Постанова № 32173083, 02.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2013 року № 826/6148/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах ОСОБА_1

до відповідача 1 Київської міської державної адміністрації

відповідача 2 Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

відповідача 3 Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Прокурор Деснянського району міста Києва в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1 Київської міської державної адміністрації, відповідача 2 Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідача 3 Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2013 р. суддею Винокуровим К.С. було відкрито провадження у справі № 826/6148/13-а та призначено справу до попереднього судового розгляду.

У зв'язку із перебуванням судді Винокурова К.С. на лікарняному, для не порушення процесуальних строків, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та беручи до уваги пояснення судді від 23.05.2013 р., справу № 826/6148/13-а було передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями та розподілено на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2013 р. справу № 826/6148/13-а було прийнято до розгляду суддею Добрянською Я.І. та призначено попереднє судове засідання на 13.06.2013 р.

В попередньому судовому засіданні 13.06.2013 р. представником позивача Прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах ОСОБА_1 та також самим ОСОБА_1 позовні вимоги були підтримані в повному обсязі, відповідно до чого позивачі просили суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації. Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо вирішення питання про внесення пропозицій на розгляд виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо забезпечення житлом ОСОБА_1, який перебуває з 13.02.2007 року у пільговій черзі за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків»;

- зобов'язати Київську міську державну адміністрацію, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію вирішити питання щодо поліпшення житлових умов ОСОБА_1, який перебуває з 13.02.2007 року у пільговій черзі за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі послалися на те, що відповідачами протиправно вчиняється бездіяльність щодо вирішення питання про поліпшення житлових умов ОСОБА_1, який перебуває з 13.02.2007 року у пільговій черзі за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків», та така бездіяльність відповідачів порушує конституційні права позивача ОСОБА_1, в інтересах якого було подано позов Прокурором Деснянського району міста Києва.

Відповідачі в попереднє судове засідання 13.06.2013 р. не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце попереднього судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття відповідачів в попереднє судове засідання 13.06.2013 р., що були повідомлені належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/6148/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в поряду письмового провадження, відповідачів було повідомлено належним чином листом від 13.06.2013 р., що отриманий відповідачами 17.06.2013 р. та 18.06.2013 р.

Станом на час вирішення даної адміністративної справи № 826/6148/13-а по суті в порядку письмового провадження, а саме 02.07.2013 р., - жодних заперечень, клопотань чи документів по справі від відповідачів до суду не надходило, зважаючи на що, суд розглянув справу № 826/6148/13-а за наявними в ній доказами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2013 р. в порядку письмового провадження було закінчено підготовче провадження у справі № 826/6148/13-а, та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та прокуратури, що діє в інтересах позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Прокуратурою Деснянського району м. Києва була проведена перевірка за зверненням ОСОБА_1 (далі - позивача) щодо захисту його житлових прав.

За наслідками проведення зазначеної перевірки Прокуратурою Деснянського району м. Києва було встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою з числа дітей, що зашились без батьківського піклування. Матір позивача - ОСОБА_2, у зв'язку з її ухиленням від виховання та утримання дитини, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.05.2003 позбавлено батьківських прав, а відомості про батька записані з слів матері.

Враховуючи встановлені складні життєві обставини та факт залишення дитини без батьківського піклування, на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 07.10.2004 р. за № 1058 ОСОБА_1 було влаштовано до державного навчального дитячого закладу на повне державне утримання.

Позивач навчався у Спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернаті № 12 для дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків у період часу з 24.11.2004 р. по 31.05.2007 р. та проживав у гуртожитку школи-інтернату за адресою: АДРЕСА_1

У зв'язку з відсутністю житла, ОСОБА_1, як особу, яка залишилась без батьківського піклування, за клопотанням школи-інтернату № 12 сім'єю в кількості 1 особи, на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.02.2007 р. за № 185, було зараховано на квартирний облік щодо забезпечення житловою площею на загальних підставах та по пільговій категорії «особи, що повернулись з дитячих будинків», порядок забезпечення житлом - позачерговий.

Після вибуття у 2007 році зі школи-інтернату, ОСОБА_1 в період часу з 01.09.2007 р. по 30.06.2011 р. навчався у Київському професійному ліцеї дизайну та виробів із шкіри.

Разом з тим, не зважаючи на встановлені обставин та позачерговість забезпечення житлом громадян за такою пільговою категорією, тривалість перебування позивача на обліку у відділі обліку та розподілу житлової площі Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації - становить понад 6 років, та станом на час подання позову до суду, позивач житлом забезпечений не був.

Зважаючи на викладене, та з метою захисту порушених прав ОСОБА_1, Прокуратура Деснянського району м. Києва в інтересах останнього звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, а також прокуратури, що діє в інтересах позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до ст.ст. 18, 25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Статтею 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон) визначено, що заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо: мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття; житлового забезпечення на рівні, не нижчому за встановлені у Житловому кодексі Української РСР нормативи; житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені житлові нормативи.

Відповідно до ст. 46 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що поза чергою надаються жилі приміщення дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для таких дітей, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону та пунктом 46 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, що затверджені Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470 (далі - Правила № 470) передбачено, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після досягнення 18 років такі діти протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

Згідно ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства», діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не мали впорядкованого житла або вселення яких у приміщення, що зберігалося за ними, неможливе внаслідок його знищення чи пошкодження або з інших поважних причин, що унеможливлюють проживання там цих дітей, забезпечуються позачергово впорядкованим житлом за місцем їх походження або проживання до влаштування в сім'ї громадян, відповідні заклади в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вищевикладених норм чинного законодавства показує, що реалізація права на позачергове надання житла особам, з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування виникає негайно після його виникнення.

Крім того, на законодавчому рівні закріплений обов'язок державних органів щодо забезпечення впорядкованим житлом дітей-сиріт упродовж місяця після завершення їх перебування у відповідних закладах, і держава, як головний гарант забезпечення прав, має проявляти турботу про такий дітей, як у сфері захисту житлових прав цієї категорії осіб, так і у інших сферах, необхідних для їх повноцінного життя та розвитку.

Разом з тим, питання забезпечення житлом позивача, який вибув у 2007 році зі закладу для дітей, позбавлених батьківського піклування, і у нього виникло право на позачергове забезпечення житлом, перебуваючи на квартирному обліку за пільговою категорією, понад 6 років, відповідачами у справі на даний час не вирішено.

Відповідно до ст. 15 Житлового кодексу УРСР, виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів здійснюють державний контроль за використанням житлового фонду (ч. 1 ст. 30 цього Кодексу); здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад (ч. 1 ст. 18); приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради (ст. 51); затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду (ст. 52).

Пунктом 34 Правил № 470 визначено, що виконавчі комітети обласних і міських Рад народних депутатів, які є замовниками по житловому будівництву, щороку, після затвердження державного плану економічного і соціального розвитку Української РСР, складають і затверджують плани розподілу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію в поточному році. У планах розподілу передбачається виділення жилої площі для підприємств, установ і організацій міністерств, державних комітетів і відомств, які передали виконавчому комітетові місцевої Ради кошти у порядку пайової участі в житловому будівництві, а також для виконавчих комітетів місцевих Рад, які ведуть квартирний облік.

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів не пізніше квітня поточного року письмово повідомляють відповідні підприємства, установи, організації про розмір виділюваної жилої площі.

Згідно підпункту 3 пункту 36 Правил № 470 передбачено, що виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільнюваної жилої площі для надання жилих приміщень громадянам поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги.

Пунктом 56 Правил № 470 передбачено, що на підставі затверджених планів розподілу жилої площі, а також рішень про виділення жилої площі для надання певним категоріям громадян (пункти 36 і 48 Правил) за поданням громадської комісії з житлових питань - виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів і за поданням житлово-побутової комісії - адміністрація підприємства, установи, організації чи орган кооперативної або іншої громадської організації і профспілковий комітет не пізніше другого кварталу поточного року проводять роботу по складанню списку громадян, яким передбачається надати жилі приміщення в даному році. При цьому перевіряється, чи збереглись у вказаних громадян підстави для одержання жилого приміщення.

Відповідно до пунктів 57 Правил № 470, ст. 51 Житлового кодексу УРСР вбачається, що питання стосовно розподілу житлової площі для надання певним категоріям громадян вирішується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів за поданням комісії по житлово-побутовій роботі та за участю народних депутатів, а також - громадської комісії з житлових питань.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, перевіркою встановлено, що на час перевірки чисельність осіб з числа дітей-сиріт, дітей, які залишились без батьківського піклування, що перебувають на квартирному обліку у Деснянській районній в м. Києві державній адміністрації та потребують поліпшення житлових умов складає 41 особа.

Відповідно до листа начальника відділу по розподілу житлової площі Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 01.04.2013 р., вбачається, що в період часу з 2006 по 2012 роки, з числа осіб за категорією «діти-сироти», житло отримало - 13 осіб. У 2009 та 2012 роках діти-сироти житлом взагалі не забезпечувалися.

Згідно листів в.о. голови Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.03.2013 р. та від 05.04.2013 р., житло для надання черговикам квартирного обліку Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надходить від Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до щорічного плану розподілу загальної площі квартир у жилих будинках, затвердженого розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Так, відповідно до Розподілу загальної площі квартир у житлових будинках, що затверджений Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.07.2009 р. № 777, встановлений перелік пільгових громадян, які перебувають на квартирному обліку та на загальну чергу за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету, субвенції з Державного бюджету та встановлених відрахувань площі, однак до зазначеного переліку категорія обліку «діти-сироти» не включена.

Відповідач - 3, громадянам, які перебувають на квартирному обліку та потребують поліпшення житлових умов позачергово за категорією «особи, які повернулися з дитячих будинків», у 2009 році квартири не розподіляв та відповідно житлом не забезпечував.

Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація у 2011 році зверталася з листом до Київської міської державної адміністрації та Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації з проханням передбачити при підготовці проекту розпорядження про розподіл житлової площі на 2011 рік виділення житлової площі райдержадміністрації для забезпечення пільгових черговиків, у т.ч. осіб, які повернулися з дитячих будинків (лист Деснянської РДА від 28.01.2011 р. № 02-180 та відповідь ГУ житлового забезпечення від 01.03.2011 р. за № 044/98-536).

Разом з тим, у 2012 році та першому кварталі 2013 року Київською міською державною адміністрацією та Департаментом з будівництва не передавалось до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації житло для його розподілу дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування (лист Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.03.2013 р.).

Отже, у 2009 та 2012 роках забезпечення житлом громадян, які перебувають на квартирному обліку за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків» відповідачами у справі не здійснювалось, у свою чергу, Департаментом з будівництва не вносились пропозиції до планів розподілу жилої площі, про забезпечення житлом позивача та інших осіб за цією категорією обліку.

Таким чином, вищевикладене виключає можливість своєчасного надання житла ОСОБА_1, як сироті та особі, яка залишилась без батьківського піклування.

Одним із конституційних прав громадян є право на житло. Гарантіями здійснення цього права є обов'язок створення державою умов, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду; надання державою та органами місцевого самоврядування відповідно до закону житла безоплатно або за доступну плату (частини перша, друга статті 47 Основного Закону України).

Права і свободи людини закріплюються і в міжнародних актах, які є частиною національного законодавства України, у разі надання Верховною Радою України згоди на їх обов'язковість (частина перша статті 9 Конституції України). Загальна декларація прав людини 1948 року передбачає право кожної людини на такий життєвий рівень, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї. У Декларації зазначено, що необхідний життєвий рівень забезпечує, зокрема, житло (пункт 1 статті 25). Отже, право людини на житло є загальновизнаним.

Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

У статті 30 цього ж Закону визначено, щодо відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; та делеговані повноваження, зокрема: облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату; здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержання житлового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності.

На виконання рішень Київської міської ради, розпорядженням виконавчого органу Київради (КМДА) від 10.06.2003 р. № 1000 затверджено Положення «Про Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (КМДА)», зі змінами внесеними до положення про Головне управління житлового забезпечення згідно розпорядження виконавчого органу Київради (КМДА) від 29.12.2012 р. № 2377.

Відповідно до цього Положення, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу КМР (КМДА) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України і одним з основних його завдань є забезпечення контролю за дотриманням у м. Києві законодавства України у сфері житлових відносин. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює: перевірку законності вирішення житлових питань у виконавчих органах районних у м. Києві рад (районних державних адміністраціях); здійснює аналіз стану черги квартирного обліку і внесення пропозицій на розгляд виконавчого органу Київради (КМДА) щодо забезпечення житлом громадян різних категорій обліку; здійснює облік жилої площі, яка будується за замовленням виконавчого органу Київради (КМДА), підприємств, установ, організацій, проводить відповідні розрахунки та передачу житла районним в м. Києві державним адміністраціям, підприємствам, установам, організаціям відповідно до плану розподілу жилої площі, затвердженого виконавчим органом Київради (КМДА), вносить пропозиції щодо плану розподілу жилої площі, збудованої за замовленням виконавчого органу Київради (КМДА) та готує проекти з цих питань.

З огляду на викладене, наявні матеріали справи та норми наведеного законодавства вбачається, що Київською міською державною адміністрацією, Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу КМР (КМДА), Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією з 2007 року допущено бездіяльність при вирішенні питання про забезпечення житлом позивача ОСОБА_1 (як «особи, що повернулись з дитячих будинків»), чим порушує його житлові права.

Крім того, як також підтверджується наявними матеріалами справи, відповідно до списку громадян, що перебувають на квартирному обліку в Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації станом на 11.06.2013 р. по обліковій справі № 20799 з 13.02.2007 року в позачергових списках за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків», позивач ОСОБА_1 на квартирному обліку перебуває за номером « 7».

Разом з тим, за результатами вивчення прокуратурою Деснянського району м. Києва облікових справ громадян, що перебувають на квартирному обліку у Деснянській РДА м. Києва відповідно до зазначеного списку таких осіб станом на 11.06.2013, по якому ОСОБА_1 за інформацією Деснянської РДА перебуває в черзі за № 7, вбачається наступне:

- ОСОБА_4 на підставі розпорядження Деснянської РДА м. Києва від 28.12.2011 р. № 804 надано кімнату в комунальній квартирі;

- ОСОБА_5, що був засуджений у 2009 Деснянським районним судом м. Києва, поновлено на квартирному обліку згідно розпорядження Дніпровської РДА м. Києва від 28.03.2012 р. за № 119 та зараховано на квартирний облік згідно розпорядження Деснянської РДА м. Києва від 11.04.2012 за № 175;

- ОСОБА_6, на підставі розпорядження Солом'янської РДА м. Києва від 04.05.2012 Р. за № 259 надано кімнату в комунальній квартирі;

- ОСОБА_7, на підставі розпорядження Деснянської РДА м. Києва від 28.12.2011 Р. надано однокімнатну квартиру, а на підставі розпорядження Деснянської РДА м. Києва від 12.04.2013 за №206 останню знято з квартирного обліку у зв'язку зі смертю;

- ОСОБА_8, на підставі розпорядження Дніпровської РДА м. Кінва від 25.03.2011 р. № 147 надано кімнату в комунальній квартирі;

- ОСОБА_9, на підставі розпорядження Деснянської РДА м. Києва від 22.11.2011 р. № 710 надано кімнату в комунальній квартирі;

- ОСОБА_10 та ОСОБА_1 - житлом не забезпечені.

З викладеного вбачається, що громадяни, які перебувають на квартирному обліку за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків» в черзі до ОСОБА_1 отримали житло, тобто на даний час поліпшено їхні житлові права, що виключає порушення вимог ст.ст. ст. 43 Житлового кодексу УРСР та пункту 38 Правил обліку громадян, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 р. № 470, у разі надання житла ОСОБА_1

Згідно зі статтею 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є напівсиротою, особою, з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, за станом свого здоров'я - у зв'язку з проблемами із зором, неспроможний самостійно захистити свої житлові права, а тому належить до категорії соціально-незахищених верств населення, права, яких перебувають під особливою охороною держави, Прокуратура Деснянського району міста Києва в даному випадку визначила за необхідне звернутись до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом щодо захисту порушених прав (права на житло, що передбачено Конституцією України) в інтересах гр. ОСОБА_1

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, мають право:

- давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

- подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

- висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Проте, як було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачами: Київською міською державною адміністрацією, Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією не було використано їх права щодо документального підтвердження їх нормативно-правової позиції по даній справі, та взагалі не було надано будь-яких заперечень чи документів стосовно даного спору, чим зокрема не було виконано обов'язку щодо надання на вимогу ухвали суду про відкриття провадження у справі витребовуваних документів, а тому суд розглянув дану адміністративну справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, всупереч вимогам ч. 4 ст. 71 КАС України, якою встановлено обов'язок суб'єкта владних повноважень підтверджувати свою позицію відповідними доказами у справі, не виконали вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, та не довели суду правомірності їх бездіяльності щодо не забезпечення житлом позивача ОСОБА_1 по пільговій категорії, як «особи, що повернулась з дитячого будинку», відповідно до вимог чинного законодавства.

Натомість прокуратура в інтересах позивача, а також сам позивач особисто надали суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправної бездіяльності відповідачів відносно не забезпечення житлом позивача ОСОБА_1 по пільговій категорії, як «особи, що повернулась з дитячого будинку», відповідно до вимог чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, та керуючись ч. 6 ст. 71 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації. Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо вирішення питання про внесення пропозицій на розгляд виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо забезпечення житлом ОСОБА_1, який перебуває з 13.02.2007 року у пільговій черзі за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків».

3. Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію вирішити питання щодо поліпшення житлових умов ОСОБА_1, який перебуває з 13.02.2007 року у пільговій черзі за категорією «особи, що повернулись з дитячих будинків».

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 02.07.2013 р.