Постанова № 32170859, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5015/3908/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Закторгсервіс"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.05.2013р.у справі№ 5015/3908/12 господарського суду Львівської областіза позовомпрокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській областідоприватного підприємства "Закторгсервіс"простягнення 135 308, 04 грн.за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Кулак І.О., дов. від 22.10.2012

від прокуратури (ГПУ): Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року прокурор Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Закторгсервіс" про стягнення 135 308,04 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позову прокурор зазначав, що відповідач на земельних ділянках, які перебувають у його власності, в порушення вимог ст. 168 Земельного Кодексу України здійснив зняття родючого шару ґрунту без відповідного на те дозволу та зобов'язаний відшкодувати державі заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища збитки.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.11.2012р. (суддя Сухович Ю.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Закторгсервіс" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на рахунок місцевого бюджету м. Городок 135 308,04 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Стягнуто з приватного підприємства "Закторгсервіс" в дохід державного бюджету 2 706,16 грн. судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що факт порушення відповідачем вимог статті 168 Земельного кодексу України - зняття ґрунтового покрову без спеціального на те дозволу є доведеним та відповідачем не спростований, останнім не доведено відсутність своєї вини у вчиненні правопорушення, а розмір збитків, розрахований позивачем та пред'явлений до стягнення, є вірним та обґрунтованим.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. (колегія суддів у складі: Бойко С.М. - головуючий, Марко Р.І., Костів Т.С.) апеляційну скаргу приватного підприємства "Закторгсервіс2 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2012р. - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі приватне підприємства "Закторгсервіс" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, на вимогу прокурора Львівської області № 07/4-211вих.-12 від 07.05.2012р. Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку приватного підприємства "Закторгсервіс" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства

За результатами проведеної перевірки складено акт №727/02/803 від 14-25.05.2012р., яким встановлено, що на земельній ділянці, загальною площею 11,06 га, за межами населеного пункту м. Городок, здійснено зняття верхнього родючого шару ґрунту, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України, ведуться земляні та будівельні роботи промислового характеру; верхній родючий шар ґрунту знято і згорнуто у вали, територію вирівняно.

Крім того зазначеним актом також встановлено, що згідно листів Головного управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області №1489 від 18.04.2012р. та № 1712 від 16.05.2012р. земельна ділянка загальною площею 17,5489 га, на території якої виявлено зняття верхнього родючого шару ґрунту, належить приватному підприємству "Закторгсервіс" на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки; цільове призначення земельних ділянок - для ведення підсобного сільського господарства; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - багаторічні насадження.

Представник приватного підприємства "Закторгсервіс" на виклики державної екологічної інспекції у Львівській області № 06-59 від 07.05.2012р. та №06-211 від 11.05.2012р. для участі у проведенні перевірки не з'явився, дозвільних документів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, зняття верхнього родючого шару ґрунту, початку будівельних робіт не надав, акт перевірки не оскаржив.

На підставі вказаного акту та відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р., державним інспектором з ОНПС у Львівській області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який склав 135 308, 04 грн. Стягнення вказаної суми є предметом позову у даній справі.

Згідно ст.163 Земельного кодексу України завданням охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Процедура видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок визначена Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему України від 04.01.2005 року №1, відповідно до п. 3.1 якого власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, зокрема державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯМ №120189 реєстраційний №462091012000049 від 23.02.2012р., серії ЯМ №120188 реєстраційний №462091012000050 від 23.02.2012р., серії ЯМ №120190 реєстраційний №462091012000051 від 23.02.2012р., відповідачу на праві власності належать три земельні ділянки загальною площею 17,5489га.; цільове призначення земельних ділянок - для ведення підсобного сільського господарства; категорія землі - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - багаторічні насадження.

Перевіркою, проведеною 14-25.05.2012р. Державною екологічною інспекцією у Львівській області на предмет додержання приватним підприємством "Закторгсервіс" вимог природоохоронного законодавства, було встановлено факт порушення останнім вимог ч.2 ст. 168 Земельного кодексу України, а саме: зняття на території земельної ділянки площею 11, 06 га, що належить відповідачу, ґрунтового покриву (верхнього родючого шару ґрунту) без отримання відповідного дозволу уповноважених органів. Зазначений факт порушення вимог земельного законодавства зафіксовано в акті перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства № 727/02/803 від 14-25.05.2012р., який згідно Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008р., є документом - носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання. Наведеним спростовуються безпідставні посилання відповідача в касаційній скарзі на недоведення факту вчинення ним порушення природоохоронного законодавства.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку щодо наявності в діях відповідача протиправної поведінки, яка полягає у порушенні правової норми (ст. 168 ЗК України) та у здійсненні заборонених правовою нормою дій - зняття ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вина заподіювача шкоди є умовою відповідальності за правопорушення. Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Виходячи з вимог статей 168 ЗК України та положень Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему України від 04.01.2005 року №1, слід зазначити, що обов'язок отримання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок покладено на власників земельних ділянок та землекористувачів. Однак, матеріали справи не містять ні доказів перебування вказаних земельних ділянок в користування інших осіб, ні доказів звернення відповідача, як землевласника, у встановленому порядку для отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Наведеним спростовуються безпідставні твердження відповідача в касаційній скарзі про те, що він не є особою, яка заподіяла шкоду - здійснила зняття ґрунтового покриву на земельній ділянці, що належить йому на праві власності, без спеціального дозволу.

Крім того суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали безпідставними твердження відповідача про порушення позивачем процедури проведення перевірки додержання приватним підприємством "Закторгсервіс" вимог природоохоронного законодавства, оскільки такі посилання не спростовують встановленого Державною екологічною інспекцією у Львівській області в акті № 727/02/803 від 14-25.05.2012р. факту вчинення правопорушення - зняття ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а вирішення питань пов'язаних з дотриманням порядку проведення перевірок, із законністю дій працівників екологічної інспекції не є компетенцією господарських судів.

При цьому судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах доказів вірно встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про факт проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, однак своїм правом бути присутнім при проведенні перевірки не скористався, документів на підтвердження правомірності вчинюваних ним дій не надав.

Відтак, вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату, а суди прийшли до обґрунтованого висновку, що відповідач не довів відсутність своєї вини у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі і спеціальному використанні природних ресурсів в порядку та розмірах встановлених законодавством України.

Згідно з п. "и" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про охорону земель" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що відповідач на виконання вимог чинного законодавства має бути притягнутий до відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки. Відтак, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій цілком вірно задовольнили позовні вимоги в заявленому до стягнення розмірі з огляду на їх обґрунтованість.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, у відповідності до вимог закону та встановлених обставин, вирішив спір у справі. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст. 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Закторгсервіс" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. у справі № 5015/3908/12 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко