Постанова № 32170937, 03.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 5024/882/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д.(доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаГусаківський С.А.;від відповідача Стадний Ю.В.;від третьої особине з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС - Селфмейдмен і компанія"на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 рокуу справі№ 5024/882/2012 Господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ХАС - Селфмейдмен і компанія"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп"простягнення 23 171 350,00 грнта за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС - Селфмейдмен і компанія"доПублічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк"провизнання припиненими іпотечних договорів та недійсними додаткових угод до них

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк" (надалі - ПАТ "Кредитпромбанк", позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС - Селфмейдмен і компанія" (надалі - ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія", відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову банк зазначав, що 29.10.2008 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп" (надалі - ТОВ "Крес Автогруп", третя особа) був укладений кредитний договір № 41/21/08-КЛТ, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику у кредит (транши) на підставі додаткових угод в національній валюті України або в іноземних валютах з можливістю часткової конвертації в іноземну валюту в межах загальної суми, еквівалентної 21400000 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення кожної додаткової угоди до цього договору, що є його невід'ємною частиною, а позичальник зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти на умовах, установлених указаним договором та додатковими угодами до нього.

У забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 29.10.2008 року між банком та відповідачем були укладені договори іпотеки, за умовами яких відповідач передав в іпотеку банку майно, а саме: комплекс, що знаходиться за адресою: місто Херсон, вулиця Ладичука, будинок № 150 та складається зі складу (літ.А) загальною площею 928,2 кв.м., огорожі № 1-3 (іпотечний договір № 13/21/І 01/08-КЛТ від 29.10.2008 року); об'єкт незавершенного будівництва, що знаходиться за адресою: місто Херсон, вулиця Ладичука, будинок № 150 та складається з адмінбудівлі (літ. В) загальною площею 495,1 кв.м, адмінбудівлі (літ. Г) загальною площею 496,2 кв.м., недобудованого складу (літ.З) площею забудови 2056,3 кв.м., котельні (літ.Ж) площею забудови 19,8 кв.м., відкритого складського майданчику (№ 4) (іпотечний договір №13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року); виробничі приміщення загальною площею 167,20 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Херсон, вулиця 295 Стрілецької дивізії, будинок 4 (іпотечний договір № 13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року).

Посилаючись на те, що банк виконав зобов'язання за кредитним договором і видав третій особі кредит на суму 21400000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № TR.44759.1 від 28.10.2008 року, проте позичальник систематично не виконує зобов'язань із повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування ним, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів, задовольнивши вимоги банку в межах суми заборгованості за кредитним договором № 41/21/08-КЛТ від 29.10.2008 року, а саме : 23171350, 00 грн.

Відповідач проти позову заперечував і подав зустрічний позов, в якому просив суд визнати такими, що припинили свою дію з 20.11.2008 року іпотечні договори № 13/21/1-01/08-КЛТ від 29.10.2008 року про передачу в іпотеку майнового комплексу зі складу та огорожі за адресою по вул. Ладичука, 150 в м. Херсоні та № 13/21/1-02/08-КЛТ від 29.10.2008 року про передачу в іпотеку об'єкти незавершеного будівництва, які складаються з адмін. будівлі, недобудованого складу, котельні, відкритого складського майданчику по вул. Ладичука, 150 в м. Херсон, укладені між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія"; а також визнати недійсними договір № 1 від 19.03.2010 року про внесення змін до договору іпотеки № 13/21/1-01/08-КЛТ від 29.10.2008 року та договір № 1 від 19.03.2010 року про внесення змін до договору іпотеки № 13/21/1-02/08-КЛТ від 29.10.2008 року, які були укладені між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія".

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія" зазначило, що при підписанні іпотечних договорів сторони не погодили розмір процентів за користування кредитом і після укладення додаткових угод до кредитного договору ніяких змін до іпотечних договорів не вносили, що свідчить про порушення вимог ст. 18 Закону України "Про іпотеку". Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що згідно додаткової угоди № 3 від 20.11.2008 року до кредитного договору виконання зобов'язання за кредитним договором забезпечується лише за договором іпотеки № 13/21/103/08-КЛТ від 29.10.2008 року, а іпотечні договори № 13/21/101/08-КЛТ та №13/21/102/08-КЛТ від 29.10.2008 року виключені з тексту кредитного договору після внесення змін до нього згідно додаткової угоди № 3 від 20.11.2008 року, що свідчить про звільнення банком майнового поручителя від виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором та припинення договорів іпотеки на підставі абз. 5 ст. 3, ст. 17 Закону України "Про іпотеку". Оскільки банк не повідомив іпотекодержателя про внесені сторонами зміни до кредитного договору, не ініціював внесення змін до іпотечних щодо їх припинення і при укладенні з ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія" договору № 1 від 19.03.2010 року про внесення змін до договору іпотеки № 13/21/101/08-КЛТ від 29.10.2008 року та договору № 1 від 19.03.2010 року про внесення змін до договору іпотеки № 13/21/102/08-КЛТ від 29.10.2008 року приховав від іпотекодержателя ту обставину, що вказані договори іпотеки виключені з переліку договорів, що забезпечують виконання основного зобов'язання, ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія" просив також визнати недійсними договори про внесення змін до договорів іпотеки на підставі ст.ст. 229, 230 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України, як такі, що укладені впливом помилки та в результаті замовчування іпотекодержателем обставини, за якою іпотечні договори припинили свою дію 20.11.2008 року.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року у справі № 5024/882/2012 (суддя Задорожна Н.О.) первісний позов задоволено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія", перевіривши у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, Одеський апеляційний господарський суд прийняв постанову від 29.04.2013 року (колегія суддів у складі : головуючого судді Жекова В.І., суддів Аленіна О.Ю.Сидоренко М.В), якою апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року у справі № 5024/882/2012 залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями в частині розгляду зустрічного позову, ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія" посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій порушили норми п. 2 ст. 345 Господарського кодексу (надалі - ГК) України, ст. ст. 3, 12 Закону України "Про заставу", ст. 19 Закону України "Про іпотеку", оскільки не врахували, що при укладенні договорів іпотеки та кредитного договору сторони не погодили розмір основного зобов'язання та визначили лише, що домовленість про цей розмір буде досягнута при укладенні додаткових угод, натомість, після досягнення цієї домовленості між сторонами кредитного договору ніяких доповнень до іпотечних договорів внесено не було. Крім того, ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія" вважає, що суди порушили норми абз. 5 ст. 3, ст. 17 Закону України "Про іпотеку", оскільки не врахували, що договори іпотеки № 13/21/1-01/08-КЛТ від 29.10.2008 року та № 13/21/1-02/08-КЛТ від 29.10.2008 року виключені сторонами з кредитного договору, що свідчить про припинення іпотеки у зв'язку із закінченням строку дії іпотечних договорів.

Вищий господарський суд України, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (в частині оскарження судових рішень про відмову в задоволенні позовних вимог) фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених зустрічних вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 29.10.2008 року між ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступник ПАТ "Кредитпромбанк") та ТОВ "Крес Автогруп" був укладений кредитний договір № 41/21/08-КЛТ, предметом якого (пункт 1.1) є встановлення процедури та умов надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті України або в іноземних валютах з можливістю часткової конвертації в іноземну валюту в межах загальної суми, еквівалентної 21400тис.грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення кожної додаткової угоди до цього договору, що є його невід'ємною частиною; процедури та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за користування кредитами та комісій за надання кредитів; взаємні права та обов'язки сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів (а.с.12-18т. 1).

У пункті 1.2 зазначеного договору сторони погодили, що зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачених цим договором, виникають з моменту укладення його учасниками додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 цього договору, та термін його кінцевого повернення визначається додатковими угодами, але не пізніше 28.10.2009 року.

Суди встановили, що у той же день банк та позичальник уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з якою позичальнику був виданий кредит у сумі 21400000,00 грн з мінімальними сумами погашення за наступним графіком: 6000000,00 грн до 31.10.2008 року, 7400000,00 грн - до 30.11.2008 року, 8000000,00 грн - до 31.12.2008 року зі сплатою процентів в розмірі 26 % річних за користування кредитом та 28 % річних в порядку у випадку невиконання позичальником умов п. 3.4.10 договору.

Суди з'ясували, що банк виконав зобов'язання банком щодо видачі позичальнику кредиту в сумі 21400000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № TR.44759.1 від 28.10.2008 року.

В подальшому між банком та позичальником були укладені додаткові угоди до кредитного договору: додаткова угода № 2 від 30.10.2008 року; додаткова угода № 3 від 20.11.2008 року; додаткова угода № 4 від 15.12.2008 року; додаткова угода № 4/1 від 29.10.2008 року; додаткова угода № 4/2 від 29.01.2009 року; додаткова угода № 4/3 від 13.03.2009 року; додаткова угода № 5 від 21.05.2009 року; додаткова угода № 6 від 02.07.2009 року; додаткова угода № 7 від 27.08.2009 року; додаткова угода № 8 від 26.10.2009 року; додаткова угода № 9 від 29.03.2010 року; додаткова угода № 10 від 14.04.2010 року; додаткова угода № 11 від 25.06.2010 року; додаткова угода № 12 від 12.08.2010 року; додаткова угода № 13 від 07.10.2010 року (а.с. 19-46 т. 1), згідно яких сторони погодили перенесення строків сплати нарахованих та не сплачених процентів; встановили розмір процентної ставки по виданому кредиту на рівні 26 % річних, починаючи з 29.10.2008 року; продовжили строк дії траншу та визначили остаточний строк погашення заборгованості за кредитом до 31.10.2010 року.

Суди також встановили, що у забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "ХАС-Сесфмейдмен і компанія" були укладені іпотечні договори, а саме: іпотечний договір № 13/21/І01/08-КЛТ від 29.10.2008 року (з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 19.03.2010 року), відповідно до якого в іпотеку банку був переданий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, буд. № 150 та складається зі складу літ."А" загальною площею 928,2 кв.м.; огорожі № 1-3 заставною вартістю 944900,00 грн. (т. 1, а.с. 56-61); іпотечний договір № 13/21/І02/08-КЛТ від 29.10.2008 року (з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 19.03.2010 року), відповідно до якого в іпотеку банку передано об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться у м. Херсоні по вул. Ладичука, № 150 та складається з адмінбудівлі (літ. В) загальною площею 495,1 кв.м.; адмінбудівлі (літ. Г) загальною площею 496,2 кв.м.; недобудованого складу (літ.З) площею забудови 2056,3 кв.м.; котельні (літ. Ж) площею забудови 19,8 кв.м., відкритого складського майданчику (№ 4) заставною вартістю 3007100,00 грн. (а.с. 69-81т. 1); іпотечний договір № 13/21/І03/08-КЛТ від 29.10.2008 року (з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 19.03.2010 року), відповідно до якого в іпотеку банку передано виробничі приміщення загальною площею 167,20 кв.м., розташовані у м. Херсоні по вул. 295 Стрілецької дивізії, буд. № 4 заставною вартістю 1276500,00 грн (а.с. 82-94 т. 1).

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд встановив, що іпотечні договори у відповідності до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" містять зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання, а також посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання. Суд першої інстанції встановив, що підписуючи договори іпотеки, майновий поручитель погодив можливість встановлення розміру процентної ставки за кредитним договором в майбутньому на підставі додаткових угод, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності майнового поручителя, не свідчить про порушення вимог ст. 18 Закону України "Про іпотеку" та не є підставою для припинення договорів іпотеки. Посилання позивача за зустрічним позовом на рішення кредитно-інвестиційного комітету ВАТ "Кредитпромбанк", що оформлене протоколом № 3701080211 від 11.11.2008 року, місцевий господарський суд відхилив, оскільки згідно цього рішення встановлення можливість припинення іпотеки за умови настання певних обставин, а саме: попереднього погашення боржником кредитного боргу в сумі 782462,00 грн до 31.11.2008 року та до 31.12.2008 року в сумі 3290000,00 грн. Суд першої інстанції встановив, що боржником зазначені грошові кошти внесені не були, а перші платежі пов'язані з виплатою кредиту та процентів, були здійснені лише у березні 2009 року. З огляду на встановлені обставини, Господарський суд Херсонської області дійшов висновку про відсутність підстав для припинення договору іпотеки згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" та визнання недійсними договору № 1 від 19.03.2010 року про внесення змін до договору іпотеки № 13/21/1-01/08-КЛТ від 29.10.2008 року та договору № 1 від 19.03.2010 року про внесення змін до договору іпотеки № 13/21/1-02/08-КЛТ від 29.10.2008 року.

З таким висновками місцевого господарського суду погодився й апеляційний господарський суд, залишивши судове рішення у справі без змін.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки суду про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову є законними та обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів, Вищий господарський суд України відхиляє, виходячи з наступного.

Іпотека за своєю правовою природою є окремим видом застави. Правовідносини іпотеки регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.

Підстави припинення права застави визначені ст. 593 ЦК України, а щодо іпотеки, як її окремого виду, також і ст. 17 Закону України "Про іпотеку", серед яких внесення змін сторонами кредитного договору щодо переліку договорів іпотеки, які забезпечують виконання основного зобов'язання, без внесення відповідних змін до договорів іпотеки про припинення їх дії не є підставою для припинення іпотеки. Згідно зі ст. 18 Закону України "Про іпотеку" сторонами іпотечного договору є іпотекодавець (майновий поручитель) та іпотекодержатель. Згідно ст. 654 ЦК України внесення змін і доповнень до іпотечного договору, в тому числі щодо припинення зобов'язання сторін, зокрема, внаслідок його дострокового розірвання договору повинно бути оформлено в такій самій формі, що й договір, за домовленістю обох сторін договору : іпотекодавця (майнового поручителя) та іпотекодержателя. Домовленість кредитора та позичальника, який не є іпотекодавцем, про зміну предметів обтяження не тягне за собою правових наслідків у вигляді припинення договору іпотеки, що укладений кредитором з майновим поручителем.

Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для припинення договору іпотеки за ст. 17 Закону України "Про іпотеку" та задоволення похідних вимог про визнання недійсними договору № 1 від 19.03.2010 року про внесення змін до договору іпотеки № 13/21/1-01/08-КЛТ від 29.10.2008 року та договору № 1 від 19.03.2010 року про внесення змін до договору іпотеки № 13/21/1-02/08-КЛТ від 29.10.2008 року.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року у справі № 5024/882/2012 в частині розгляду зустрічного позову залишаються без змін.

Рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції в частині розгляду первісного позову не оскаржується в касаційному порядку жодною із сторін, а тому судом касаційної інстанції не перевіряються.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на ТОВ "ХАС - Селфмейдмен і компанія".

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАС - Селфмейдмен і компанія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року у справі № 5024/882/2012 в частині розгляду зустрічного позову - без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.