Ухвала суду № 32167663, 27.06.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/2048/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Ковальчук О.В.

Категорія: 27 Доповідач: Склярська І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року червня місяця 27 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого: Склярської І.В.

суддів: Цуканової І.В.

Вейтас І.В.

при секретарі: Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 15 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що на початку 2012 року ОСОБА_3 звернулась до нього з проханням надати їй в борг гроші. Під час обговорення умов позики, ОСОБА_3 повідомила йому, що вона є власником «Центру краси та здоровя Багіра», розташованого по АДРЕСА_1, а тому вказаний центр та земля будуть слугувати гарантією повернення коштів. Протягом 2012 року позивач передав відповідачу в борг грошові кошти у сумі 140 000,00 грн., після отримання яких 16.08.2012 року ОСОБА_3 власноручно написала позивачу розписку. З 20 серпня 2012 року позивач неодноразово намагався обговорити з відповідачем питання повернення боргу, проте остання не змогла дати чітку відповідь про строки повернення боргу. 23.08.2012 року ОСОБА_4 маючи намір офіційно попередити відповідача про необхідність повернення грошей, направив їй телеграму з повідомленням про вручення, однак до теперішнього часу відповідач гроші йому не провернула, просив стягнути з ОСОБА_3 борг в сумі 140 000,00 грн.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 15 травня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застування норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В письмових запереченнях ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнав, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, а також з підстав обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Відповідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зокрема, статями 1046-1047 ЦК України встановлено ознаки і форма договору позики, на підтвердження укладення якого та його умов закон допускає пред'явлення розписки позичальника або іншого документа, що посвідчує передання позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей, а на позичальника покладений обов'язок повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Отже, за вимогами закону обов'язки з договору позики виникають тільки для однієї особи - позичальника за умовою передачі йому грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, тому для покладення на позичальника обов'язку повернути суму позики позикодавець повинен довести факт укладення договору позики .

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, згідно розписки, ОСОБА_3 взяла в борг грошові кошти у ОСОБА_4 в сумі 140 000,00 грн. та зобов'язалась їх повернути при першій вимозі ОСОБА_4 (а.с.4).

Відповідно до електронного повідомлення № 4 (а.с.5), позивач маючи намір офіційно попередити відповідача про необхідність повернення грошей він направив їй телеграму, яку відповідач отримала 23.08.2012 року (а.с.7).

За ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило подаються в оригіналі. Позивач надав суду апеляційної інстанції оригінал розписки (а.с.175), власноручне написання якої підтвердила ОСОБА_3

Відповідно до ст.. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено укладення договору під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_3 не виконала своїх боргових зобов'язань належним чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з неї на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 140 000 грн.

Посилання апелянта на положення ст. 231 ЦК України до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки вимоги про визнання правочину недійсним з підстав зазначеної норми права відповідачем не заявлялися та належних і допустимих доказів на підтвердження написання боргової розписки під впливом обману, насильства не надала.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, вважає їх правильними, та такими, що відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів.

Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів до уваги не приймаються , як такі що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини, не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.

Порушень норм процесуального та матеріального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 15 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: