Рішення № 3218028, 28.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/11

28.01.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфімпорт"

До Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з

іноземними інвестиціями "Інтертехнологія"

Про стягнення 27 740,55 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Дубовик А.А. –предст. (дов. № 736 від 21.04.2008 р.)

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" про стягнення грошових коштів у розмірі 27 740,55 грн. (27 729,20 грн. –основний борг, 11, 35 грн. –3% річних) за поставлений позивачем, але неоплачений відповідачем товар.

Ухвалою суду від 19.12.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/11 та призначено розгляд справи на 14.01.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 14.01.2009 р. не направив.

За таких обставин, а саме в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи Ухвалою від 14.01.2009 року відкладено на 28.01.2009 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представник в судове засідання 28.01.2009 року не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.01.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем був відвантажений відповідачеві товар, факт передачі товару підтверджується наступними документами: накладною № ПМ-0003626 від 01.10.2008 р. (довіреність серії НБИ № 058763 від 30.09.2008 р.) - на суму 2 850, 00 грн., накладною № ПМ - 0003686 від 06.10.2008 р. - на суму 6 373, 20 грн., накладною № ПМ-0003757 від 10.10.2008 р. - на суму 9 223, 20 грн., накладною № ПМ-0003827 від 16.10.2008 р. - на суму 9 068, 40 грн., накладною № ПМ - 0003921 від 27.10.2008 р. - на суму 1 587, 60 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковим накладним та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, таким чином сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 27 729,20 грн.

Оскільки між сторонами не було укладено договору та встановлено терміну проведення розрахунків, 28.11.2008 р. позивач направив відповідачеві вимогу про погашення заборгованості за отриманий товар.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошових коштів у розмірі 27729,20 грн. за поставлений позивачем товар не сплачено.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 11,35грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано, розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 11,35 грн. також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то витрати пов’язані з оплатою адвокатських послуг, державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 202, 205, 526, 530, 625, 626, 629, 638, 639 ЦК України, ст. ст. 181, 193 ГК України, ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" (01133, м. Київ, Пров.Лабораторний, 24, к.1, код 14355221, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфімпорт" (02105, м. Київ, вул. Тампере, 5, п/р 26008012233701 в Філії ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 380333, код 31987931) 27729,20 грн. - основного боргу; 11,35 грн. –3% річних, 277,41 грн. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В.Прокопенко