Постанова № 32166529, 25.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 5023/5976/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Істоміна О.А. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Романчук Д.М. (дов. № №01.05.20-01/25 від15.01.2013 р.)

відповідача - Коваленка О.О. (дов. № 69 від 07.11.12р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт Біолік", м. Харків (вх. № 853 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 18.03.13 р. у справі № 5023/5976/12

за позовом Міністерство охорони здоров'я України в особі Державного підприємства "Укрвакцина" МОЗ України, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт Біолік", м. Харків

про стягнення 272573,88 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012р. позивач, Міністерство охорони здоров'я України в особі Державного підприємства "Укрвакцина" МОЗ України, м. Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт Біолік", м. Харків, пені у розмірі 192388,88 грн., штрафу в розмірі 80185,00 грн., всього - 272573,88 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору №200/21-24 від 03.10.2011р. про закупівлю товарів за державні кошти та додаткової угоди до договору №200/21-24 від 27.12.2011 року, укладених між Міністерством охорони здоров'я України та ПАТ "Фармстандарт Біолік". Судові витрати в розмірі 5451,48 грн. позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.2013р. у справі №5023/5976/12 у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 75 відсотків відмовлено. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" на користь Міністерства охорони здоров'я України пеню у розмірі 187806,87 грн., штраф у розмірі 80185,00 грн. (всього - 267991,87 грн.). В частині стягнення 4582,01 грн. пені у позові відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" на користь Державного підприємства "Укрвакцина" МОЗ України 5359,84 грн. витрат з оплати судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.2013р. у справі №5023/5976/12 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме, визнати, що сума неустойки (пені та штрафу), яка підлягає стягненню з відповідача становить: пеня -177500,98 грн., штраф 80185,00 грн., а також зменшити вказану скаржником суму штрафних санкцій на 50%, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає про те, що він є виробником імунобіологічних засобів (вакцини, сироватки), діагностичних засобів, а також препаратів для лікування онкологічних хворих, а також єдиним в Україні виробником вакцин, які призначені для вакцинації новонароджених дітей в Україні; бере активну участь у національних програмах в боротьбі з небезпечними захворюваннями. Як вказує відповідач, зважаючи на тривалий час термін заборони виготовлення вакцин на дільниці анатоксинів, він не мав можливості своєчасно завершити їх виготовлення, а також посилається на те, що по незалежним від відповідача обставинам нова ліцензія була отримана лише 05.06.12 р. Таким чином, відповідач вказує на те, що відповідач на проміжок часу з 17.05.12 р. по 04.06.12 р. не мало правових підстав для закінчення виробництва лікарських засобів, що призвело до відтермінування строків поставки за договором. Відповідач також вважає, що нарахований розмір штрафних санкцій у сумі 257685,98 грн. є надмірно великий у порівнянні із загальною ціною договору, яка становить 1145500,00 грн.. Вказані обставини відповідач вважає підставою для зменшення розміру штрафних санкцій у відповідності до ст. 233 ГК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 13.05.2013р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. продовжено строк вирішення спору за межами строків, визначених ст. 69 ГПК України, на 15 днів, розгляд справи відкладено на 23.05.2013 р.

В судовому засіданні 23.05.2013 р. оголошено перерву до 19.06.2013 р.

05.06.2013 р. відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про додаткове уточнення апеляційної скарги, в якій не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо нарахування пені в розмірі 13746,00 грн. за період з 19.12.2011 р. по 27.12.2011 р., посилаючись на те, що додатковою угодою № 1 були змінені істотні умови договору, а також на те, що сторони своїми діями фактично змінили умови договору ще до підписання додаткової угоди. Також, відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій у розмірі 254245,87 грн. на 90%, що становить 25424,59 грн.

В судовому засіданні 19.06.2013 р. сторони підтвердили свої позиції по справі.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 03.10.2011р. між Міністерством охорони здоров'я України та ПАТ "Фармстандарт Біолік" (відповідачем) на підставі проведених конкурсних торгів був укладений Договір № 200/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, згідно п. 1.1 якого відповідач (постачальник) зобов'язався у 2011 році поставити товар, зазначений у Специфікації (Додаток 1), а Міністерство охорони здоров'я України (замовник) оплатити такий товар за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2301270 "Програми і централізовані заходи з імунопрофілактики".

Закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВ 2301270 "Програми і централізовані заходи з імунопрофілактики".

Пунктом 1.1. Договору Уповноваженим підприємством Міністерства охорони здоров'я України визначено - Державне підприємство "Укрвакцина" МО3 України.

Відповідно до Укладеного та погодженого Графіку поставки, постачальник повинен був здійснити постачання товару "Анатоксин або вакцина для профілактики дифтерії та правцю з зменшеним вмістом антигену (АДП-М)" (товар) у кількості 987500 одиниць товару, на загальну суму 1145 00,00 грн., до 15.12.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2011р. між МОЗ України та відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 200/21-24 від 03.10.2011р., якою було змінено строк постачання товару, що становить 90 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати. Також даною Додатковою угодою були внесені зміни до п. 1.1. Договору, відповідно до нової редакції якого замовник зобов'язується здійснити 100% попередню оплату за товар, зазначений в Специфікації, а постачальник поставити замовнику такий товар на умовах цьогоо Договору.

Матеріали справи свідчать, що замовник (позивач) здійснив попередню оплату товару, відповідно до умов Договору, та кошти на рахунок відповідача поступили 29.12.2011р.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що поставку товару ПАТ "Фармстандарт-Біолік" здійснило, із простроченням на 153 календарних днів включно - 28.08.2012р., що підтверджується актом приходу товару № 158 Б (видаткова накладна № 120836 від 27.08.2012р.) на суму 385004,00 грн.

Наступну поставку зазначеного товару, згідно з актами приходу товару № 165 Б (видаткова накладна № 120861 від 30.08.2012р.) на суму 1600,80 грн. та № 166 Б (видаткова накладна № 120859 від 30.08.2012р.) на суму 671732,80 грн., постачальник здійснив 31.08.2012р., чим прострочив постачання товару на 156 календарних днів включно.

Наступне постачання товару відповідач прострочив на 168 календарних днів - 12.09.2012р., відповідно до акту № 174 Б (видаткова накладна №120899 від 11.09.2012р.) на суму 83566,40 грн.

Як вказує позивач, на день складання позовної заяви ПАТ "Фармстандарт-Біолік" не закінчило постачання товару.

Позивач вважає, що постачальник (відповідач) не виконав умови договору щодо поставки товару на суму 1145500,00 грн. в строк до 15.12.2011 р., тому прострочив поставку товару з 15.12.2011 р. по день укладення додаткової угоди № 1 до Договору, тобто по 27.12.2011 р., посилаючись при цьому на те, що до дня укладення додаткової угоди № 1 від 27.12.2011 р. діяли умови, що передбачені договором № 200/21-24 від 03.10.2011 р., а саме постачання товару мало бути до 15.12.2011 р., а зміни до Договору відповідно до п. 6 додаткової угоди № 1 вступають в силу з моменту її підписання.

Враховуючи викладене та на підставі п. 7.2 позивачем нараховані відповідачу штрафні санкції у вигляді пені за період з 16.12.2011 р. по 27.12.2011 р. в сумі 13746,00 грн. та направлено претензію за № 01.05.20-02/333.

Вирішуючи господарський спір в зазначеній частині суд першої інстанції виходив з того, що до дня укладення додаткової угоди № 1 від 27.12.2011 р. діяли умови, що передбачені Договором № 200/21-24 від 03.10.2011 р., а саме: постачання товару мало відбутися до 15.12.2011 р.

В зв'язку з цим місцевий господарський суд визнав встановленим той факт, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо поставки товару на суму 1145500,00 грн. в строк передбачений договором, тобто до дня укладення додаткової угоди № 1, не виконав, а тому прострочив постачання товару на 15 календарних днів, чим порушив умови Договору.

З урахуванням таких встановлених обставин справи, а також застосувавши за заявою відповідача позовну давність до даних правовідносин, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені, нарахованої за період з 19.12.2012 р. по 27.12.2012 р. в сумі 10309,50 грн. У задоволенні позову в частині стягнення пені за період з 16.12.2011р. по 18.12.2012р., включно, в розмірі 3436,50 грн.суд відмовив.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду в зазначеній частині, оскільки судом при винесенні оскаржуваного рішення не надано правової оцінки суті договору, його умовам та змісту в контексті положень ст.ст. 626, 652, 653 Цивільного кодексу України, не досліджено фактичні умови та порядок виконання спірного договору, не звернуто уваги та не надано взагалі ніякої оцінки доводам відповідача стосовно того, що фактично зміна умов договору відбулася з більш раннього часу, ніж момент підписання сторонами додаткової угоди № 1, що призвело до помилкових висновків про порушення відповідачем умов договору та наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 10309,50 грн. за період з 19.12.2011 р. по 27.12.2011 р.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 03.10.2011р. між Міністерством охорони здоров'я України та ПАТ "Фармстандарт Біолік" (відповідачем) на підставі проведених конкурсних торгів був укладений Договір № 200/21-24 про постачання товару.

П. 1.1 договору відповідач (постачальник) зобов'язався у 2011 році поставити товар, зазначений у Специфікації (Додаток 1), а Міністерство охорони здоров'я України (замовник) оплатити такий товар за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2301270 "Програми і централізовані заходи з імунопрофілактики".

П. 5.1. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється у відповідності до узгодженого Графіку поставки, що є невід'ємною частиною Договору (п. 12.1. розділу 12 Договору).

Відповідно до Укладеного та погодженого Графіку поставки, постачальник повинен був здійснити постачання товару "Анатоксин або вакцина для профілактики дифтерії та правцю з зменшеним вмістом антигену (АДП-М)" (товар) у кількості 987500 одиниць товару, на загальну суму 1145 00,00 грн., до 15.12.2011р.

Ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2011 Міністерство охорони здоров'я України та відповідач уклали додаткову угоду №1 до договору від 03.10.2011р. № 200/21-24, якою фактично було змінено умови договору щодо графіку поставки та порядку розрахунків за товар.

Так, сторонами був змінений розділ 4 Договору, відповідно до якого змінився порядок проведення розрахунків. Так, відповідно до Додаткової угоди № 1, попередня оплата здійснюється замовником протягом 3-х робочих днів, після надання постачальником рахунку на попередню оплату товару. Також у додатковій угоді зазначається, що грошові зобов'язання замовника перед постачальником вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

П. 1.1. Договору, відповідно до нової редакції якого замовник зобов'язується здійснити 100% попередню оплату за товар, зазначений в Специфікації, а постачальник поставити замовнику такий товар на умовах цьогоо Договору.

Крім того, сторонами було змінено пункт 5.1. розділу 5 Договору та викладено його у такій редакції: "Постачальник протягом 90 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати забезпечує поставку товару на умовах поставки DDP - м.Обухів (у значенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад Уповноваженого підприємства за адресою: Київська область, м.Обухів, вул.Каштанова, 66-А, у відповідності до узгодженого Графіку поставки".

Додатковою угодою № 1 також було змінено п. 10.1 Договору, відносно строку дії Договору, зокрема, "10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011 року. В частині зобов'язань щодо попередньо сплаченого товару цей Договір продовжується на строк 90 календарних днів, але в будь-якому випадку діє до повного виконання зобов'язань, пов'язаних з поставкою товарів".

Графік поставки також був змінений додатковою угодою №1, відповідно до якої він був викладений у новій редакції.

Ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Згідно ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, додатковою угодою № 1, яка є невід'ємною частиною Договору, були змінені істотні умови Договору щодо строку поставки та порядку розрахунків за товар, які в силу закону є обов'язковими для виконання сторін, та змінились зобов'язання сторін відповідно до вказаних умов.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором.

Так, відповідно до нового Графіку поставки, товар постачається протягом 90 календарних днів з моменту перед оплати.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 29.12.2011 р. було здійснено попередню оплату товару.

Таким чином, є очевидним, що наміри сторін були направлені саме на зміну умов договору щодо порядку поставки та розрахунків, що випливає із самого змісту пункту 4.2 договору, де мова йде про те, що замовник має право передбачити попередню оплату, яка здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1404 від 09.10.2006 р. у термін до 90 днів з моменту оплати у розмірі 100% від ціни договору на підставі рахунку, виставленого постачальником.

Колегія суддів також звертає увагу, на те, що сам позивач в позовній заяві визначає кінцевий термін поставки - 28.03.2012 р., тобто по закінченні 90 днів від дати попередньої оплати - 29.12.2011 р., що свідчить про визнання позивачем фактичної зміни умов договору в тому числі і в строках поставки товару, ще до підписання додаткової угоди № 1.

Таким чином, сторони своїми діями фактично змінили умови договору ще до підписання додаткової угоди, оскільки попередня оплата не була передбачена умова Договору на момент його підписання.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Пунктом 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.11 р. сторони домовились, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.11 р. В частині зобов'язань щодо попередньо сплаченого товару цей договір продовжується на строк 90 календарних днів, але в будь-якому випадку діє до повного виконання зобов'язань, пов'язаних з поставкою товарів.

Пунктом 6 Додаткової угоди № 1 до договору встановлено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави вважати відповідача таким, що порушив умови договору в зв'язку з не поставкою товару в строк до 15.12.2011 р., оскільки додатковою угодою № 1 сторони виклали умови договору в частині строків поставки товару в новій редакції, тобто старої редакції договору вже не існує і позивачем не доведений факт прострочки відповідачем його договірного не грошового зобов'язання, тому що останній поставив в повному обсязі передбачений договором обсяг товару в строк не більше 90 календарних днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів зазначає, що позиція заявника апеляційної скарги стосовно існування правових підстав для нарахування пені саме до укладання додаткової угоди за період з 16.12.2011 р. по 27.12.2011 р., є неправомірною, оскільки додаткова угода № 1 від 27.12.2011 р. є невід'ємною частиною Договору № 200/21-24 від 03.10.2011 р., якою продовжено строки виконання певних зобов'язань сторін.

Таким чином, враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки товару в строк до 15.12.2011 р., колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені за період з 16.12.2011 р. по 27.12.2011 р. та відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 13746,00 за їх необґрунтованістю.

Як свідчать матеріали справи, оскільки постачання товару не було здійснено постачальником з 28.03.2012р. до 12.04.2012р., ДП "Укрвакцина" нараховано штрафні санкції за прострочення постачання на 13 календарних днів у сумі 14891,50 грн. та надіслало відповідачу претензію № 01.05.20-02/332 від 12.04.2012р.

У період з 12.04.2012р. по 15.08.2012р. постачання не відбулось, тому ДП "Укрвакцина" нарахувало штрафні санкції за прострочення постачання ще на 122 календарних дні в сумі 219936,00 грн. та надіслало відповідачу претензію № 01.05.20-09/809 від 15.08.2012р.

12.09.2012р. позивачем за прострочення постачання товару на суму 385004,00 грн. додатково на 18 календарних днів, на суму 673333,60 грн. на календарний день, а на суми 83566,40 грн. та 3596,00 грн. на 33 календарні дні, ДП "Укрвакцина" нарахувало штрафні санкції на загальну суму 23946,44 грн. та надіслало відповідачу претензію № 01.05.20-09/877 від 12.09.2012р.

Оскільки відповідач не закінчив постачання товару протягом шести календарних місяців, ДП "Укрвакцина" було додатково нараховано штрафні санкції за прострочення поставки товару додатково на 15 календарних днів з 13.09.2012р. по 27.09.2012р. включно, на загальну суму 53,94 грн.

ПАТ "Фармстандарт-Біолік" надіслало заперечення на претензії з посиланням на норми звичаєвого права та не здійснило відповідних розрахунків на користь МОЗ України.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що у договорі сторони не домовились про включення дня поставки товару до періоду прострочення, на який нараховується пеня, суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування пені на дні поставки товару, а саме: 28.08.2012р., 31.08.2012р., 12.09.2012р., у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні вимог в частині стягнення пені в розмірі 1145,51 грн. як необґрунтовано нарахованої на дні поставки товару.

Виходячи із зазначеного, господарський суд вважає, що в зазначеній частині задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення пені в сумі 177497,37 грн. та штрафу в сумі 80185,00 грн.

Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій в період з 29.03.12р. по 12.09.12 р. за виключенням 28.08.2012р., 31.08.2012р., 12.09.2012р.).

Так, згідно статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями ч.І ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 549. п. З ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно п. 7.2. спірного Договору, у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений п. 5.1. Договору постачальник, сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) товару , а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Первіривши розрахунок штрафних санкцій, зважаючи на те, що відповідачем є таким, що прострочив виконання зобов'язання з поставки товару в період з 29.03.12р. по 12.09.12 р. (за виключенням 28.08.2012р., 31.08.2012р., 12.09.2012р.), колегія суддів зазначає про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 177497,37 грн. пені та 80185,00 грн. штрафу.

Відповідач факт прострочення виконання робіт не заперечує, але посилається на наявність умов для зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, що становить 25424,59 грн.

Переглядаючи оскаржуване рішення в зазначеній частині в апеляційному порядку , дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав вимог та заперечень учасників судового процесу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником, що відповідає позиції, викладеній в інформаційному листі ВГСУ від 07.04.2008 №01-8/211

У вирішенні питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Фармстандарт-Біолік» в обґрунтування заяви про зменшення штрафних санкцій посилається на те, що він є виробником імунобіологічних засобів (вакцини, сироватки), діагностичних засобів, а також препаратів для лікування онкологічних хворих, а також єдиним в Україні виробником вакцин, які призначені для вакцинації новонароджених дітей в Україні; бере активну участь у національних програмах в боротьбі з небезпечними захворюваннями. Відповідач також зазначає, що зважаючи на тривалий час термін заборони виготовлення вакцин на дільниці анатоксинів. відповідач не мав можливості своєчасно завершити їх виготовлення, а також посилається на те, що по незалежним від відповідача обставинам нова ліцензія була отримана лише 05.06.12 р. Таким чином, відповідач вказує на те, що відповідач на проміжок часу з 17.05.12 р. по 04.06.12 р. не мало правових підстав для закінчення виробництва лікарських засобів, що призвело до відтермінування строків поставки за договором. При цьому відповідач зазначає, що пред'явлений розмір штрафних санкцій є надмірно великим у порівнянні із загальною ціною договору, що в свою чергу призводить до збитковості виробництва вакцин та неможливості подальшого забезпечення інтересів держави у сфері реалізації відповідних програм. Відповідач також зазначає, що державне регулювання цін на лікарські засоби, що включені до переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та міських бюджетів, здійснюються відповідно до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного або міських бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 794 від 13.08.2012 р. Таким чином, відповідач посилається на те, що він позбавлений можливості коригувати ціни на вакцини власного виробництва та передбачати у складі собівартості на можливі штрафні санкції, що в свою чергу призводить до збитковості їхнього виробництва. Таким чином, відповідач вказує на те, що зменшення розміру штрафних санкцій надасть можливість ПАТ «Фармстандарт-Біолік» мінімізувати витрати не пов'язані із собівартістю виробництва вакцини. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не представлено до матеріалів жодних доказів спричинення йому матеріальної або будь-якої іншої шкоди внаслідок порушення з боку ПАТ «Фармстандарт-Біолік» терміну поставки за договором.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний господарський суд, керуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості вбачає наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій до 70 %, що складає 53249,21 грн. пені та 24055,50 грн. штрафу.

Отже, рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2013 року по справі № 5023/5976/12 в частині стягнення 177497,37 грн. пені та 80185,00 грн. штрафу підлягає зміні.

В той же час, оскільки судом першої інстанції вже було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 4582,01 грн., колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт Біолік", на користь Державного підприємства "Укрвакцина" МОЗ України 49812,71 грн. пені, 24055,50 грн. штрафу.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2, 4 ст. 103, п. 1, 4 ч. ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт Біолік", м. Харків про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт Біолік", м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2013 року по справі № 5023/5976/12 в частині стягнення 10309,50 грн. пені за період з 19.12.2011 р. по 27.12.2011 р. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2013 року по справі № 5023/5976/12 в частині стягнення 177497,37 грн. пені та 80185,00 грн. штрафу змінити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт Біолік", (61070, м. Харків, Помірки, р/р 26004996106648 у філії ПАТ «ПУМБ» у м. Харків, МФО 350385, код ЄДРПОУ 09173452) на користь Державного підприємства "Укрвакцина" МОЗ України (01601, м.Київ, вул. Грушевського, 7, р/р 26004200130007 в Київській філії ПАТ «Чорноморський банк розвитку і реконструкції, МФО 380203, код ЄДРПОУ 21508100) 49812,71 грн. пені, 24055,50 грн. штрафу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови підписано 25 червня 2013 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Гребенюк Н. В.