Рішення № 32169990, 03.07.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/3018/2012

Провадження № 2/344/891/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із вказаним позовом до відповідача та просив суд про поділ спільного сумісного майна подружжя, зокрема постановити рішення, яким виділити позивачу у власність транспортний засіб марки NISSAN Primera 1,6, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідачу залишити на праві власності транспортний засіб марки AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер 79447ІВ та транспортний засіб ЗИЛ 131, 1982 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також визнати за позивачем право власності на 1/2 транспортного засобу AUDI А6, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та стягнути з відповідача грошову компенсацію за 1/2 його вартості в сумі 25000,00 грн., а також різницю за транспортні засоби в сумі 1000,00 грн. та судові витрати.

Позивач та представник позивача вимоги позову підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач та його представник надали суду письмовий відзив на позов, де просили відмовити у його задоволенні, а в судовому засіданні частково визнали позовні вимоги, зокрема в частині щодо компенсації вартості 1/2 вартості транспортного засобу марки AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер 79447ІВ.

Заслухавши сторін та їх представників, допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позовні вимоги сторони позивача зводяться до визнання спільно придбаними за час перебування у шлюбі транспортних засобів та їх поділ, в тому числі шляхом визнання права власності на частину автомобіля, виділення у власність автомобілів та виплати грошової компенсації.

Зясовано, що сторони по справі перебували у шлюбі з 21.09.1985р. по 13.05.2010р., коли шлюб між сторонами був розірваний за рішенням суду (а.с. 5), яке 25.05.2010р. набрало законної сили.

Майном, яке позивач вважає спільно набутим та на яке позивач просить припинити режим спільності й визнати на його основі режим роздільності майна є наступні транспортні засоби : NISSAN Primera 1,6, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер 79447ІВ; ЗИЛ 131, 1982 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, AUDI А6, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, які, як вказує позивач зареєстровані за відповідачем - ОСОБА_3.

При цьому відповідно до довідки №1001 від 11.04.2012р. Івано-Франківського ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Івано-Франківськ, Тисменицького та Тлумацького районів УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області (а.с.45) за ОСОБА_3 автомобіль AUDI А6, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстрованим не був, а відповідно до довідки №613 від 13.03.2012р. Івано-Франківського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції МВС України (а.с. 32) автомобіль NISSAN Primera 1,6, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та ЗИЛ 131, 1982 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 були зареєстровані за ОСОБА_3 27.04.2011р. та 07.09.2010р. відповідно.

Отже транспортні засоби NISSAN Primera 1,6, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та ЗИЛ 131, 1982 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 були набуті відповідачем та зареєстровані на його імя після реєстрації розірвання шлюбу, а автомобіль марки AUDI А6, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 взагалі не був зареєстрованим за відповідачем.

Керування транспортними засобами за довіреністю одним з подружжя під час перебування у шлюбі не передбачає у випадку розірвання шлюбу можливості позбавлення права власності власників даних автомобілів, оскільки за своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, так як повірений зобовязується діяти від імені довірителя, а право власності, відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

У ч.1 ст. 206 ЦК України вказано, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того слід зауважити, що письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі Правила), згідно з п. 2 яких вони є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Спірні автомобілі, зокрема NISSAN Primera 1,6, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; ЗИЛ 131, 1982 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та AUDI А6, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 не були зняті з обліку в органах ДАІ та не були зареєстровані ні за позивачем, ані за відповідачем на час перебування сторонами у шлюбі.

При цьому, відповідно до змісту п. 8 зазначених вище Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль.

Отже у суду відсутні належні правові підстави для визнання такого майна набутим спільно під час шлюбу, позаяк сукупність наявних у матеріалах справи доказів свідчить про те, що в установленому порядку на автомобілі NISSAN Primera 1,6, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; ЗИЛ 131, 1982 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та AUDI А6, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 договори купівлі-продажу на час перебування сторонами у шлюбі не укладалися.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Стосовно показань свідків, слід зазначити, що вони не містять жодних належних підтверджень в обґрунтування вимог позову, а тому суд, керуючись ст.63 ЦПК України, оцінює їх критично.

Відтак в цій частині позову слід відмовити, за недоведеністю.

Стосовно автомобіля AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, слід вказати наступне.

Даний транспортний засіб був набутий сторонами під час шлюбу, в судовому засіданні даний факт сторонами не оспорювався, а тому згідно із ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказування не потребує, також позивач визнав позовні вимоги в цій частині, а оскільки вартість транспортного засобу AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, що визнається сторонами на день вирішення спору, складає 22000,00 гривень, то розмір грошової компенсації, належної у відшкодуванні позивачу складає 11000,00 грн. (22000,00 : 2=11000,00), з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч.1 ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

У відповідності до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1,2 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно до ч.4, 5 ст.71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007р. зазначено, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Враховуючи, що вартість спірного транспортного засобу марки AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, що визнається сторонами на день вирішення спору, складає 22000,00 грн., виходячи з рівності часток подружжя, того, що відповідач визнає позовні вимоги щодо поділу майна подружжя, а саме транспортного засобу марки AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 та можливості присудження одному з подружжя грошової компенсації, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позову в цій частині шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації в сумі 11000,00 грн. за 1/2 вартості транспортного засобу марки AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України судовому розподілу підлягають документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 110,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, ст. 60, 68, 70, 71 СК України, ст. 206, 208, 328, 334 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_6, жительки АДРЕСА_1) грошову компенсацію в сумі 11000 (одинадцять тисяч) гривень 00 коп. за 1/2 вартості транспортного засобу марки AUDI 100 1,8 СПГ, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 110,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

( Повний текст рішення виготовлений 03.07.2013р.)

Суддя Шамотайло О.В.