Ухвала суду № 32172438, 03.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2409/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В. Провадження № 22-ц/780/3410/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В.О.Категорія 26 03.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

02 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

головуючого судді Фінагєєва В.О.

суддів Яворського М.А. Березовенко Р.В.

за участю секретаря: Черненко І.Ю.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 квітня 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання договору іпотеки недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання договору іпотеки недійсним, в обґрунтування якого зазначила, що ОСОБА_3 передав в іпотеку нерухоме майно без її згоди. Оскільки рішенням суду в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки, позивач звернулася з заявою про забезпечення позову, в якій просила суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення під салон краси, що належить відповідачу ОСОБА_3 на праві власності та заборонити вчиняти будь-які дії, спрямовані на його відчуження. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що їй стало відомо про можливість відчуження відповідачами належного їй та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності подружжя майна шляхом реалізації його на прилюдних торгах.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 квітня 2013 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на нежитлове приміщення під салон краси загальною площею 345,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_3, який проживає за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Київська Русь» просить скасувати ухвалу суду у зв'язку з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 має місце зловмисна домовленість, якою порушуються майнові права Банку. В такий спосіб вони намагаються зупинити виконання рішення суду, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між Банком і ТОВ «Ріелторі Плюс», засновниками якого є ОСОБА_2 і ОСОБА_3, було звернено стягнення на вищезазначене нежитлове приміщення.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про часткове задоволення позову та накладення арешту на нерухоме майно відповідачів суд першої інстанції виходив з того, що спосіб забезпечення позову, вказаний у заяві позивача є співмірним із заявленими позовними вимогами та відповідає вимогам закону.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України - суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 та ч.3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просила накласти арешт на нерухоме майно, посилаючись на те, що існує рішення суду про звернення стягнення на нежитлове приміщення, передане в іпотеку, тому є підстави вважати, що відповідачі можуть відчужити спірне майно на користь третіх осіб, що унеможливить в подальшому виконання можливого рішення суду.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції не звернув уваги, що на момент подачі зазначеної заяви вже набрало законної сили рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Також суд першої інстанції не звернув уваги, що накладення арешту на зазначене позивачем майно, фактично блокує виконання іншого рішення суду, яке набуло законної сили.

Крім того суд першої інстанції проігнорував той факт, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відбулось після укладення договору іпотеки та в зв'язку з цим проігнорував правову позицію Верховного суду України викладену в постановах від 19 вересня 2011 року у справі № 6-33цс11, від 7 листопада 2011 року № 6-44цс11 та від 16 травня 2012 року № 6-36цс12, ухвалених за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, які згідно зі статтею 3607 ЦПК України є обов'язковими для судів нижчого рівня, на що обґрунтовано посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах ст.ст. 151, 152 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 квітня 2013 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання договору іпотеки недійсним відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Яворський М.А.

Березовенко Р.В.