Рішення № 32182882, 01.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7281/13 01.07.13

За позовом Прокурора Красногвардійського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії «Терлотранс»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 59 797,75 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

Від позивача 1) не з'явився

2) не з'явився

Від відповідача не з'явився

Від прокуратури Некрасов - О.М. посв. №002627 від 05.09.12р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, позивач - Комунальне підприємство транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 59 797,75 грн. за Договором № 382 від 07.12.2005р. (55 862,88 грн. - основного боргу, 1 819,95 грн. - інфляційних, 1 327,75 грн. - 3% річних, 787,17 грн. - пені).

Ухвалою від 15.04.2013р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від прокуратури 07.05.2013р. через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Від відповідача 14.05.2013р. через відділ діловодства суду надійшли заперечення на позов та клопотання про відкладення розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.13 р. розгляд справи відкладено на 04.06.13 р.

04.06.13 р. через відділ діловодства суду від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.

04.06.13р. через відділ діловодства суду позивач подав додаткові матеріали по справі.

04.06.13р. через відділ діловодства суду відповідач подав уточнення до заперечення.

В судовому засіданні 04.06.13 р. оголошено перерву відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 01.07.13 р.

В судовому засіданні 01.07.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.05 р. між Комунальним підприємством «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» (надалі - позивач, постачальник) і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач, споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення №382 Т.

Відповідно до умов Договору (п.1.1) постачальник відповідно до СниП 2.04.07-86 «Теплові мережі» здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення, по об'ємам, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 від джерела теплопостачання ТЕЦ.

Відповідно до п. 1.3. договору, планова потреба теплової енергії на опалення характеризується слідуючими показниками: зовнішній об'єм приміщення, м3 - 1796, теплове навантаження на опалення, кал/рік 52,8.

При відсутності приборів обліку проектних загрузок споживач оплачує фактично використану теплову енергію з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря відповідно до розрахунку до договору в слідуючому порядку:

- розрахунковим періодом для оплати тепло енергії є календарний місяць;

- на початку місяця споживачу виставляється рахунок на оплату теплової енергії по показникам передбаченим п.1.3. договору (п. 5.1. договору).

Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію щомісяця на протязі трьох календарних днів з моменту отримання рахунку від постачальника (п. 5.2. договору).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 55 862,88 грн. за період з 01.10.2010р. по 01.03.13р. Проте 29.03.13р. до порушення провадження у справі відповідачем сплачено 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №135 по договору № 382 Т від 07.12.05р.

Крім того, частина суми основного боргу у розмірі 1500,00 грн. була сплачена

відповідачем під час розгляду справи, що підтверджується платіжним дорученням №153 від 03.06.13р., провадження у справі в цій частині належить припинити.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає залишок боргу у розмірі 51 362,88 (55 862,88 - 3000, 00 - 1500,00= 51 362,88) грн.

Доказів сплати суми заборгованості за договором відповідачем не надано.

Пунктом 5.2. договору сторони встановили, що в разі не оплати рахунку споживачем в термін більше 10-ти днів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Згідно з розрахунком позивача, відповідачу за порушення виконання зобов'язань за договором нараховано пеню у розмірі 787,17 грн.

Суд, здійснивши перерахунок суми пені, виявив невірність розрахунку позивача:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення597.1823.11.2012 - 21.12.2012297.5000 %0.041 %*7.106594.5322.12.2012 - 21.01.2013317.5000 %0.041 %*83.7817496.8422.01.2013 - 21.02.2013317.5000 %0.041 %*222.9027315.9622.02.2013 - 22.03.2013297.5000 %0.041 %*325.5535321.0223.03.2013 - 28.03.201367.5000 %0.041 %*87.0932321.0229.03.2013 - 31.03.201337.5000 %0.041 %*39.85Всього: 766,27За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 766,27 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач має сплатити 1 327,75 грн. 3 % річних, а саме: за період з 28.11.10р. по 22.03.13р. - 1 286, 52 грн. та за період з 23.03.13р. по 31.03.13р. - 41,23 грн.

За розрахунком, здійсненим судом, розмір 3 % річних за період з 23.03.13р. по 31.03.13р.

становить 40,58 грн.:

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів55862.8823.03.2013 - 28.03.201363 %27.5552862.8829.03.2013 - 31.03.201333 %13.03Всього: 40,58Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 1 327,10 грн. (1 286, 52+ 40,58) 3 % річних.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній має сплатити 1 819,95 грн. інфляційних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 51 362,88 грн. основного боргу, 766,27 грн. пені, 1327,10 грн., 3% річних, 1819,95 грн., інфляційних, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки частина основного боргу у розмірі 1 500,00 грн. була погашена відповідачем під час розгляду справи судом, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову сплачені позивачем судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04070, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32; код ЄДРПОУ 32560611) 51 362 (п'ятдесят одну тисячу триста шістдесят дві) грн. 88 коп. основного боргу, 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 27 коп. пені, 1 327 (одну тисячу триста двадцять сім) грн. 10 коп. 3 % річних, 1 819 (одну тисячу вісімсот дев'ятнадцять) грн. 95 коп. інфляційних.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04070, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 1 633 (одну тисячу шістсот тридцять три) грн. 54 коп. судового збору.

4. В частині стягнення 1 500,00 грн. провадження у справі припинити.

5. В решті позову відмовити.

6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.07.13 р.

Суддя І.О. Домнічева