Постанова № 32176329, 02.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2013 року Справа № 812/5040/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді: Прудника С.В.,

при секретарі: Якимчук В.В.

за участю:

представника позивача: Зубарєва К.О. (довіреність №б/н від 10.01.2013 року)

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2866, 19 грн.,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості і сумі 2866, 19 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Відповідно ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками єдиного внеску. Згідно ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ПФУ по сплаті єдиного внеску в сумі 2866, 19 грн. До цього часу заборгованість відповідачем не сплачено. Тому позивач просив стягнути з відповідача несплачені суми єдиного внеску в розмірі 2866,19 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги на надав пояснення, аналогічні викладеним в позовні заяві.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області як платник страхових внесків.

У відповідача утворилась заборгованість перед ПФУ по сплаті несплачених сум страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.06.2012 по 31.12.2012 року в сумі 2696, 19 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника, вимогою про сплату боргу, повідомленням-розрахунком (а.с.6-8).

Згідно п.1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобовязані сплачквати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до зазначених норм Закону № 2464 на адресу відповідача була направлена вимога № Ф-123 від 27.02.2013 року з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, але на адресу ПФУ повернувся конверт з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.7, 11). Відповідач не оскаржив вимогу про сплату заборгованості та не узгодив її з органами Пенсійного фонду суму боргу.

Відповідно до п.3.2. розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року №22-2 (далі - Порядок №22-2), фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, згідно з додатком 5 до Порядку, один раз на рік до першого квітня року, що настає за звітним роком.

Звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою страхувальником або відповідальною особою фізичною особою або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду (п. 2.1. Порядку №22-2).

Звіт може подаватися особою: в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, на паперових носіях разом з електронною формою, на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.

Згідно п.4 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464 та п. 7.2.4 Розділу VII Інструкції 21-5 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом № 2464, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Відповідач звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 звітний рік, при терміні формування та подання звіту до органів Пенсійного фонду України один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, не подав, що є порушенням п.п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, про що головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж управління Пенсійного фонду України у Станично-Луганському районі Луганської області було складено акт № б/н від 27.02.2013 року та відповідно, застосовано до відповідача штрафну санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170,00 грн. згідно рішення N 203 від 27.02.2013 року (а.с.9, 10).

Рішення управління №203 від 16.05.2012 року відповідачем не отримано, про що свідчить копія конверту, що повернувся до відправника з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.11).

Оскільки відповідач самостійно визначену заборгованість до теперішнього часу не сплатив, вимогу про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив та не узгодив із органами Пенсійного фонду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області несплачені суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та суми штрафних санкцій в загальному розмірі 2866, 19 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2866, 19 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (93600, АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (93600, Луганська область, смт.Станиця Луганська, вул.. 1 Травня, 20, р/р 25601301754 в ЛОУ «Ощадбанка» м.Луганськ, МФО 304665, і.к.21792637) заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 2 866, 19 грн.(дві тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 19 копійок.), а саме: борг зі сплати єдиного внеску - 2696, 19 грн. та борг зі сплати штрафних санкцій - 170, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 02 липня 2013 року.

Суддя С.В. Прудник