Постанова № 32166578, 26.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа № 5023/6088/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю прокурора - Здор Т.О.

представників :

позивача - Єрьоміна О.Ю.

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 1327 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 13 лютого 2013 року по справі № 5023/6088/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, м. Харків

про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Ветсинтез" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, в якій просило суд визнати за ним право власності на нежитлові будівлі літ. "В/1-2" загальною площею 448,3 кв.м. та літ. "Г/1-1" загальною площею 209,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13 лютого 2013 року по справі № 5023/6088/12 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" право власності на нежитлову будівлю літ. "В/1-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2 та складається з: 1-й поверх: приміщення №1-1 коридор загальною площею 42,1 кв.м; приміщення №1-2 сходи загальною площею 15,2 кв.м.; приміщення №1-3 основне загальною площею 156,0 кв.м.; приміщення №1-4 шахта ліфту загальною площею 4,0 кв.м.; приміщення №1-5 електрощитова загальною площею 2,0 кв.м.; приміщення №1-6 вбиральня загальною площею 1,7 кв.м. Всього по 1-му поверху загальна площа 221,0 кв.м., з якої основна - 156,0 кв.м., допоміжна - 65,0 кв.м.; 2-й поверх: приміщення №2-1 сходи загальною площею 14,6 кв.м.; приміщення основне №2-2 загальною площею 204,8 кв.м.; приміщення №2-3 машинне відділення загальною площею 3,9 кв.м.; приміщення №2-4 шахта ліфту загальною площею 4,0 кв.м. Всього по 2-му поверху загальна площа - 227,3 кв.м., з якої 204,8 кв.м. - основна, 22,5 кв.м. - допоміжна. Всього по літ. "В/1-2" загальна площа - 448,3 кв.м., з якої 360,8 кв.м. - основна, 87,5 кв.м. - допоміжна. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" право власності на нежитлову будівлю літ. "Г/1-1", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2 та яка складається з: 1-й поверх: приміщення №1 тамбур загальною площею 2,3 кв.м.; приміщення № 2 коридор загальною площею 21,6 кв.м.; приміщення № 3 електрощитова загальною площею 2,6 кв.м.; приміщення № 4 топочна загальною площею 4,7 кв.м.; приміщення №5 кабінет лікаря загальною площею 9,1 кв.м.; приміщення №6 гардероб загальною площею 9,5 кв.м.; приміщення №7 комора загальною площею 0,8 кв.м.; приміщення №8 душ загальною площею 2,6 кв.м.; приміщення №9 стерильний бокс загальною площею 5,1 кв.м.; приміщення №10 тамбур загальною площею 2,3 кв.м.; приміщення №11 комора загальною площею 3,7 кв.м.; приміщення №12 лабораторія загальною площею 12,1 кв.м.; приміщення №13 тамбур загальною площею 3,5 кв.м.; приміщення №14 лабораторія загальною площею 12,3 кв.м.; приміщення №15 лабораторія загальною площею 8,1 кв.м.; приміщення №16 коридор загальною площею 16,3 кв.м.; приміщення №17 лабораторія загальною площею 7,8 кв.м.; приміщення №18 тамбур загальною площею 2,0 кв.м.; приміщення №19 лабораторія загальною площею 9,9 кв.м.; приміщення №20 лабораторія загальною площею 12,3 кв.м.; приміщення №21 лабораторія загальною площею 13,7 кв.м.; приміщення №22 мийка загальною площею 12,2 кв.м.; приміщення №23 лабораторія загальною площею 15,1 кв.м.; приміщення №24 лабораторія загальною площею 10,2 кв.м.; приміщення №25 санвузол загальною площею 9,8 кв.м. Всього по літ. "Г/1-1" загальна площа 209,6 кв.м., з якої 125,2 кв.м. - основна, 84,4 кв.м. - допоміжна.

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2013 р. по справі № 5023/6088/12 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора Харківської області посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, зазначає, що позивачем не доведено додержання порядку набуття права на спірну будівлю у відповідності до вимог чинного законодавства. Вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання права власності на спірне майно, зважаючи лише на те, що спірне будівництво здійснено за кошти позивача з дотриманням будівельних норм та не порушує права інших осіб, є помилковим.

Позивач, відповідач та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Заступник прокурора Харківської області просив вжити заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлові будівлі літ. "В/1-2" загальною площею 448,3 кв.м. та літ. "Г/1-1" загальною площею 209,6 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2.

Зазначене клопотання не містить жодного обґрунтування до визначених заходів забезпечення позову, а також ймовірності утруднення виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання заступника прокурора про застосування заходів до забезпечення позову.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників в судове засідання.

Враховуючи те, що явка представників відповідача та третьої особи не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи заступника прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 30 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" (орендар) та Харківською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.02.2007 року № 21/07 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,5280 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2. Зазначений договір зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 04.03.2010 р. за № 741071100018 (а. с. 11-15).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 04.03.2010 р. земельна ділянка передана орендарю (а. с. 18).

Строк дії договору сторони визначили у п. 8 договору до 01.01.2012 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Згідно з п. 3 договору на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "Г-2", яка належить позивачу на праві приватної власності.

Положення даного пункту підтверджуються рішенням господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2007 р. у справі №29/510-07, яким визнано за ТОВ «Ветсинтез» право власності на реконструйовані нежитлові приміщення загальною площею 901,9 кв.м. 1-го поверху №1-11, 13, 14-17, 19-21, 23-25, 27-30, 33-50, 52, VI-VIII, XI-XVI; 2-го поверху №1, 4, 6, 7, 9-11, ХІХ-ХХІ у нежитловій будівлі літ. «Г-2», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пастера Луї, 2, літ. «Г-2» та ухвалою господарського суду Харківської області від 22 листопада 2007 р. у справі №29/510-07, якою виправлено описку та викладено абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2007 р. у справі №29/510-07, в наступній редакції: визнати за ТОВ «Ветсинтез» право власності на реконструйовані нежитлові приміщення загальною площею 901,9 кв.м. 1-го поверху №1, 3-7, 7-а, 8, 8-а, 9, 9-а, 10, 11,13, 14-17, 19-21, 23-25, 27, 27-а, 28, 29, 33-41, 44-47, 49, 52, VI-VIII, XI-XVI; 2-го поверху №1, 4, 6, 7, 9-11, ХІХ-ХХІ у нежитловій будівлі літ. «Г-2», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пастера Луї, 2, літ. «Г-2» (а.с.147-149).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17138252 від 20.12.2007 р., виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", власником нежитлових приміщень 1-го поверху №1-11, 13-17, 20-21, 23-25, 27-29, 33-41, 44-49, 52, 7-а, 8-а, 9-а, 13-а, 27-а, VI-VIII, XI, ХІІ, XVI; 2-го поверху №1, 4, 6, 7, 9-11, ХІХ-ХХІ в літ. «Г-2» загальною площею 901,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пастера Луї, 2 (а.с.150).

22 грудня 2008 року було укладено договір №4260-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ТОВ «Ветсинтез», відповідно до якого Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" купило нежитлові приміщення: 1-го поверху №26, 51 площею 10,4 м2; підвалу №1-7, 9-12, 14, 16, 17, І, ІІ, ІІІ V площею 593,9 м2 у нежитловій будівлі літ «Г-2» загальною площею 604,3 м2, розташовані за адресою м. Харків, вул. Пастера Луї, 2 (а.с.142-143).

Згідно із актом №4260-В-С прийому-передачі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" прийняло нежитлові приміщення 1-го поверху №26, 51 площею 10,4 м2; підвалу №1-7, 9-12, 14, 16, 17, І, ІІ, ІІІ V площею 593,9 м2 у нежитловій будівлі літ «Г-2» загальною площею 604,3 м2, розташовані за адресою м. Харків, вул. Пастера Луї, 2 (а.с.145).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22377185 від 03.04.2009 р., виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", власником нежитлових приміщень підвалу №1-7, 9-12, 14, 16, 17, І, ІІ, ІІІ V площею 593,9 м2; 1-го поверху №26, 51 у нежитловій будівлі літ «Г-2» загальною площею 604,3 м2, розташовані за адресою Харківська обл., м. Харків, вул. Пастера Луї, 2 (а.с.146).

За приписами статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Із технічних паспортів, виготовлених КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" вбачається, що позивач здійснив будівництво нежитлових будівель літ. "В/1-2" загальною площею 448,3 кв.м. та літ. "Г/1-1" загальною площею 209,6 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2 (а. с. 19-33).

Отже, на момент побудови нежитлових будівель літ. "В/1-2" та літ. "Г/1-1", позивачеві на праві власності належали нежитлові приміщення літ. «Г-2», розташовані за адресою м. Харків, вул. Луї Пастера, 2.

Як зазначає позивач, побудова нежитлових будівель літ. "В/1-2" та літ. "Г/1-1" була здійснена в процесі здійснення господарської діяльності у зв'язку з виробничою необхідністю.

Відповідно до технічного висновку "Про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації самовільно побудованих нежитлових приміщень літ. "В/1-2" першого поверху № 1-:-6, другого поверху № 2-:-4, загальною площею 448,3 кв.м. та нежитлових приміщень літ. "Г/1-1" першого поверху № 1-:-25, загальною площею 209,6 кв.м. по вулиці Луї Пастера, 2 в м. Харкові", виконаного на замовлення позивача ТОВ "НТК Енерго-Тайм" (ліцензія АВ № 591993), технічний стан будівельних конструкцій самовільно побудованої нежитлової будівлі задовільний. Зовнішній огляд приміщень і фасадів будівлі на момент обстеження не виявив наявності пошкоджень і деформацій несучих і огороджуючих конструкцій та відхилень від архітектурно-будівельних норм. Використані при будівництві матеріали та конструктивні елементи мають достатню міцність і відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Ступінь зносу несучих і огороджуючих конструкцій не перевищує гранично допустимих параметрів.

Технічний стан будівельних конструкцій забезпечує несучу здатність належну для його експлуатації. Конструктивні елементи та планування об'єктів не суперечать будівельно-технічним вимогам, протипожежним та санітарно-гігієнічним вимогам. Будівельна готовність складає 100%. Інженерно-технічне забезпечення дозволяє постачання об'єктів необхідними для його функціонування ресурсами (а. с. 34-44).

За приписами статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

В силу частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.

За приписами статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Порядок набуття права власності на самочинне будівництво встановлений статтею 376 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання за ним його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач згідно договору оренди землі від 30.12.2009 р. є користувачем земельної ділянки, на якій знаходяться спірні приміщення, що не позбавляє його права звернутись в судовому порядку з вимогою визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Доказів того, що вказане самочинне будівництво об'єктів літ. "В/1-2" та літ. "Г/1-1" по вул. Луї Пастера, 2 в м. Харків порушує права інших осіб, в матеріалах справи не міститься. Напроти, вбачається, що будівлі придатні для експлуатації за призначенням, зведені на земельній ділянці, яка відведена позивачу для експлуатації та обслуговування будівель і споруд.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач заперечує проти надання позивачу у власність спірного об'єкту. Зокрема, будь-яких заперечень проти позову або пояснень по апеляційній скарзі відповідачем як до суду першої інстанції, так і до апеляційного господарського суду не надавалось.

В рішенні про визнання права власності суд першої інстанції не порушив встановлений порядок державного управління в сфері містобудування та архітектури, оскільки ні в мотивувальній частині рішення, ні в резолютивній його частині, суд не вирішував питання введення об'єкту до експлуатації або інші технічні питання.

В даному випадку вирішується спір про право, а саме визнання за позивачем права на спірну будівлю в розумінні ст. 20 Господарського кодексу України, що не звільняє позивача від введення в експлуатацію зазначеного об'єкту та отримання правовстановлюючих документів на спірний об'єкт будівництва в установленому законом порядку.

Та обставина, що самочинне будівництво було здійснено позивачем за відсутності належного дозволу та проекту, не може бути підставою для відмови у визнанні за позивачем відповідного права на збудований об'єкт, оскільки в матеріалах справи містяться інші докази про відповідність збудованого об'єкту будівельним нормам і правилам.

Також колегія суддів враховує положення ст. 376 ЦК України, згідно з якими на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки спірне нежитлове приміщення побудовано позивачем з дотриманням будівельних норм, а із матеріалів справи не вбачається, що таке будівництво порушує права третіх осіб, то позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання заступника прокурора про застосування заходів до забезпечення позову.

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13 лютого 2013 року по справі № 5023/6088/12 залишити без змін.

Повна постанова складена 25 червня 2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.