про визнання грошових вимог ТОВ "ТНВ".

ТОВ "ТНВ" листом № 033/79 від 13.05.2013 р. було надано вищевказані Акти розпоряднику майна ТОВ "Литво" Власовій С. А.

Тому, скаржнику не зрозуміло подання розпорядником майна заяви про застосування позовної давності по договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. (копія листа додається), оскільки розпоряднику майна було відомо про існування актів звірок розрахунків за періоди 2009 р., 2010 р., 2011 р., 2012 р. за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р., підписаними між ТОВ "ТНВ" та ТОВ "Литво", які свідчать про переривання строку позовної давності, що обґрунтовується наступним.

Статтею 264 ЦК України прямо встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Частина 3 вищевказаної статті визначає, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. При цьому, час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, підписання між ТОВ "Литво" та ТОВ "ТНВ" актів звірок розрахунків за періоди 2009 р., 2010 р., 2011 р., 2012 р. за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. свідчить про визнання ТОВ "Литво" своєї заборгованості за вказаними договором та є підставою для переривання та початку знову строку позовної давності, тобто з 31.12.2012р. почав діяти знову строк позовної давності, а ні закінчився, як це було встановлено судом першої інстанції.

Крім цього, 04.02.2013р. ТОВ "ТНВ" нарочним надав ТОВ "Литво" претензію з вимогою про повернення боргу у розмірі 1 277 961,24 гривень (вих. № 033/13-П від 01.02.2013 р.).

Враховуючи те, що строк оплати за товар настав в момент поставки товару за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. та ТОВ "ТНВ" і ТОВ "Литво" мали зустрічні однорідні вимоги, а тому 10.02.2013 р. між ТОВ "Литво" та ТОВ "ТНВ" було укладено угоду про зарахування зустрічних вимог.

Згідно вказаної угоди за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р. зобов'язання ТОВ "Литво" перед ТОВ "ТНВ" зменшились на 30 000,00 грн. та зобов'язання ТОВ "Литво" станом на 10.02.2013 р. становили 1 247 961,24 грн. з ПДВ.

16.02.2013 р. ТОВ "Литво" листом №033/22-Т/3 повідомило про те, що визнає наявність заборгованості товариства перед ТОВ "ТНВ" за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. на загальну суму 1 247 961,24 (один мільйон двісті сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят одна грн. 24 коп.) гривень.

Зазначена сума додатково підтверджується актом звірки розрахунків між ТОВ "ТНВ" та ТОВ "Литво" на 11.02.2013 року, яким останнє підтвердив свою заборгованість за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 року.

Таким чином, визнання ТОВ "Литво" претензії ТОВ "ТНВ" за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. на загальну суму 1 247 961,24 (один мільйон двісті сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят одна грн. 24 коп.) гривень та підписання актів звірення розрахунків за періоди 2009 р., 2010 р., 2011 р., 2012 р. та станом на 11.02.2013 р., перервали позовну давність за вказаним вище договором, після чого перебіг позовної давності почався заново та триває на даний момент.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника скаржника судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2013р. за заявою УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області на підставі ст.ст. 1, 9, 10, 12, 13, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнята заява про порушення справи про банкрутство боржника ТОВ "Литво" м. Мелітополь.

Ухвалою від 07.02.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Литво" м. Мелітополь та визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до боржника в загальній сумі 454 549,93грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено Власову С.А. встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника УПФУ в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області.

В газеті "Урядовий кур'єр" №36 від 22 лютого 2013 року опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Литво" м. Мелітополь.

ТОВ "ТНВ" в порядку встановленому ст. 17, 23 Закону про банкрутство звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 48116992,42 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.05.2013р. ТОВ "Товари народного вжитку" м. Мелітополь визнано у справі конкурсним кредитором з вимогами у розмірі - 36 398 254,18грн. з четвертою чергою задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи у заяві грошові вимоги ТОВ "ТНВ" м. Мелітополь до боржника - ТОВ "Литво" у розмірі - 10 440 777грн., посилається на договір про відступлення права вимоги № 3010/В від 30.10.2011р. (т.5 а.с. 29-30).

За цим договором заявник отримав право вимоги до ТОВ "Литво" за двома простими векселями - № 693132810809 від 01.10.2008р. та

№ 693132810808 дата складання яких 01.10.2008р., дата погашення - 01.10.2012р.

На обороті оригіналів векселів №693132810809 від 01.10.2008р. та № 693132810808 від 01.10.2008р. останній індосамент вчинений на користь ТОВ "С.Дж.Р. Груп".

За актом пред'явлення векселя до платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008 р. укладеним між ТОВ "С.Дж.Р. Груп" та ТОВ "Литво" було пред'явлено до платежу боржнику прості векселя - № 693132810809 від 01.10.2008р. та № 693132810808 на загальну суму 10 440 777 грн.

При цьому за актом приймання - передачі від 10.10.2008р., підписаним уповноваженими представниками сторін, вони були передані векселедавцю - ТОВ "Литво".

Ч. 3 ст. 545 ЦК України визначено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином, у разі невиконанням вексельного зобов'язання обов'язок доказування факту неотримання платежу в цьому випадку лежить на кредиторові за векселем.

Однак, матеріалами справи не підтверджено факту неотримання платежу ТОВ "С.Дж.Р. Груп" від боржника.

Між ТОВ "С.Дж.Р. Груп" та ТОВ "ТНВ" 30.10.2011р. укладено договір про відступлення права вимоги № 3010/в, за яким "С.Дж.Р. Груп" відступило на користь ТОВ "ТНВ"(новий кредитор) право вимоги до ТОВ "Литво" за актом пред'явлення векселя до платежу № 0101008/1-ПВП від 10.10.2008р.

Статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно зі статтею 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Відповідно до статті 11 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі) (стаття 13 вказаного Закону).

Згідно зі статтею 16 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі власник переказного векселя вважається його законним держателем якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

На обороті оригіналів векселів №693132810809 від 01.10.2008р. та № 693132810808 від 01.10.2008р. останній індосамент вчинений на користь ТОВ "С.Дж.Р. Груп".

З огляду на наведене, ТОВ "ТНВ" не доведено, що воно є законним держателем зазначених векселів, який набув право вимоги до ТОВ "Литво" тому господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні грошових вимог у розмірі - 10 440 777грн., а ухвала суду в цій частині не підлягає скасуванню.

Також ТОВ "Товари народного вжитку" заявлені вимоги до боржника на суму - 1 247 961,24грн. на підставі договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р. які боржником визнані в повному обсязі, а розпорядником майна відхилені, оскільки є поточними кредиторськими вимогами.

На виконання умов договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р. ТОВ "ТНВ" поставлено ТОВ "Литво" товари на загальну суму 1277 961,24 грн. з ПДВ, що підтверджується доданими до заяви накладними.

В період з 30.07.2009р. по 30.12.2009р. ТОВ "Литво" за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р. оплату за товар не здійснювало.

За цим договором товар надавався на умовах стовідсоткової попередньої оплати, однак боржник свій обов'язок щодо сплати цих сум не виконав.

Частиною 1 статті 693 ЦК України встановлено, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 статті 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, господарський суд з урахуванням статті 530 ЦК України дійшов вірного висновку, що обов'язок боржника сплатити за поставлений товар настав в момент поставки.

Згідно з наданими кредитором накладними (т. 5 а.с. 202-208) та за умовами договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р. строк позовної давності минув 30.12.2012р.

Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Частина 3 вищевказаної статті визначає, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. При цьому, час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку можуть, з

урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Таким чином, акти звірок розрахунків за періоди 2009 р., 2010 р., 2011 р., 2012 р. за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. підписані уповноваженими на це особами свідчать про визнання боргу та підтверджують факт переривання перебігу позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно заяви ТОВ "ТНВ" про визнання грошових вимог за договором поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009 р. була кредитором заявлена вимога у розмірі 1 247 961,24 гривень, що на 30 000 гривень менше ніж було відмовлено господарським судом Запорізької області (1 277 961,24 гривень).

Тому господарський суд дійшов помилкового висновку, що згідно з наданими заявником накладними (т. 5 а. с. 202-208) строк позовної давності минув 30.12.2012р., а заявлені грошові вимоги ТОВ "ТНВ" до боржника на суму - 1 277 961,24грн. на підставі договору поставки № 2907-9/1 від 29.07.2009р. такими , що підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду в цій частині вимог - скасуванню.

Іншу частину грошових вимог ТОВ "Товари народного вжитку" до боржника, господарський суд обґрунтовано визнав у заявленому обсязі, оскільки вони підтверджуються належними доказами (первинними фінансовими документами, які свідчать про дійсність правовідносин тощо) та при цьому не оспорюються сторонами.

В іншій частині ухвала суду, якою затверджений реєстр кредиторів та встановлює подальший хід проведення процедури розпорядження майном боржника не оспорюється сторонами.

З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 103, 104, 105, 106 ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.05.2013р. у справі № 908/340/13-г в частині заявлених грошових вимог ТОВ "Товари нородного вжитку" до боржника на суму 48116992,42 грн. скасувати частково.

Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Товари народного вжитку" (72311 м. Мелітополь Запорізької області Каховське шосе, 27, код з ЄДР - 25482098) конкурсним кредитором у розмірі - 37 646 215,42 грн. з четвертою чергою задоволення вимог.

В іншій частині ухвалу господарського суду залишити без розгляду.

Головуючий А.М. М'ясищев

Судді: Н.В. Будко

І.В. Москальова

Надруковано: 14прим.

1. скаржнику

2. розпоряднику майна

3. боржнику

4. у справу

5.господарському суду З.о.

6. апеляційному суду