Ухвала суду № 32167516, 03.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Леміщенко О.О. Доповідач Біляєва О.М.

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.,

суддів Будулуци М.С., Папоян В.В.,

при секретарі Саєнко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Костянтинівці Донецької області про стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди, завданої трудовим каліцтвом, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2013 року з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Костянтинівці Донецької області на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по відшкодуванню шкоди, завданої трудовим каліцтвом, у сумі 7832 грн. 09 коп., яка утворилась станом на 01 квітня 2001 року.

Відповідач звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Костянтинівці Донецької області (далі - Фонд) зазначає, що заборгованість по відшкодуванню шкоди ліквідованого підприємства перед колишніми працівниками має підтверджуватись даними з реєстру вимог кредиторів, які відображені в ліквідаційному балансі. Проте суд не прийняв до уваги, що позивачем не надано доказів включення заборгованості до ліквідаційного балансу підприємства та непогашення її на момент ліквідації останнього.

Представник апелянта Савенков О.Л. підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, рішення суду залишає без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, керувався пунктом 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" й виходив з того, що відкрите акціонерне товариство „Костянтинівський вогнетривкий завод „Красний Октябрь" ліквідовано без правонаступника. Заборгованість з відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, яка утворилась на 01 квітня 2001 року, підприємством не виплачена.

Висновок суду відповідає обставинам справи і ґрунтується на законі.

Згідно з п. 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами, організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з наступними змінами (п. 1-2) також роз'яснив, що особам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їхніх сімей) на такі виплати й послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Уся заборгованість із відшкодування зазначеної матеріальної та моральної шкоди виплачується потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей (утриманцям) роботодавцями, а в разі їх ліквідації без створення правонаступника - Фондом.

Судом встановлено, що рішенням Костянтинівського міського суду Донецької області від 17 травня 2002 року з відкритого акціонерного товариства „Костянтинівський вогнетривкий завод „Красний Октябрь" (далі - Підприємство) на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по відшкодуванню шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, у розмірі 7832 грн. 09 коп., яка утворилась на 01 квітня 2001 року. Рішення набрало законної сили і було звернуто до виконання. Виконавче провадження закінчено 02 лютого 2006 року у зв'язку з визнанням боржника банкрутом, виконавчий лист передано для виконання ліквідатору.

Господарський суд Донецької області постановою від 21 грудня 2005 року визнав боржника банкрутом; а відповідно до ухвали того ж суду від 24 лютого 2011 року - ліквідував юридичну особу відкрите акціонерне товариство „Костянтинівський вогнетривкий завод „Красний Октябрь" на підставі Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХП „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

10 березня 2011 року припинена державна реєстрація юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24 лютого 2011 року встановлений факт, що кредиторські вимоги другої черги, до якої відносяться вимоги ОСОБА_1, згідно зі ст. 45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", залишились без задоволення у зв'язку з недостатністю активів.

Факт невиконання судового рішення від 17 травня 2002 року підтверджується також довідкою ліквідатора Патерілова В.В.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, обґрунтовано виходив з факту вибуття боржника без правонаступника, у зв'язку з чим відповідно до вимог з п. 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV визнав стороною, зобов'язаною до сплати ОСОБА_1 заборгованості з відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, Фонд.

Доводи скарги про ненадання позивачем доказів включення заборгованості до ліквідаційного балансу підприємства та непогашення її на момент ліквідації юридичної особи спростовуються ухвалою Господарського суду Донецької області від 24 лютого 2011 року та довідкою ліквідатора. Заперечуючи проти позову, Фонд на порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надав доказів щодо відсутності заборгованості перед позивачем.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд визнає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи; спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності з нормами матеріального та процесуального законодавства.

Апеляційний суд на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Костянтинівці Донецької області відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді