Рішення № 32167676, 15.04.2013, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/132/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Крамаря В. М.

при секретарі Осадці М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зазначивши, що згідно договору № DNH4KP20980967 від 28.09.2006 року відповідач отримав кредит у розмірі 8201,70 грн. (вісім тисяч двісті одна гривня сімдесят копійок) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, 26.03.2010 року.

Відповідач неналежно виконував умови договору, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість і в позовній заяві позивач вимагає стягнення з відповідача 85761 (вісімдесяти пяти тисяч семиста шістдесяти одної) гривні 87 копійок, з яких 8201,70 гривень заборгованість за кредитом; 29871,66 гривень заборгованість по процентах за користування кредитом; 43128,42 пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 500 гривень штраф фіксована частина; 4060,09 гривень штраф процентна складова.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримує, просить стягнути з відповідача 85761 (вісімдесят пять тисяч сімсот шістдесят одну) гривню 87 копійок заборгованості та 857 (вісімсот пятдесят одну) гривню 62 копійки судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних мотивів.

Судом встановлено, що між закритим акціонерним товариством «Приватбанк» правонаступником якого є позивач та відповідачем було укладено договір від 28.09.2006 року, згідно договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 8201 (вісім тисяч двісті одна) гривня 70 копійок з датою повернення кредиту 26.03.2010 р. та процентною ставкою 25,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач не виконував належним чином зобовязання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом. Згідно розрахунку заборгованості, відповідач станом на 15.01.2013 року має заборгованість по кредитному договору № DNH4KP20980967 від 28.09.2006 року в сумі 85761 (вісімдесяти пяти тисяч семиста шістдесяти одної) гривні 87 копійок, в тому числі: 8201,70 гривень заборгованість за кредитом; 29871,66 гривень заборгованість по процентах за користування кредитом; 43128,42 пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 500 гривень штраф фіксована частина; 4060,09 гривень штраф процентна складова.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України, зокрема на підставі договорів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст. ст. 526, 530 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк відповідно до умов договору.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищезазначені вимоги закону, суд приходить до висновку, що в результаті неналежного виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором, порушені права банку, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором.

Виходячи із змісту ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Як видно із кредитного договору, що за порушення позичальником строків виконання зобов'язання передбачено одночасно штрафи і пеню, тобто за одне й те саме порушення існує подвійна відповідальність одного виду.

Однак, в силу ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому, суд приходить до висновку, що в частині стягнення із ОСОБА_1 за порушення умов договору № DNH4KP20980967 від 28.09.2006 року 500 гривень штрафу фіксованої частини та 4060,09 гривень штрафу процентної складової слід відмовити.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, платників грошових коштів на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач заявив вимогу про стягнення пені з відповідача, починаючи з 21.11.2006 року. У вказаний період Національним банком України було встановлено такі облікові ставки: з 10.06.2006 8.5000% Лист НБУ від 06.06.2006 р. № 14-011/1373-6039; з 01.06.2007 8.0000 % Лист НБУ від 06.06.2006 р. № 14-011/1150-5118; з 01.01.2008 10.0000% Постанова НБУ від 29.12.2007 р.№ 492; з 30.04.2008 12.0000% Постанова НБУ від 21.04.2008 р. N 107; з 16.02.2009 12.0000% Лист НБУ від 16.02.2009 р. N 14-011/778-2395; з 15.06.2009 11.0000% Постанова НБУ від 12.06.2009 N 343; з 12.08.2009 10.2500% Постанова НБУ від 10.08.2009 N 468; з 08.06.2010 9.5000% Постанова НБУ від 07.06.2010 р. N 259; з 08.07.2010 8.5000% Постанова НБУ від 07.07.2010 р. N 320; з 10.08.2010 7.7500% Постанова НБУ від 09.08.2010 р. N 377; з 23.03.2012 7.5000% Постанова НБУ від 21.03.2012 р. № 102.

Натомість з розрахунку заборгованості та умов надання споживчого кредиту фізичним особам п. 5.1 випливає, що пеня становила та розраховувалась із ставки 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу, тобто 54% річних.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, той факт, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, матеріальний стан відповідача, суд вважає, що розмір пені слід зменшити до 13000 (тринадцяти) тисяч гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені витрати оплату судового збору в розмірі 510 (пятсот десять) гривень 73 копійки.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549, 551, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», кредитним договором № DNH4KP20980967 від 28.09.2006 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк 51073 (пятдесят одну тисячу сімдесят три) гривні 36 копійок заборгованості за кредитним договором № DNH4KP20980967 від 28.09.2006 року на рах. № 29092829003111 код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 та 510 (пятсот десять) гривень 73 копійки судового збору рах. № 64993919400001 код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Суддя: