Ухвала суду № 32170815, 26.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. Справа № 911/1654/13

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС», ідентифікаційний код: 30367782, місцезнаходження: 08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна, 1,

до відповідача-1: публічне акціонерне товариство «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», ідентифікаційний номер: 01882551, місцезнаходження: 93006, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67,

та відповідача-2: дочірнього підприємства «Віаланд», ідентифікаційний код: 32416328, місцезнаходження: 08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна, 1,

про стягнення заборгованості, -

за участю представників учасників судового провадження:

від Позивача: Рибаченко Н.М., яка діє на підставі довіреності від 04.01.2013 року б/н;

від Відповідача 1: Кальонов Є.А., який діє на підставі довіреності від 09.01.2013 року за № 9/127;

від Відповідача 2: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС» (надалі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (надалі за текстом: Відповідач - 1) та дочірнього підприємства «Віаланд» (надалі за текстом: Відповідач - 2) про стягнення заборгованості на загальну суму 183848,13 грн. (сто вісімдесят три тисячі вісімсот сорок вісім гривень 13 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач - 1 в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором від 02.04.2012 року за № 113 (далі за текстом: Договір - 1) та укладеними на виконання останнього Договорами-заявками на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 05.12.2012 року за № 79, від 22.12.2012 року за № 77, від 22.12.2012 року за № 78, від 22.12.2012 року за № 78/1, від 28.12.2012 року за № 71, від 16.01.2013 року за № 02, від 16.01.2013 року за № 59, від 18.01.2013 року за № 03, від 18.01.2013 року за № 05, від 18.01.2013 року за № 06/1, від 23.01.2013 року за № 06, від 06.02.2013 року за № 07, від 06.02.2013 року за № 08, від 06.02.2013 року за № 09, від 07.02.2013 року за № 07/1, від 13.02.2013 року за № 08/1, від 13.02.2013 року за № 10 (далі за текстом: Договори-заявки) не сплатив Позивачу вартість послуг по перевезенню вантажу, внаслідок чого у Відповідача - 1 перед Позивачем за Договором - 1 та Договорами-заявками виникла заборгованість на загальну суму 183848,13 грн. (сто вісімдесят три тисячі вісімсот сорок вісім гривень 13 коп.), з якої основний борг у сумі 176372,22 грн. (сто сімдесят шість тисяч триста сімдесят дві гривні 22 коп.), пеня у сумі 5935,98 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 98 коп.), інфляційні нарахування в сумі 352,74 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 74 коп.), 3-и проценти річних в сумі 1187,19 грн. (одна тисяча сто вісімдесят сім гривень 19 коп.), погашення якої Відповідачем - 1 Позивачу у сумі 200,00 грн. (двісті гривень 00 коп.) гарантована Відповідачем - 2 згідно договору поруки від 02.04.2012 року (надалі за текстом: Договір - 2), в зв'язку з чим Позивач - 1 просить стягнути з Відповідача - 1 заборгованість за Договором - 1 та Договорами-заявками у вигляді основного боргу у сумі 176172,22 грн. (сто сімдесят шість тисяч сто сімдесят дві гривні 22 коп.), пені в сумі 5935,98 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 98 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 352,74 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 74 коп.), 3-х процентів річних в сумі 1187,19 грн. (одна тисяча сто вісімдесят сім гривень 19 коп.), а також стягнути з Відповідача - 2 заборгованість за Договором - 1 відповідно до Договору - 2 у сумі 200,00 грн. (двісті гривень 00 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2013 року порушено провадження у справі № 911/1654/13 та призначено останню до розгляду на 27.05.2013 року.

27.05.2013 року до суду через відділ діловодства надійшов відзив Відповідача - 2 на позов від 27.05.2013 року за № 1 (вх. № 12087 від 27.05.2013 року), згідно якого Відповідач - 2 визнав наявність заборгованості перед Позивачем за Договором - 2 та просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

27.05.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який не виконав вимоги ухвали суду від 26.04.2013 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач - 1, який не виконав вимоги ухвали суду від 26.04.2013 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволені відмовити. Відповідач - 2 в судове засідання не з'явився. Ухвалою суду від 27.05.2013 року розгляд справи відкладено на 26.06.2013 року.

26.06.2013 року до суду через відділ діловодства надійшов відзив Відповідача - 1 на позов від 26.06.2013 року за № 09/57 (вх. № 14129 від 26.06.2013 року), згідно якого Відповідач - 1 не визнав наявність заборгованості перед Позивачем за Договором - 1 та Договорами-заявками, в зв'язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

26.06.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвал суду від 26.04.2013 року та від 27.05.2013 року, дав пояснення, позов підтримав і просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач - 1, який виконав вимоги ухвал суду від 26.04.2013 року та від 27.05.2013 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. Відповідач - 2 в судове засідання не з'явився. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих в судових засіданнях пояснень Позивача та Відповідача - 1, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 26.06.2013 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач - 2 належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача - 2, суд дійшов висновку, що Відповідач - 2 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Враховуючи надані Позивачем та Відповідачем - 1 пояснення і матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача - 1, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Господарський кодекс України у ст. 307 передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно із вимогами ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до вимог ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

02.04.2012 року між Позивачем і Відповідачем - 1, з дотриманням вимог ст.ст. 179, 307 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 509, 908, 909 Цивільного кодексу України, був укладений договір від 02.04.2012 року за № 113 (надалі по тексту: Договір - 1). За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором перевезення.

Відповідно до п. 1.1. Договору - 1, Перевізник (Позивач) приймає на себе зобов'язання по організації та виділенню автотранспорту для доставки переданого Замовником (Відповідачем) вантажу в строки і в пункт, визначений Замовником, та передати його особі, яка має право на отримання вантажу, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату в порядку і в розмірі, передбаченому цим Договором. При залученні для перевезення 3-х осіб Перевізник виступає в якості експедитора.

За умовами п.п. 1.2., 2.3. Договору - 1, Перевізник зобов'язаний доставити у відповідності з діючим законодавством України вантаж в пункт призначення в строк встановлений у підписаній сторонами Заявці на перевезення, яка надається Замовником Перевізнику в строки встановленні п. 2.4. Договору - 1, після чого Замовник зобов'язаний оплатити Перевізнику вартість послуг перевезення вантажу на умовах та в розмірі, які визначенні п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.7. Договору - 1.

Згідно п. 3.5. Договору - 1, Замовник здійснює оплату за виконання перевезення по узгодженим ставкам шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання рахунку, товарно-транспортних накладних або накладних CMR з відміткою отримувача про доставку вантажу та підписання сторонами Актів виконаних робіт.

Договір - 1 в п. 3.6. передбачає, що послуги по перевозці вантажу вважаються виконаними з моменту отримання Замовником товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою отримувача вантажу.

29.12.2012 року Сторони Договору - 1 уклали додаткову угоду від 29.12.2012 року за № 2 до Договору - 1, відповідно до умов п. 1 якої Сторони Договору - 1 продовжили строк дії Договору - 1 до 31.12.2013 року.

Судом встановлено, що Позивач в період з 05.12.2012 року по 13.02.2013 року на виконання п.п. 1.1., 1.2., 2.4. Договору - 1 отримав у Відповідача - 1 заявки на перевезення у вигляді Договорів-заявок на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 05.12.2012 року за № 79, від 22.12.2012 року за № 77, від 22.12.2012 року за № 78, від 22.12.2012 року за № 78/1, від 28.12.2012 року за № 71, від 16.01.2013 року за № 02, від 16.01.2013 року за № 59, від 18.01.2013 року за № 03, від 18.01.2013 року за № 05, від 18.01.2013 року за № 06/1, від 23.01.2013 року за № 06, від 06.02.2013 року за № 07, від 06.02.2013 року за № 08, від 06.02.2013 року за № 09, від 07.02.2013 року за № 07/1, від 13.02.2013 року за № 08/1, від 13.02.2013 року за № 10 (далі за текстом: Договори-заявки), які підписанні Позивачем та Відповідачем - 1, а також скріпленні печаткою Відповідача - 1.

Відповідно до преамбули Договорів-заявок, Перевізник (Позивач) зобов'язується надати Замовнику (Відповідачу) послуги перевезення вантажу, які Відповідач протягом 10-ти днів оплачує Позивачу в сумах визначених у цих Договорах-заявках.

Дослідженням вказаних Договорів-заявок встановлено, що загальна сума вартості послуг перевезення, яку повинен сплати Відповідач - 1 на користь Позивача, складає 176372,22 грн. (сто сімдесят шість тисяч триста сімдесят дві гривні 22 коп.).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору - 1 та укладених на підставі останнього Договорів-заявок Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України надав Відповідачу - 1 послуги перевезення вантажу, який доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у Договорах-заявках.

Позивачем послуги перевезення вантажу наданні Відповідачу своєчасно та якісно з дотриманням всіх нормативів і стандартів, що підтверджується Договором від 02.04.2012 року за № 113, Договорами-заявками на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 05.12.2012 року за № 79, від 22.12.2012 року за № 77, від 22.12.2012 року за № 78, від 22.12.2012 року за № 78/1, від 28.12.2012 року за № 71, від 16.01.2013 року за № 02, від 16.01.2013 року за № 59, від 18.01.2013 року за № 03, від 18.01.2013 року за № 05, від 18.01.2013 року за № 06/1, від 23.01.2013 року за № 06, від 06.02.2013 року за № 07, від 06.02.2013 року за № 08, від 06.02.2013 року за № 09, від 07.02.2013 року за № 07/1, від 13.02.2013 року за № 08/1, від 13.02.2013 року за № 10, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) б/н від 07.12.2012 року, від 09.12.2012 року, від 24.12.2012 року, від 24.12.2012 року, від 28.12.2012 року, від 21.01.2013 року, від 21.01.2013 року, від 25.01.2013 року, від 07.02.2013 року, від 07.02.2013 року, від 07.02.2013 року, від 08.02.2013 року, від 15.02.2013 року, від 15.02.2013 року, від 16.02.2013 року, товарно-транспортними накладними від 16.01.2013 року без серії за № 233126, від 16.01.2013 року серії 01АА за № 2478, від 17.01.2013 року серії 01АА за № 2462, рахунками-фактурами від 12.12.2012 року за № 3189, від 18.12.2012 року за № 3300, від 04.01.2013 року за № 21, від 04.01.2013 року за № 22, від 07.01.2013 року за № 53, від 16.01.2013 року за № 76, від 16.01.2013 року за № 77, від 18.01.2013 року за № 95, від 29.01.2013 року за № 167, від 30.01.2013 року за № 168, від 30.01.2013 року за № 170, від 12.02.2013 року за № 306, від 13.02.2013 року за № 309, від 14.02.2013 року за № 307, від 14.02.2013 року за № 308, від 19.02.2013 року за № 380, від 22.02.2013 року, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення Р 08113 0005751 7 від 05.01.2013 року, Р 08113 0005769 0 від 19.01.2013 року, Р 08113 0005775 4 від 26.01.2013 року, Р 08113 005898 0 від 06.02.2013 року, Р 08113 0005917 0 від 21.02.2013 року, Р 08113 0005922 6 від 22.02.2013 року, Р 08113 0005951 0 від 28.02.2013 року, якими на виконання вимог п.п. 1.1., 3.5. Договору - 1 Позивач направляв Відповідачу накладні, рахунки та Акти для здійснення Відповідачем - 1 оплати наданих Позивачем послуг перевезення та згідно яких Відповідачем - 1 отримано зазначені поштові відправлення, копії яких знаходяться у матеріалах справи та достовірність яких Відповідач - 1 не заперечує.

Договори-заявки на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 05.12.2012 року за № 79, від 22.12.2012 року за № 77, від 22.12.2012 року за № 78, від 22.12.2012 року за № 78/1, від 28.12.2012 року за № 71, від 16.01.2013 року за № 02, від 16.01.2013 року за № 59, від 18.01.2013 року за № 03, від 18.01.2013 року за № 05, від 18.01.2013 року за № 06/1, від 23.01.2013 року за № 06, від 06.02.2013 року за № 07, від 06.02.2013 року за № 08, від 06.02.2013 року за № 09, від 07.02.2013 року за № 07/1, від 13.02.2013 року за № 08/1, від 13.02.2013 року за № 10, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) б/н від 07.12.2012 року, від 09.12.2012 року, від 24.12.2012 року, від 24.12.2012 року, від 28.12.2012 року, від 21.01.2013 року, від 21.01.2013 року, від 25.01.2013 року, від 07.02.2013 року, від 07.02.2013 року, від 07.02.2013 року, від 08.02.2013 року, від 15.02.2013 року, від 15.02.2013 року, від 16.02.2013 року, товарно-транспортні накладні від 16.01.2013 року без серії за № 233126, від 16.01.2013 року серії 01АА за № 2478, від 17.01.2013 року серії 01АА за № 2462, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення Р 08113 0005751 7 від 05.01.2013 року, Р 08113 0005769 0 від 19.01.2013 року, Р 08113 0005775 4 від 26.01.2013 року, Р 08113 005898 0 від 06.02.2013 року, Р 08113 0005917 0 від 21.02.2013 року, Р 08113 0005922 6 від 22.02.2013 року, Р 08113 0005951 0 від 28.02.2013 року, підписані Відповідачем та отриманні Відповідачем рахунки-фактури від 12.12.2012 року за № 3189, від 18.12.2012 року за № 3300, від 04.01.2013 року за № 21, від 04.01.2013 року за № 22, від 07.01.2013 року за № 53, від 16.01.2013 року за № 76, від 16.01.2013 року за № 77, від 18.01.2013 року за № 95, від 29.01.2013 року за № 167, від 30.01.2013 року за № 168, від 30.01.2013 року за № 170, від 12.02.2013 року за № 306, від 13.02.2013 року за № 309, від 14.02.2013 року за № 307, від 14.02.2013 року за № 308, від 19.02.2013 року за № 380, від 22.02.2013 року на виконання вимог п.п. 1.1., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 3.5., 3.6. Договору - 1, п. 8 Договорів-заявок, ст. 205 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень Відповідача - 1 з приводу вартості, строків, обсягу та якості наданих Позивачем послуг з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем - 1 наданих Позивачем послуг у обсягах та вартістю, визначених у вищевказаних Договорі - 1, Договорах-заявках та рахунках згідно Договору - 1, копії яких знаходяться в матеріалах справи і достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписання Відповідачем - 1 накладних, Актів та отримання Відповідачем рахунків без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, періодом, якістю та обсягом наданих Позивачем послуг свідчить про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором - 1 та укладеними на підставі останнього Договорами-заявками.

Відповідач - 1 будь-яких претензій з приводу строків, обсягу, вартості та якості наданих Позивачем послуг перевезення на адресу останнього не направляв та зауважень з цього приводу в письмовій формі не виражав, що свідчить про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором - 1.

Поясненнями Позивача, які він дав в судових засіданнях, документами у вигляді Договору від 02.04.2012 року за № 113, Договорів-заявок на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 05.12.2012 року за № 79, від 22.12.2012 року за № 77, від 22.12.2012 року за № 78, від 22.12.2012 року за № 78/1, від 28.12.2012 року за № 71, від 16.01.2013 року за № 02, від 16.01.2013 року за № 59, від 18.01.2013 року за № 03, від 18.01.2013 року за № 05, від 18.01.2013 року за № 06/1, від 23.01.2013 року за № 06, від 06.02.2013 року за № 07, від 06.02.2013 року за № 08, від 06.02.2013 року за № 09, від 07.02.2013 року за № 07/1, від 13.02.2013 року за № 08/1, від 13.02.2013 року за № 10, міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) б/н від 07.12.2012 року, від 09.12.2012 року, від 24.12.2012 року, від 24.12.2012 року, від 28.12.2012 року, від 21.01.2013 року, від 21.01.2013 року, від 25.01.2013 року, від 07.02.2013 року, від 07.02.2013 року, від 07.02.2013 року, від 08.02.2013 року, від 15.02.2013 року, від 15.02.2013 року, від 16.02.2013 року, товарно-транспортних накладних від 16.01.2013 року без серії за № 233126, від 16.01.2013 року серії 01АА за № 2478, від 17.01.2013 року серії 01АА за № 2462, рахунків-фактур від 12.12.2012 року за № 3189, від 18.12.2012 року за № 3300, від 04.01.2013 року за № 21, від 04.01.2013 року за № 22, від 07.01.2013 року за № 53, від 16.01.2013 року за № 76, від 16.01.2013 року за № 77, від 18.01.2013 року за № 95, від 29.01.2013 року за № 167, від 30.01.2013 року за № 168, від 30.01.2013 року за № 170, від 12.02.2013 року за № 306, від 13.02.2013 року за № 309, від 14.02.2013 року за № 307, від 14.02.2013 року за № 308, від 19.02.2013 року за № 380, від 22.02.2013 року, рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення Р 08113 0005751 7 від 05.01.2013 року, Р 08113 0005769 0 від 19.01.2013 року, Р 08113 0005775 4 від 26.01.2013 року, Р 08113 005898 0 від 06.02.2013 року, Р 08113 0005917 0 від 21.02.2013 року, Р 08113 0005922 6 від 22.02.2013 року, Р 08113 0005951 0 від 28.02.2013 року, Акту звірки взаєморозрахунків, підтверджується, що Відповідач - 1 в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п.п. 1.1., 3.5. Договору - 1 та преамбули Договорів-заявок не сплатив вартість наданих Позивачем послуг перевезення вантажу шляхом перерахування Позивачу коштів у сумі 176372,22 грн. (сто сімдесят шість тисяч триста сімдесят дві гривні 22 коп.), внаслідок чого у Відповідача - 1 перед Позивачем виникла заборгованість за Договором - 1 та укладеними на підставі останнього Договорами-заявками у вигляді основного боргу в сумі 176372,22 грн. (сто сімдесят шість тисяч триста сімдесят дві гривні 22 коп.).

За таких обставин справи судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача - 1 станом на 26.06.2013 року будь-яких заяв або претензій щодо строків перевезення вантажу, їх вартості та якості не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків перевезення вантажу або щодо їх якості Відповідачем - 1 суду не надано та по суду не доводилось.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору - 1 перевезення вантажу. Відповідачем - 1 факти своєчасного та належного здійснення Позивачем перевезення вантажу, передбаченого Договором - 1, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Цивільний кодекс України у ч. 2 ст. 553 передбачає, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Для забезпечення виконання боргових зобов'язань за Договором - 1 між Позивачем і Відповідачем-2 02.04.2012 року укладено Договір поруки від 02.04.2012 року (надалі за текстом: Договір - 2), згідно з п.п. 1.1., 2.1. якого Відповідач-2 зобов'язався у випадку невиконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором - 1 нести часткову відповідальність перед Позивачем у сумі 200,00 грн. (двісті гривень 00 коп.).

На даний час Відповідачі свої зобов'язання за Договором - 1 не виконують.

Згідно із п.п. 4.1., 4.2. Договору - 2, цей Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін. Договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

Цивільний кодекс України у ст. 559 передбачає, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Позивач звернувся до Відповідача - 2 з письмовою вимогою від 08.04.2013 року за № 15 виконати зобов'язання, забезпечені порукою, в зв'язку з тим, що Відповідач - 1 не виконав зобов'язання за Договором - 1. Зазначену вимогу Відповідач - 2 залишив без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 4.3.2. Договору - 1, за порушення строків сплати, вказаних у п. 3.5. Договору - 1, Замовник (Відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Згідно п. 7 Договорів-заявок, які укладенні на виконання Договору - 1, у випадку прострочення платежів сторони по даному Договору-заявці зобов'язанні сплатити неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача - 1 по несплаті станом на 26.06.2013 року вартості наданих Позивачем послуг перевезення в сумі 176372,22 грн. (сто сімдесят шість тисяч триста сімдесят дві гривні 22 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач - 1 вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором - 1 та укладеними на підставі останнього Договорами-заявками зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої Законом, Договором - 1 та Договорами-заявками відповідальності.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 183848,13 грн. (сто вісімдесят три тисячі вісімсот сорок вісім гривень 13 коп.), з якої основний борг у сумі 176372,22 грн. (сто сімдесят шість тисяч триста сімдесят дві гривні 22 коп.), пеня у сумі 5935,98 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 98 коп.), інфляційні нарахування в сумі 352,74 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 74 коп.), 3-и проценти річних в сумі 1187,19 грн. (одна тисяча сто вісімдесят сім гривень 19 коп.), в якості заборгованості Відповідача - 1 перед Позивачем за Договором - 1 та укладеними на виконання останнього Договорами-заявками, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаних сум заборгованості.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору - 1 та укладеним на виконання останнього Договорам-заявкам.

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачами - 1, - 2 наданих Позивачем послуг перевезення вантажу за Договором - 1 та укладеним на виконання останнього Договорам-заявкам суду не надано.

Враховуючи несплату Відповідачем - 1 заборгованості за Договором - 1 та укладеними на виконання останнього Договорами-заявками, керуючись п. 4.3.2. Договору - 1, п. 7 Договорів-заявок, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та доведеності вимог Позивача про стягнення з Відповідача - 1 заборгованості за Договором - 1 та Договорами-заявками у вигляді основного боргу у сумі 176172,22 грн. (сто сімдесят шість тисяч сто сімдесят дві гривні 22 коп.), пені в сумі 5935,98 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 98 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 352,74 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 74 коп.), 3-х процентів річних в сумі 1187,19 грн. (одна тисяча сто вісімдесят сім гривень 19 коп.), а також стягнення з Відповідача - 2 заборгованості за Договором - 1 відповідно до Договору - 2 у сумі 200,00 грн. (двісті гривень 00 коп.), в зв'язку з чим зазначенні вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачами своїх зобов'язань за Договорами - 1, - 2, та Договорами-заявками, які укладені на підставі Договору - 1, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачами зобов'язань, взятих ними, відповідно до Договорів - 1, - 2 та Договорів-заявок.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та заперечувались Відповідачем - 1 по суду.

Надані суду Відповідачем - 1 докази в ході розгляду справи спростовані за допомогою належних і допустимих доказів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачами - 1, - 2 не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

Господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 3676,93 грн. (три тисячі шістсот сімдесят шість гривень 93 коп.), відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС» до публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» та до дочірнього підприємства «Віаланд» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», ідентифікаційний номер: 01882551, місцезнаходження: 93006, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС», ідентифікаційний код: 30367782, місцезнаходження: 08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна, 1, заборгованість за Договором від 02.04.2012 року за № 113 та укладеними на виконання останнього Договорами-заявками на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 05.12.2012 року за № 79, від 22.12.2012 року за № 77, від 22.12.2012 року за № 78, від 22.12.2012 року за № 78/1, від 28.12.2012 року за № 71, від 16.01.2013 року за № 02, від 16.01.2013 року за № 59, від 18.01.2013 року за № 03, від 18.01.2013 року за № 05, від 18.01.2013 року за № 06/1, від 23.01.2013 року за № 06, від 06.02.2013 року за № 07, від 06.02.2013 року за № 08, від 06.02.2013 року за № 09, від 07.02.2013 року за № 07/1, від 13.02.2013 року за № 08/1, від 13.02.2013 року за № 10 у вигляді основного боргу у сумі 176172,22 грн. (сто сімдесят шість тисяч сто сімдесят дві гривні 22 коп.), пені в сумі 5935,98 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 98 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 352,74 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 74 коп.), 3-х процентів річних в сумі 1187,19 грн. (одна тисяча сто вісімдесят сім гривень 19 коп.) та судовий збір у сумі 3672,88 грн. (три тисячі шістсот сімдесят дві гривні 88 коп.).

3. Стягнути з дочірнього підприємства «Віаланд», ідентифікаційний код: 32416328, місцезнаходження: 08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна, 1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС», ідентифікаційний код: 30367782, місцезнаходження: 08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна, 1, заборгованість за Договором від 02.04.2012 року за № 113 відповідно до Договору поруки від 02.04.2012 року в сумі 200,00 грн. (двісті гривень 00 коп.) та судовий збір у сумі 4,05 грн. (чотири гривні 05 коп.).

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2013 року