Ухвала суду № 32173306, 19.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 р.Справа № 2-а-5028/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області Державної податкової служби (раніше - Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янка Глобал Вайн" до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

17 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янка Глобал Вайн" (далі - ТОВ "Кам'янка Глобал Вайн") звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.11 р. № 0000232310, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 140014,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 35003,50 грн. (а.с. 3-6).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що підставою для визначення податкового зобов'язання став факт визнання податковим органом нікчемною угоди позивача із його контрагентом ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ», що стало підставою для виключення ПДВ, сплаченого за даною угодою із складу податкового кредиту. Представник позивача вважає, що відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року позов був задоволений повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області від 14.06.11р. №0000232310 (а.с. 188-193).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ДПІ у Бериславському районі Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року та прийняти нову, якою відмовити підприємству у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» є виробником виноградного вина.

Завершальною стадією виробництва є розлив вина у пляшки та маркування товару шляхом наклеюванні етикеток, що містить інформацію про товар, передбачену Законом України «Про захист прав споживачів», рекламне маркування (цінник «Новинка», оснащення пляшок воблерами тощо), а також фасування пляшок у гофроящики, поліетиленову упаковку для безпечного транспортування, маркування паків.

Між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» укладено договір №14 від 01.12.2010 року, згідно якого ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» зобов'язалась передати у власність позивача за плату товар згідно Специфікації №1 до Договору від 01.12.2010 року, а саме: етикетки відповідно до асортиментного ряду Позивача, наклейки на гофроящики, поліетиленову упаковку, рекламне маркуваня - цінник «Новинка», воблери.

З матеріалів справи вбачається, що даний товар був виготовлений ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» і переданий на склад НП №3 ТОВ «Нова Пошта» у м. Харкові, вул. Якіра, 124.

Із ТОВ «Нова Пошта» позивач 28.11.2009 року уклав договір №4485 про надання транспортно-експедиторських послуг із товаросупровідними документами: видаткова накладна №1121148 від 01.12.2010 року та №1121148 від 01.12.2010 року (а.с. 114-118). Про прийняття вантажу перевізником було складено товарно-транспортну накладну (надалі - ТТН) № 11000409719 від 01.12.10 року.

31.12.2010 року між Позивачем та ТОВ «Нова Пошта» було складено Акт здачі-прийняття робіт №НП/2-0037277, позиція №218 якого підтверджує здійснення і оплату перевезення вантажу згідно ТТН № 11000409719 від 01.12.10 року по маршруту Харків-Київ (а.с. 124-135).

У м. Києві знаходиться відділ продажу ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн».

Даний відділ розміщений у орендованому приміщенні по вул. Васильківська, 34, що підтверджується договором оренди приміщення. (а.с. 88)

Вантаж 01.12.10 р. отримав уповноважений працівник ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» ОСОБА_1, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні копією трудової книжки, що містить запис про прийняття його 09.07.2010 р. на посаду начальника відділу логістики і складської служби та доручення на отримання товару ОСОБА_1 (а.с.87)

Також у м. Київ зареєстровані і знаходяться належні позивачу автомобілі.

Товар згідно ТТН №11000409719 від 01.12.10 року (етикетки, цінники) не є габаритним і великоваговим (палета вагою 408 кг.), тому транспортування етикеток із м.Києва на виробництво с. Одрадокамянка Бериславського району Херсонської області здійснювалось належним Позивачу транспортом.

Так, судом враховано, що у період з 25.11.2010 р. по 01.12.2010 року директор Позивача ОСОБА_3 перебував у службовому відрядженні у м. Києві. 01.12.2010 року та на службовому автомобілі повертався із м. Києва до с. Одрадокамянка, одночасно перевіз придбаний у ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» товар.

Даний факт підтверджується поясненнями ОСОБА_3, допитаного у судовому засіданні в якості свідка та копією трудової книжки про перебування його на посаді, копією свідоцтва про реєстрацію автомобіля, копією наказу про відрядження.

Факт використання зазначеної упаковки та поліграфічної продукція у власній господарській діяльності позивача підтверджується прибутковими накладними, на підставі яких дану продукцію було оприбутковано на склад комплектуючих у с.Одрадокамянка як запаси, витрати на придбання цієї продукції віднесено на собівартість готової продукції.

Етикетки та інші переміщувались на цех розливу №2 та використовувались у виробництві (списання ТМЦ у виробництво). Кількість одиниць готової продукції (пляшок вина) відповідає кількості етикеток. Дана продукція переміщувалась на ліцензований склад ГП №1 ум. Києві, звідки реалізовувалась згідно видаткових накладних.

Зазначені вище обставини підтверджуються бухгалтерськими регістрами, сформованими по кожному найменуванню замовленої у ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» продукції із посиланням на первинні документи - акти внутрішнього переміщення «склад комплектуючих-цех розливу 2 - випуск готової продукції - переміщення готової продукції на склад у м. Київ - реалізація продукції», що досліджені судом та містяться у матеріалах справи (а.с. 135-177).

Задовольняючи позов ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.15 та п.п. 2.16 п. 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як правильно зазначено судом першої інстанції, з первинних документів (видаткових, податкових, товарно-транспортних накладних), оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» є дійсними.

За змістом Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту відноситься сплачений (нарахований) податок на додану вартість, підтверджений належним чином складеними податковими накладними. Таким чином, головними умовами для формування податкового кредиту є сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість, підтверджені відповідними податковими накладними за товарами (роботами, послугами), які фактично отримані платником податку від складачів податкових накладних та використані в господарській діяльності цього платника податків в межах його оподатковуваних операцій.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов аргументованого висновку, що, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними, податковий орган не зміг належним чином обґрунтувати висновок щодо безпідставного формування податкового кредиту позивача відповідними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки постачальник товарів склав та належним чином оформив первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності позивача. Отже, проведені операції були підкріплені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Апелянт вважає, що постачальник позивача ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» фактично здійснював господарські діяльності, а лише документував операції із товаром, на які не мав права власності.

Таке твердження апелянта спростовано наданими документами та поясненнями свідка, що підтверджують факт поставки товару позивачу ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який виходив з того, зо оскільки податковий орган не спростував факт постачання товарів, обґрунтованою слід вважати позицію позивача щодо включення до податкового кредиту спірних сум.

Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновків, викладених в акті перевірки податковим органом, виходячи з наступного.

Актом перевірки № 275/231/36805359 від 08.06.2010 р. встановлено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» з постачальником ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» було використано акт перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентом - ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №440/23-304/37190531 від 28.03.2011 року.

Зазначеним актом встановлено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції була врахована постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2011р., яка набрала законної сили (а.с. 20-29). Даною постановою скасовано наказ ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на проведення перевірки ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» та визнані неправомірними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ», за наслідками якої складено довідку№440/23-304/37190531 від 28.03.11.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вищезазначеною постановою суду фактично визнано незаконною перевірку, результати якої ДПІ у Бериславському районі покладено в основу акту перевірки позивача та стали підставою для визначення зобов'язань із ПДВ. Тобто позиція відповідача щодо нікчемності, безтоварності угоди про поставку товару ТОВ "Перша технологічна компанія СТГ" спростовується дослідженими у судовому засіданні документами: видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками про оплату поставленого товару, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару, актами внутрішнього переміщення товару та його використання та показами свідка. Тобто зібрані докази підтверджують фактичне переміщення (транспортування) товару та реальне виконання договору. Товар був використаний у власній господарській діяльності позивача - виготовлення вина.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янка Глобал Вайн".

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов