Рішення № 32168669, 02.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р.Справа № 922/2215/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донконтракт", м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крусеш", м. Харків про стягнення 539 645,72 грн. за участю представників:

позивача - Кононенко Є.С., довіреність № 67 від 18.06.2013 року;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 539645,72 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вищенаведеним договором в розмірі 504862,93 грн., пеню в розмірі 20887,57 грн. та 3 % річних в розмірі 13895,22 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 червня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2215/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 25 червня 2013 року о 10:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2013 року розгляд справи відкладено на 02 липня 2013 року о 12:40, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16 серпня 2007 року між Акціонерним товариством закритого типу "Торговий дім Астрон" (орендодавцем) та відповідачем у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Крусеш" (орендарем) було укладено договір оренди автомобілів № 266/1/25/8.

29 квітня 2011 року, у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" Акціонерне товариство закритого типу "Торговий дом "Астрон" перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Торговий дом Астрон".

Відповідно до умов вищенаведеного договору оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007 року, орендодавець зобов'язався передати, а орендар (відповідач у справі) прийняти в тимчасове платне користування три одиниці вантажного автомобіля Volvo FM з самовідкидним кузовом Carnehl (шасі № 648072, № 647361, № 647347) (п. 1.1 цього Договору).

Орендований автомобіль буде використаний орендарем (відповідачем) в промислово - господарській діяльності для перевезення вантажів, у відповідності до призначення даного виду автомобілів.

Згідно з п. 6.1 Договору, загальна сума зазначеного договору оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007 року включає в себе: гарантійний платіж (розділ 5 цього Договору), збір та податки, орендна плата та доплата до неї, а також інші платежі, що складаються з: відшкодування податку на транспорт в період дії строку договору (п. 8.2 Договору), страхових платежів по страхуванню автомобілів (п. 7.3 Договору).

Відповідно до п. 6.2 вищенаведеного договору оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007р., орендна плата та доплата до орендної плати, здійснюється орендарем (відповідачем) у строки, які зазначені в графіках платежів (Додатки № 1, № 2), які є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 9.2.4 договору оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007р., орендар (відповідач) зобов'язався своєчасно здійснювати передбачені цим договором орендні та інші платежі.

Додатком № 1 до Договору оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007 року, орендодавець та орендар (відповідач) погодили графік платежів, після виставлення рахунків орендодавцем (арк. справи 15).

Як свідчить наявний в матеріалах справи Акт № 1 приймання - передачі від 01.10.2007 року до договору оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007р., орендодавець виконав свої зобов'язання за спірним договором, та на виконання п. 9.1 Договору передав орендарю (відповідачу) автомобілі (перелік яких зафіксовано в зазначеному Акті) в технічно справному стані, а також передав відповідачу необхідну документацію на зазначені автомобілі.

Відповідач (орендар) вантажні автомобілі від орендодавця отримав, про що свідчать наявні в матеріалах справи Акти виконаних робіт за період з 15.02.2012 року по 20.09.2012 року, які засвідчені підписами уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств (арк. справи 19-29).

Також, як свідчать матеріали справи, для здійснення орендної плати орендарю (відповідачу) орендодавцем виставлені наступні рахунки: № 01/15-00003 від 15.02.2012 року на суму 75380,54 грн.; № 03/15-00003 від 15.03.2012 року на суму 73823,15 грн., № 04/17-00003 від 17.04.2012 року на суму 74001,88 грн., № 05/15-00003 від 15.05.2012 року на суму 71700,83 грн., № 06/15-00003 від 15.06.2012 року на суму 69479,78 грн., № 07/31-00003 від 31.07.2012 року на суму 66818,23 грн., № 08/27-00003 від 27.08.2012 року на суму 67199,96 грн., № 08/28-00006 від 28.08.2012 року на суму 4127,71 грн., № 09/20-00004 від 20.09.2012 року на суму 4127,71 грн., всього виставлено орендарю (відповідачу) рахунків на загальну суму 577275,23 грн.

Проте відповідач (орендар) орендну плату в строки, встановлені погодженим між сторонами графіком платежів (Додаток № 1) проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, сплативши орендодавцю лише часткову сплату в розмірі 72412,30 грн., внаслідок чого у орендаря (відповідача) перед орендодавцем утворилась заборгованість, яка склала 504862,93 грн.

У зв'язку з існуючою заборгованістю орендодавець направив на адресу орендаря (відповідача) вимогу за вих. № 88/1 від 19.02.2013 року, в якій просить останнього в семиденний термін провести оплату наявної заборгованості за договором оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007р. в розмірі 504862,93 грн. (арк. справи 42).

У відповідь на вищезазначену вимогу, відповідач надіслав на адресу орендодавця лист за вих. № 84/2/03-2013 року від 14.03.2013 року, в якому наявну заборгованість за договором оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007 року в розмірі 504862,93 грн. обґрунтовує скрутним фінансовим становищем, у зв'язку з чим просить орендодавця відстрочити сплату зазначеної заборгованості на один місяць (арк. справи 45).

Однак відповідач (орендар) в зазначений термін наявну заборгованість за договором оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007р. в розмірі 504862,93 грн. орендодавцю - ПАТ "Торговий дом Астрон" не сплатив.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2013 року між Приватним підприємством "Торговий дом Астрон" (первісним кредитором), позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донконтракт" (новим кредитором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Крусеш" (боржником) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого, первісний кредитор уступає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до боржника (відповідача) суми боргу, яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником (відповідачем) своїх договірних зобов'язань по оплаті оренди вантажних автомобілів за договором оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007 року, укладеного між первісним кредитором та боржником (п. 1.1 цього Договору).

Відповідно до п. 1.2 вищенаведеного договору, відступлення права вимоги (цесії) від 12.04.2013 року, за цим Договором до нового кредитора (позивача у справі) переходить право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника (відповідача у справі) належного виконання зобов'язання - оплати суми боргу в розмірі 504862,93 грн. за надання в оренду вантажних автомобілів у відповідності до договору оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007 року, а також пені за прострочення строків оплати, 3 % річних з простроченої суми.

У зв'язку з існуючою заборгованістю позивач (новий кредитор) направив на адресу відповідача (боржника) вимогу за вих. № 50/2 від 17.04.2013 року, в якій просить останнього в семиденний термін провести оплату заборгованості в розмірі 504862,93 грн. на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 12.04.2013 року (арк. справи 43-44).

У відповідь на вищезазначену вимогу, відповідач надіслав на адресу позивача (нового кредитора) лист за вих. № 106/1/04-2013 року від 25.04.2013 року, в якому наявну заборгованість в розмірі 504862,93 грн. зобов'язується сплатити в найкоротші терміни (арк. справи 46), однак відповідач заборгованість в розмірі 504862,93 грн. позивачу так і не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, на підставі чого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 504862,93 грн.

На момент прийняття рішення у даній справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в розмірі 504862,93 грн. на користь позивача в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів п. 1. ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, визначено обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні, а саме, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, вищенаведений договір відступлення права вимоги (цесії) від 12.04.2013 року підписаний між ПП "Торговий дом Астрон" (первісним кредитором), позивачем - ТОВ "Донконтракт" (новим кредитором) та безпосередньо з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Крусеш" (боржником).

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи приписи ст. 34 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 504862,93 грн. є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13895,22 грн. та пеню в розмірі 20887,57 грн.

В силу вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 12.2.1 договору оренди автомобілів № 266/1/25/8 від 16.08.2007 року, сторони погодили, що у разі прострочення сплати орендних платежів, орендар (відповідач) сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування надані позивачем 3% річних у розмірі 13895,22 грн. та пеню в розмірі 20887,57 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крусеш", 61016, м. Харків, вул. Кубасова, буд. 21, (р/р 2600830112244 в Донецькому відділенні "Банк Національний кредит", МФО 320702, код ЄДРПОУ 23178143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донконтракт", 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 76, (р/р 26004619944526 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012, код ЄДРПОУ 32442007) - 504862,93 грн. заборгованості, 13895,22 грн. 3 % річних, 20887,57 грн. пені, 10792,91 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.07.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.