Рішення № 32183067, 03.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8932/13 03.07.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3 006 гривень 40 копійок Представники:

від Позивача: Голоднюк О.Г. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «Альфа страхування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (надалі також - «Відповідач», «ТДВ «СК «Райп») про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 3 006 гривень 40 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «Альфа страхування» на підставі Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0602510.062 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АН 0191 МІ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АН 3966 ВІ, яким скоєно ДТП, застрахована в ТДВ «СК «Райп» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5196453, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 травня 2013 року порушено провадження у справі № 910/8932/13, розгляд справи призначено на 05 червня 2013 року.

В судовому засіданні 05 червня 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору та на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі подав додаткові докази по справі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року відкладено розгляд справи на 19.06.2013 року.

В судовому засіданні 19.06.2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року відкладено розгляд справи на 03.07.2013 року.

В судовому засіданні 03.07.2013 року представник Позивача підтримав вимоги, доводи позовної заяви та надав суду копію Полісу № АВ/5196453. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, на адресу Суду повернуто Листи з Ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/8932/13 та Ухвалою Господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи № 910/8932/13 у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Згідно із абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з Витягу з веб-сайту Державного підприємства Інформаційно-ресурсний центр, на якому відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 року відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» є 02160, м.Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ КАУНАСЬКА, будинок 17.

Таким чином, враховуючи те, що Ухвали Господарського суду міста Києва від у справі № 910/8932/13 відправлено на адресу Відповідача, вказану на веб-сайті Державного підприємства Інформаційно-ресурсний центр, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 03 липня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2012 року між ПрАТ «СК «Альфа страхування» (Страховик) та Сторчак Людмилою Валеріївною (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0602510.062, предметом якого є страхування транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АН 0191 МІ.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2012 року на вулиці Октябрська в місті Єнакієве Донецької області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АН 0191 МІ, під керуванням Сторчака О.В. та транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АН 3966 ВІ, під керуванням Михайленка Святослава Анатолійовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АН 0191 МІ.

Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2012 року у справі № 0517/11091/2012 Михайленка Святослава Анатолійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

На підставі Страхового Акту № 3533.206.12.01.01 від 18 жотвня 2012 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 4 006 гривень 40 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 24266 від 12 листопада 2012 року.

Як вбачається з Полісу № АВ/5196453, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АН 3966 ВІ, на момент настання страхової події була застрахована ТДВ «СК «Райп» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5196453, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1 000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої 3 006 гривень 40 копійок (4 006 гривень 40 копійок розмір страхового відшкодування - 1 000 гривень 00 копійок франшиза згідно з Полісом № АВ/5196453).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0602510.062 відшкодовано на користь страхувальника 4 006 гривень 40 копійок.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом ««ЗАЗ», державний реєстраційний номер АН 3966 ВІ встановлена у судовому порядку Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2012 року у справі № 0517/11091/2012.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд звертає увагу, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Враховуючи визначені Полісом № АВ/5196453 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 3 006 гривень 40 копійок (4 006 гривень 40 копійок розмір страхового відшкодування - 1 000 гривень 00 копійок франшиза згідно з Полісом № АВ/5196453).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (02160, м. Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ КАУНАСЬКА, будинок 17, код ЄДРПОУ 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (01025, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30968986, МФО 380838, поточний рахунок № 26507799999916 в ПАТ КБ "Правекс-Банк") 3 006 (три тисячі шість) гривень 40 копійок.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (02160, м. Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ КАУНАСЬКА, будинок 17, код ЄДРПОУ 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (01025, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30968986, МФО 380838, поточний рахунок № 26507799999916 в ПАТ КБ "Правекс-Банк") 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 04 липня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин