Ухвала суду № 32180718, 20.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11643/12/2670(в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Мальва-СТ" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальва-СТ" (далі - ТОВ "Мальва-СТ") звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Деснянському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2012 №0000502305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі від 23.04.2012 №0000502305.

На вказану постанову, ДПІ у Деснянському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Деснянському районі проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВС Конаріт» за липень 2010 р. та з ТОВ «РІП» за квітень-травень 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 09.09.2012 №683/22-5/30472600.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п.201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 130300,00 грн. в тому числі за липень 2010 р. в сумі 22000,00 грн., за квітень 2011 р. в сумі 11733,00 грн. та за травень 2011 р. в сумі 96657,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Деснянському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 за №0000502305, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 135801,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 130300,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5501,00 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ВС Конарит» було укладено договір субпідряду від 05.07.2010 №0710/9 відповідно до умов якого останні зобов'язувався виконати, за завданням позивача та із матеріалів позивача, будівельні роботи по влаштуванню залізобетонних фундаментів.

За результатами виконання умов договору сторонами складено акт виконаних робіт від 30.07.2010 на загальну суму 132000,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 22000,00 грн., а також виписано податкову накладну від 30.07.2010 №174 на цю ж суму.

Суму сплаченого ПДВ, при оплаті виконаних ТОВ «ВС Конарит» робіт, позивачем віднесено до податкового кредиту в липні 2010 року.

Крім того, між позивачем та ТОВ «РІП» у 2011 році укладалось ряд договорів, а саме договір субпідряду від 31.03.2011 №0331/1-МТС, відповідно до умов якого ТОВ «РІП» зобов'язувався виконати за завданням позивача та із матеріалів позивача будівельні роботи загальною площею - 4000 м2, щодо влаштування стяжок (загальна площа робіт - 600 м2); влаштування гідроізоляції (загальний об'єм робіт - 1600 м2) на об'єкті м. Бориспіль, аеропорт, термінал Д.

За результатами виконання умов договору сторонами складено акти виконаних робіт від 30.04.2011 №1 на загальну суму 384001,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 6400,00 грн., та №2 а загальну суму 32000,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 5333,33 грн., а також виписано податкові накладні від 30.04.2011 за №292 на загальну суму 384001,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 6400,00 грн., та №293 на загальну суму 32000,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 5333,33 грн.

За результатами взаємовідносин з ТОВ «РІП» позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2011 року віднесено 11733,00 грн.

Також, між позивачем та ТОВ «РІП» укладено договір про надання послуг від 21.04.2011 №0425/2 відповідно умов якого останній зобов'язувався надати послуги (робота устаткування з оператором) наступної техніки: Міксер, 4мЗ - 2 шт. (строком на 25 днів); Навантажувач телескопічний - 1 шт. (строком на 25 днів), за потребою позивача.

Відповідно до договору субпідряду від 02.05.2011 №0502/1-МТС укладеного між позивачем та ТОВ «РІП», останні й зобов'язувався виконати за завданням позивача та із матеріалів позивача будівельні роботи загальна площа яких складала - 4 000 м2, щодо в'язки арматури, укладка бетону, затирання бетону. Загальна вартість робіт згідно Договору складає 200000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.

Укладеним між позивачем та ТОВ «РІП» договором про надання послуг від 20.05.2011 №0520/1 останній зобов'язувався надати послуги (робота устаткування з оператором) наступної техніки: Каток вібраційний, 20 т- 1 шт. (строком на 12 днів); Каток вібраційний, 15т- 1 шт. (строком на 12 днів); Грейдер - 1 шт. (строком на 12 днів); Автобетононасос - 1 шт. (строком на 6 годин); Навантажувач - 1 шт. (строком на 12 днів).

За результатами виконання зазначених договорів сторонами складено акти виконаних робіт : від 31.05.2011 №1 на загальну суму 200000,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 33333,33 грн. (послуги устаткування на вказаний строк); від 31.05.2011 №1 на загальну суму 200000,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 33333,33 грн. (роботи: в'язка арматури, укладка та залиття бетону ); від 31.05.2011 №б/н на загальну суму 179400,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 29900,00 грн. (послуги устаткування на вказаний строк) та виписано податкові накладні від 31.05.2011 за №№ 375, 376, 374 на ці ж суми.

За результатами взаємовідносин з ТОВ «РІП» позивачем до складу податкового кредиту у травні 2011 року віднесено 96567,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, укладення договорів з ТОВ «РІП» та ТОВ «ВС Конаріт» обумовлено великою кількістю будівельних об'єктів та відповідно коротких строків на їх завершення. В підтвердження наведених обставин позивачем додано до матеріалів справи копії зазначених вище договорів, а також підтверджуюча первинна документація.

Податковим органом не заперечується наявність усієї первинної документації, однак зроблено висновки що така не є первинною в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" оскільки не підтверджує фактичного здійснення господарської операції.

Висновки податкового органу щодо протиправного формування позивачем податкового кредиту у квітні та травні 2011 року за рахунок сум сплаченого ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «РІП», вмотивовані тим, що відповідно до даних баз співставлення даним контрагентом не задекларовано зобов'язань по взаємовідносинах з позивачем, а також тим що у відповідності до акту №1803/23-03/32163147 ДПІ у Деснянському районі не вдалося провести зустрічну перевірку ТОВ «РІП» та встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «РІП» анульовано 08.08.2011.

Крім того, відповідач обґрунтовує правомірність свого рішення поясненнями ОСОБА_3, який є керівником ТОВ «РІП» та будучи допитаним ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва пояснив, що він директором вказаного підприємства є лише формально, однак господарську діяльністю від імені ТОВ «РІП» не здійснював, жодної документації не підписував.

При цьому, сторони вказаного договору при здійсненні правочинів були правоздатними і зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і платниками податку на додану вартість, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про державну реєстрацію, витягів з ЄДРПОУ та копіями свідоцтв платників ПДВ. Також, в матеріалах справи наявні копії відповідних ліцензій щодо здійснення діяльності у сфері будівництва, зокрема така ліцензія у ТОВ «ВС Конаріт» діяла з 08.12.2009 по 08.05.2012, а ТОВ «РІП» ліцензію отримано у 2008 році, яка дійсна до 21.10.2013.

Відсутність у податкового органу відомостей щодо повноти декларування вказаними товариствами свої зобов'язань жодним чином не впливає на права позивача формувати податковий кредит.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Наведене відповідачем стосується лише обставин реєстрації контрагенту та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій. Також, відповідач посилається на службову записку отриману від ГВПМ ДПІ у Деснянському районі від 22.02.2012, згідно з якою до управління податкового контролю ДПІ у Деснянському районі було передано копії протоколів допитів посадових осіб ТОВ «РІП» та ТОВ «ВС Конаріт», в яких зазначено їх непричетність до діяльності підприємств та копія вироку суду, згідно якого ОСОБА_4 (директор ТОВ «ВС Конаріт») визнаний винним у скоєнні злочинів, передбаченими ст. 205 та ст. 358 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, наведені доводи є лише свідченням того, що ТОВ «ВС Конаріт» було створено особою, яка самостійно не мала намір здійснювати господарську діяльність, а також того, що ОСОБА_4 не укладав з позивачем договорів та не підписував відповідних документів первинного бухгалтерського обліку.

Однак, докази того що особа, на прохання якої ОСОБА_4 здійснив реєстрацію ТОВ «ВС Конаріт», не здійснювала фактичних господарських операцій - відсутні.

Так, в рамках вказаної кримінальної справи не було встановлено особу, яка організувала створення вказаної юридичної особи, а також не досліджувалися обставини, які мали місце після передачі реєстраційних документів на ТОВ «ВС Конаріт» такій особі.

Як раніше зазначалося, підставою для невизнання за позивачем права на податковий кредит та валові витрати за операціями з ТОВ «ВС Конаріт» може бути відсутність фактичної поставки товару.

Встановлення факту фіктивного підприємства Податковий кодекс України не визначає як самостійну підставу для позбавлення права на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів такої юридичної особи, за умови що платник податків належними доказами підтвердить фактичне отримання товару від свого фіктивно створеного контрагента.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Сукупність встановлених обставин, дозволяє зробити висновки щодо реальності настання наслідків за договором укладеним між позивачем та ТОВ «РІП» та ТОВ «ВС Конаріт», наведені позивачем докази жодним чином не спростовані відповідачем, за таких обставин надана позивачем документація, а саме податкові, видаткові накладні та рахунки фактур відображають реальні наслідки правочину а тому є первинними документами.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Деснянському районі від 23.04.2012 №0000502305 є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.