Рішення № 32166349, 01.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5922/13 01.07.13

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"провідшкодування шкоди в порядку регресу Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Білинова А.В., за довіреністю,від відповідача: Кравченко Р.Ю., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14.232,32 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2013 порушено провадження у справі № 910/5922/13 та призначено до розгляду на 16.04.2013.

Ухвалою суду від 16.04.2013 за згодою позивача було здійснено заміну первісного відповідача Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на належного відповідача - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" та призначено розгляд справи на 14.05.2013 з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність первісного відповідача застраховано згідно полісу № 250503895.10 від 12.05.2010.

Ухвалою суду від 17.06.2013 у справі № 910/5922/13 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів за клопотанням позивача.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 01.07.2013 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Також, представник позивача подав суду заяву, в якій просить вважати вірним державний номер застрахованого відповідачем транспортного засобу «трактор», а саме: 11750 КС, а не 11752 КС, як про це було зазначено в позовній заяві.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.

У судовому засіданні 01.07.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Казаряном Петром Сергійовичем (далі - страхувальник) 14.12.2010 було укладено договір № 06-Z/01-044-00670 добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки «Ford Edge», державний номер АА 1115 НВ, вигодонабувач - ПАТ «Дельта Банк».

У м. Києві 18.12.2010 по вул. Ахматової, 33 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Ford Edge», державний номер АА 1115 НВ, який належить на праві власності КП з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» та перебував під керуванням Казаряна Петра Сергійовича, та трактору, державний номер 11750 КС, який належить на праві власності Кушніру Сергію Володимировичу та перебував під його керуванням.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Ford Edge», державний номер АА 1115 НВ.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28.01.2011 у справі № 3-1196/11 Кушніра Сергія Володимировича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до калькуляції системи «Audatex» № 02.11.29 від 25.02.2011 внаслідок ДТП автомобілю марки «Ford Edge», державний номер АА 1115 НВ визначено вартість відновлювального ремонту, що склала 14.871,62 грн., крім того 2.974,32 грн. ПДВ 20%.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № СТ/10/1809 від 20.04.2011, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 14.232,32 грн., з них 7.313,40 грн. вирішено зарахувати в рахунок сплати чергового страхового платежу за Договором № 06-Z/01-044-00670 від 14.12.2010.

Дану суму страхового відшкодування позивач виплатив вигодонабувачу за Договором страхування, що підтверджується платіжними дорученням № 4367 від 20.04.2011 на суму 3.262,22 грн. та № 4441 від 28.04.2011 на суму 3.656,70 грн. та банківською випискою з рахунку позивача, а суму страхового відшкодування в розмірі 7.313,40 грн. позивачем зараховано на рахунок сплати чергових страхових платежів за Договором страхування, що вбачається зі страхового акту № СТ/10/1809 від 20.04.2011 та довідки за підписом генерального директора ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Судом установлено, що трактор, державний номер 11750 КС застраховано у відповідача згідно полісу № 250503895.10 від 12.05.2010, страхувальником за яким є КП з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», що підтверджується доданою відповідачем до клопотання від 16.04.2013 копією вказаного полісу.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик, в межах, передбачених полісом, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України унормовано, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28.01.2011 у справі № 3-1196/11 встановлено, що Кушнір Сергій Володимирович є працівником КП «Житло-Сервіс», тобто страхувальника відповідача згідно з полісом № 250503895.10 від 12.05.2010.

Зазначене підтверджує те, що відповідач є відповідальною особою за шкоду, заподіяну його працівником під час виконання ним службових обов'язків - Кушніром С.В. майну третіх осіб у визначених чинним законодавством випадках, тобто, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем за Договором страхування № 06-Z/01-044-00670.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 30.000,00 грн., розмір франшизи становить 0,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 14.232,32 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що позивач не надав належних доказів в обґрунтування розміру заявлених позовних вимог, а рахунок № СВР0000044 від 26.02.2011 не є належним доказом, що підтверджує розмір позовних вимог. При цьому, надані позивачем платіжні доручення № 4367 від 20.04.2011 та № 4441 від 28.04.2011 не є доказом на підтвердження факту сплати позивачем страхового відшкодування, оскільки вказані платіжні доручення не містять всіх необхідних реквізитів, встановлених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 № 22. Крім того, вказані платіжні доручення підтверджують факт виплати розміру страхового відшкодування, заявленого позивачем до стягнення.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки як установлено вище судом та підтверджується матеріалами справи, сума страхового відшкодування склала 14.232,32 грн., яку позивач виплатив вигодонабувачу за Договором страхування, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача, з яких суму страхового відшкодування в розмірі 7.313,40 грн. зарахував на рахунок сплати чергових страхових платежів за Договором страхування, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка за підписом генерального директора ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Заперечення відповідача відносно розміру страхового відшкодування, що розрахований згідно рахунку № СВР0000044 від 26.02.2011 судом визнаються безпідставними, з огляду на те, що крім наданого позивачем розрахунку суми страхового відшкодування, його розмір підтверджується також калькуляцією системи «Audatex» № 02.11.29 від 25.02.2011.

Суд вважає, що зміст проведеної ремонтної калькуляції відповідає вимогам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми «Audatex», яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (цієї ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 22.08.2011 у справі №42/92).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26; 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 55, код ЄДРПОУ 32382598) страхове відшкодування в сумі 14.232 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дві) грн. 32 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2013

Суддя Ониськів О.М.