Ухвала суду № 32177225, 01.07.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 6-909/13

у справі №760/13609/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді - Лазаренко В.В.

при секретарі - Пономарьові М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Мазур Ю.С., погоджене начальником ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Костенко Л.І., про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без вилучення паспортного документу, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2013 року державний виконавець звернувся до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження права виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без вилучення паспортного документу, до виконання ним своїх зобов'язань за рішенням суду.

В обґрунтування свого подання зазначив, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві знаходяться виконавчий лист № 1 по справі №2-1214/12 виданий 29.05.2012 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 130295,60 грн. та моральної шкоди в сумі 5000,00 грн., виконавчий лист № 2 по справі №2-1214/12 виданий 29.05.2012 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрат по оплаті судового збору в сумі 1519,48 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1400,00 грн.

20.03.2013 року державним виконавцем було винесено постанови ВП №37127040 та ВП №37128057 про відкриття виконавчих проваджень, копії яких направлено сторонам. Крім того, 20.03.2013 року державним виконавцем внесено постанову ВП №37127040 про арешт майна боржники та оголошення заборони на його відчуження, направлено відповідні запити до реєстраційних органів: ВРЕВ-9, АБ, БТІ, ДПІ, УДАІ.

Державним виконавцем неодноразово направлялись на адресу боржника вимоги держаного виконавця та здійснювались виходи за адресою його проживання, проте майна на яке могло бути звернене стягнення державним виконавцем не виявлено і рішення суду божником в добровільному порядку до цього часу не виконано. ОСОБА_3 тривалий час ухиляється від виконання рішення суду, на виклики державного виконавця не з'являється.

Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 377-1 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві знаходяться виконавчі листи №1 та №2 по справі №2-1214/12 видані Солом'янським районним судом м. Києва 29.05.2012 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 130295,60 грн., моральної шкоди в сумі 5000,00 грн., витрат по оплаті судового збору в сумі 1519,48 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1400,00 грн. До цього часу рішення Солом'янського районного суду м. Києва у по справі № 2-1214/12 не виконане.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 18 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, або, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Порушуючи питання про обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України, державним виконавцем не зазначено жодного доказу на підтвердження того, що останній ухиляється від виконання зобов'язань та намагається виїхати за межі України, щоб уникнути зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

У відповідності до вимог ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Проте державним виконавцем до матеріалів подання не додано доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, у справі відсутні дані про вручення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, не зазначено чи здійснювалися державним виконавцем будь-які інші заходи з метою виявлення майна боржника, не надано підтвердження отримання боржником викликів державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Мазур Ю.С. про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без вилучення паспортного документу має бути відмовлено.

Керуючись статтями 11, 32 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», статтями 60, 61, 293, 377-1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Мазур Ю.С., погоджене начальником ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Костенко Л.І., про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без вилучення паспортного документу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: