Постанова № 32170910, 01.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року Справа № 5020-1067/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від прокуратури:Кривоклуб Т.В., посв. №000762 від 13.08.2012р.;від позивача:Ткаченко Г.С., дов. №Д-702/2012 від 10.12.2012р.;від відповідача 1:не з'явився;від відповідача 2:не з'явився;від третьої особи 1:не з'явився;від третьої особи 2:не з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуЗаступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сферіна постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2012р.у справі господарського суду№5020-1067/2012 міста Севастополяза позовомПрокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром"до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж"; 2.Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"треті особи1. Товарна біржа "Центральна універсальна біржа"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "МСМ"провизнання недійсним договоруВ С Т А Н О В И В:

Прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж", Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", розташованого в м. Севастополі по вул. Старосеверна набережна, 11/ Якорна, 15, укладений 07.12.2011р. між державою України в особі Міністерства промислової політики Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж", зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно під №35266970 від 09.12.2011р.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.11.2012р. (складене 26.11.2012р.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2012р. у справі № 5020-1067/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Заступник прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з прийнятим судовим рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з перебуванням судді Малетича М.М. на лікарняному було проведено повторний автоматичний розподіл справи №5020-1067/2012 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 10.06.2013р. № 08.03-04/642.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.06.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі судової колегії: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Акулова Н.В., Євсіков О.О.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 01.07.2013р. №02-05/554 у зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К. та завантаженістю судді Акулової Н.В. для розгляду справи №5020-1067/2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

У письмових відзивах на касаційну скаргу відповідачі просили оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У письмових поясненнях на касаційну скаргу Державний концерн "Укроборонпром" підтримав вимоги касаційної скарги.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 01.07.2013р. з'явились прокурор та представник позивача. Інші учасники судового процесу уповноважених представників - не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі та відзивах на неї, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги Заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, спірні правовідносини стосуються договору купівлі-продажу від 07.12.2011р. між Державою Україна, в особі Міністерства промислової політики України, від імені якого діє Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" (покупець), відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність інженерно-лабораторний корпус і господарські будівлі у вигляді: Б- 1, 2, 3 поверхи інженерно-лабораторного корпусу, загальною площею - 4703,30 кв.м; - підвал; И стенд випробувань, консервації та розконсервації, загальною площею 243,4 кв.м; П - стенд глибоководний "Автоклав", загальною площею 316,7 кв.м; П - тамбур; Р - стенд морський випробувальний, загальною площею 17.1 кв.м; з причала №2; №1 - берегоукріплення; Т - будівля ВОХР 15,1 кв.м; У - павільйон загальнодержавного харчування "Мрія" 47,0 кв.м; Ф - насосна станція перекачки фекальних вод 17,7 кв.м; Х - резервуар запасу питної води 43,0 кв.м; Х1 - насосна станція питної води 7,0 кв.м; Ц - сарай; №1-9 - огородження; №10 -сходи; №11-14 - інші споруди, які розташовані за адресою: м.Севастополь, вул. Якорна, буд. 15/Старосеверна набережна, буд. 11.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов до висновку, що майно, яке відчужене за оскаржуваним договором, було списане у встановленому порядку, а тому не відносилось до основних фондів, а відтак відсутні порушення приписів ст. 75 ГК України з посиланнями на факт оформлення щодо спірного майна актів на списання майна та на Порядок списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. за №1314.

Проте судова колегія касаційної інстанції з такими висновками не погоджується з огляду на те, що господарські суди попередніх інстанцій невірно розтлумачили положення вищезазначеного Порядку.

Так, відповідно до вищезазначеного Порядку майно повинне бути спочатку розібране, демонтоване, а вже потім це майно списується з бухгалтерських рахунків як основні засоби та оприходуються отриманні внаслідок розбирання матеріали.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Господарські суди попередніх інстанцій з посиланням на п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України № 561 від 30.09.2003р., що об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі тощо.

Аналогічна норма міститься у п. 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, на яку також посилається суд та, відповідно до якої, об'єкт основних засобів вилучається з активів у разі його вибуття.

Однак, господарські суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на матеріали інвентарної справи БТІ, стосовно об'єктів нерухомості, розташованих по вул. Старосеверна/Якорна, 11/15 в м. Севастополі, відповідно до якої зазначене майно нікуди не вибуло, не розібрано, не демонтовано, а існує як нерухоме майно, а відтак Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж" нерухоме майно, яке фактично входить до складу основних фондів підприємства, а відтак акти на списання суперечать оскаржуваному договору і матеріалам інвентарної справи. На цю обставину заявник касаційної скарги звертав увагу господарських судів попередніх інстанцій, проте останні не були прийняті до уваги та не знайшли свого відображення.

Відповідно до ч. 5 ст. 75 ГК України відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

Проте, господарські суди першої та апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, в порушення приписів ст. 43 ГПК України, не надали належної уваги умовам укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та матеріалам інвентарної справи, дійшовши передчасних висновків з невірним застосуванням норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору по суті.

Крім того, як обґрунтовано зазначає заявник касаційної скарги, згідно матеріалами інвентарної справи БТІ в спірних правовідносинах мають місце об'єкти визначені саме як причал та знаходяться на береговій лінії та видаються у море.

Відповідно до абз. 18 п. "г" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку в будь-якому разі не підлягають приватизації, тобто відчуженню з державної власності.

Зазначеним переліком чітко визначено, що не можуть бути відчужені будь-які причали, незалежно від того, для чого вони використовуються, як і чим вони обладнані.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 2 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції повністю і прийняти нове рішення.

З урахуванням наведеного, за результатами касаційного провадження, рішення господарського суду міста Севастополя від 19.11.2012р. (складене 26.11.2012р.) та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2012р. у справі № 5020-1067/2012 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Визнається недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", розташованого в м. Севастополі по вул. Старосеверна набережна, 11/ Якорна, 15, укладений 07.12.2011р. між державою України в особі Міністерства промислової політики України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж", зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно під №35266970 від 09.12.2011р.

Судові витрати підлягають розподілу, в порядку передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - задовольнити.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 19.11.2012р. (складене 26.11.2012р.) та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2012р. у справі № 5020-1067/2012 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", розташованого в м. Севастополі по вул. Старосеверна набережна, 11/ Якорна, 15, укладений 07.12.2011р. між державою України в особі Міністерства промислової політики України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційна компанія "Престиж", зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно під №35266970 від 09.12.2011р.

Стягнути з Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 1, ідентифікаційний номер 14308457) на користь державного бюджету міста Севастополя (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, ОКПО 38022717, МФО 824509, р/р 31216206782001, код бюджетної класифікації 22030001) витрат зі сплати судового збору в сумі 1073,00грн. за подання позовної заяви до господарського суду міста Севастополя.

Стягнути з Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 1, ідентифікаційний номер 14308457) на користь державного бюджету міста Севастополя (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, ОКПО 38022717, МФО 824509, р/р 31216206782001, код бюджетної класифікації 22030001) витрат зі сплати судового збору в сумі 536,50грн. за подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Стягнути з Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 1, ідентифікаційний номер 14308457) на користь державного бюджету міста Севастополя (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, ОКПО 38022717, МФО 824509, р/р 31216206782001, код бюджетної класифікації 22030001) витрат зі сплати судового збору в сумі 802,90грн. за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Господарському суду міста Севастополя доручити видати відповідні накази.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков