Ухвала суду № 32171229, 01.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2013 р. м. Київ К-42371/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецькана постановуДонецького окружного адміністративного суду від 16.04.2009та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009у справі № 2-а-25995/08/0570за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» доДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецькапровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька № 0000692340/3 від 15.09.2008.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.04.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009 у даній справі, вказаний позов задоволено частково; визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000692340/3 від 15.09.2008 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 96 198,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 48 099,00 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2007;

- за наслідками перевірки складено акт № 403/23-111-1/31916195 від 27.02.2008, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 5.9, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2006 року в сумі 114 745,00 грн., заниження податку на прибуток у 1 кварталі 2007 року в сумі 6 740,00 грн. та завищення податку на прибуток у 2 кварталі 2007 року в сумі 6 740,00 грн.;

- на підставі вказаного акту перевірки, згідно з пп. «б» 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №000692340/3 від 15.09.2008, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму 146 993,00 грн. (з яких: 96 198,00 грн. - основний платіж та 50 795,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток через недоведеність факту заниження позивачем валового доходу в 4 кварталі 2006 року на суму в розмірі 159 974,30 грн., а також невіднесення до складу валового доходу в 4 кварталі 2006 року суми 298 996,00 грн. (різниця долі матеріальних витрат з виготовлення алюмінію). При цьому, судами визнано обґрунтованим нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 696,00 грн. у зв'язку з самостійним виправленням позивачем виявлених порушень у податковій декларації за 2 квартал 2007 року.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на момент спірних правовідносин) посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до п.1.7 Порядку результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпункт 2.3.2 вказаного Порядку встановлює, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, в акті перевірки, складеному відповідачем, не міститься посилань, яким саме методом розрахунку приросту (убитку) балансової вартості запасів користувався податковий орган при проведенні перевірки, та за якими можливо встановити підтвердження наведених в акті порушень.

З огляду на викладене, судова колегія касаційної інстанції вважає правильними та обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що в порушення вищенаведених нормативних приписів відповідачем не доведено факту невіднесення позивачем до валового доходу за 4 квартал 2006 року суми в розмірі 298 996,00 грн., оскільки для визначення приросту вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат, необхідна деталізація матеріалів перевірки (з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку).

Разом з тим, правомірним є нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 696,00 грн., оскільки позивач, до початку перевірки самостійно виявивши факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, в порушення п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не нарахував штраф у розмірі 5% від суми податку.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, що спірне податкове повідомлення-рішення про донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток частково є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому в цій частині підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ст.71 КАС України суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000692340/3 від 15.09.2008 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 96 198,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 48 099,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний