Рішення № 32166348, 01.07.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2013 Справа № 5002-21/ 2119-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ШЕЛЬФ»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентеко»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Фонду державного майна України,

про визнання недійсними окремих пунктів положення.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Брагін О.В., довіреність № 11/133 від 31.05.2013, юрисконсульт;

Від відповідача Егорова І.М., довіреність № 01-46/3 від 03.01.2013, представник;

Від третьої особи (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентеко») не з'явився;

Від третьої особи (Фонд державного майна України) Федоровський В.Г., довіреність № 245 від 10.06.2013, юрисконсульт;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ШЕЛЬФ» про визнання недійсними п. 6.4.1. та п. 6.4.2. Положення про скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «ШЕЛЬФ», затвердженого 05.12.2007 (протокол № 14/1).

Порушенням своїх прав позивач вважає той факт, що застосовуючи умови даних пунктів Положення, 01 червня 2012 року були проведені загальні збори учасників товариства без участі позивача, на яких були прийняті рішення, фактично, за відсутності кворуму.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2012 року у справі № 5002-23/2119-2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано недійсними п. 6.4.1. та п. 6.4.2. Положення про скликання та проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «ШЕЛЬФ», затвердженого 05 грудня 2007 року (протокол № 14/1); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ШЕЛЬФ» (вул. Севастопольська, 45, м. Сімферополь, АР Крим, 95013; р/р 26007000132295 в ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», м. Сімферополь, МФО 384577, ідентифікаційний код 04825950) на користь Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; ідентифікаційний код 00153117) 1073,00 грн. судового збору.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «ШЕЛЬФ» задоволена; рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2012 року у справі № 5002-23/2119-2012 скасовано; прийнято у справі нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено; стягнуто із публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000, код ЄДРПОУ 00153117) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «ШЕЛЬФ» (вул. Севастопольська, 45, Сімферополь, 95000, р/р 26007440540031 в КРФ АКЦ «Укрсоцбанк» м. Сімферополя, МФО 324430, або на інші рахунки) 536,50 грн. судового збору за звернення із апеляційною скаргою.

На виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 Господарським судом Автономної Республіки Крим 01.11.2012 був виданий наказ на примусове виконання.

Постановою Вищого Господарського суду України від 02.04.2013 касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задоволена частково, а саме: постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2012 у справі № 5002-23/2119-2012 скасовані; справа № 5002-23/2119-2012 передана на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

16 квітня 2013 року справа № 5002-23/2119-2012 була розподілена автоматизованою системою документообігу на суддю Господарського суду Автономної Республіки Крим Чонгову С.І.

Ухвалою Господарського суду Автономно Республіки Крим від 16.04.2013 справу № 5002-21/2119-2012 було прийнято до провадження суддею Господарського суду Автономної Республіки Крим С.І. Чонговою та справу призначено до розгляду.

29 квітня 2013 року відповідачем до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим були здані заперечення проти позову за вих. № 01-46/536 від 29.04.2013 (том 3 а. с. 7), у яких відповідач проти позову заперечує та просить відмовити позивачу у задоволені позову.

16 травня 2013 року позивач надав суду заяву про зміну предмету позову за вих. № 11/1-2000 від 15.05.2013, у якій просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ШЕЛЬФ» від 05.12.2007 (протокол № 14/1) в частині затвердження п. 6.4.1. та п. 6.4.2. Положення про скликання та проведення загальних зборів учасників; визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ШЕЛЬФ» 01.06.2012 (протокол № 34) (том 3 а. с. 19).

Як відображено в ухвалі Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2013, суд частково прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, у частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ШЕЛЬФ» від 05.12.2007 (протокол № 14/1) в частині затвердження п. 6.4.1. та п. 6.4.2. Положення про скликання та проведення загальних зборів учасників.

27 травня 2013 року відповідачем до матеріалів справи були надані доповнення до заперечення проти позову за вих. № 01-46/593 від 24.05.2013 (том 3 а. с. 39).

10 червня 2013 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим поштою від Фонду державного майна України надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 10-25-6984 від 05.06.2013 (том 3 а. с. 54).

Представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентеко», у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, не надіслав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,- Фонду державного майна України, у судове засідання з'явився, проти позову заперечував.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентеко», виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентеко» був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, пояснення третьої особи (Фонду державного майна України), суд, -

ВСТАНОВИВ:

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника, що встановлено частиною 1 статті 79 Господарського кодексу України.

Стаття 1 Закону України «Про господарські товариства визначає, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «ШЕЛЬФ» (том 1 а. с. 40) - Товариство засновано шляхом перетворення Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДПІшельф» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04825950, місцезнаходженням за адресою: 95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45), згідно з Установчим договором про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «ШЕЛЬФ» від 16 липня 2003 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут «ШЕЛЬФ» є правонаступником Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДПІшельф»

Пунктом 4.1. Статуту визначено, що учасниками товариства є: Фонд державного майна України, Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕКО».

Вищим органом товариства є загальні Збори Учасників. Вони складаються з Учасників товариства або призначених ними представників, що передбачено пунктом 6.1. Статуту товариства.

Згідно частині 1 статті 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Як передбачено пунктом 6.2. Статуту товариства - до виключної компетенції Зборів Учасників належить: визначення основних напрямів діяльності Товариства і затвердження його річних планів та звітів про їх виконання; внесення змін до Статуту Товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; обрання і відкликання членів виконавчого органа та ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків, визначення порядку створення і використання фондів Товариства; прийняття рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Товариства; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 10 000 000 (десять мільйонів) гривень 00 коп. чи її еквівалент в іншій валюті; прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника; виключення Учасника з Товариства та прийняття нового Учасника; обрання Голови Товариства; затвердження переліку інформації та відомостей, що складають комерційну таємницю і конфіденційну інформацію Товариства; визначення умов оплати праці Генерального директора; визначення компетенції і обсягу відповідальності посадових осіб Товариства; прийняття рішень щодо відчуження або списання майна Товариства на суму, що перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп.; визначення аудитора Товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень контрольних органів; затвердження договорів (угод) щодо застави нерухомого майна Товариства, а також на отримання кредитів в грошовій і матеріальній формах, на суму, що перевищує 20 (двадцять) відсотків вартості майна Товариства. Питання, віднесені до виключної компетенції Зборів Учасників, не можуть бути передані ними для вирішення Дирекції. З питань щодо: рішення про внесення змін до Статуту Товариства, відчуження майна Товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна Товариства та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у ѕ голосів, якщо інше не встановлено законом. З питань щодо: визначення основних напрямів діяльності Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, а також про виключення Учасника з Товариства - рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують Учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів Учасників Товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Виходячи з приписів норм Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників товариства не позбавлені можливості розглядати будь-які питання на свій розсуд щодо будь-якої діяльності товариства, у тому числі затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства (пункт «ж» частини 5 статті 41 Закону України «Про господарські товариства»).

05 грудня 2007 року ТОВ «Інститут «Шельф» були проведені загальні збори учасників товариства, що підтверджено протоколом № 14/1 від 05.12.2007 (том 1 а. с. 122), та не заперечується сторонами. У зборах приймали участь всі учасники товариства, у тому числі від Державного акціонерного товариства «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» (позивача).

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Вказаними зборами розглянуто порядок денний: звіт Генерального директора товариств про результати господарської діяльності за 9 місяців 2007 року; затвердження програми з виконання фінансового плану товариства на 2007 рік до кінця року; затвердження фінансового плану товариства на 2008 рік; затвердження нової редакції Статуту товариства.

За результатами проведеного голосування 100 відсотками голосів затверджено редакцію Статуту ТОВ «Інститут «ШЕЛЬФ» та затверджено Положення «Про порядок скликання та проведення загальних зборів».

Підпунктами 6.4.1. та 6.4.2. пункту 6.1. розділу 6 Положення «Про порядок скликання та проведення загальних зборів», щодо яких позивач просить визнати недійсним рішення зборів, передбачено, що при голосуванні методом письмового опитування отримання Головою поштового повідомлення про одержання проекту рішення або питання від Учасника, вважається фактом участі останнього у голосуванні; Учасники, після отримання листа від Голови товариства, повинні в 10-денний строк в письмовій формі або факсимільному повідомленні направити своє рішення на адресу товариства; у випадку неотримання письмової відповіді або факсимільного повідомлення від учасника у встановлені терміни після одержання поштового повідомлення про вручення листа - рішення вважається негативним - проти.

Позивач на обґрунтування своїх вимог зазначає, що Статутом відповідача встановлено інший порядок прийняття загальними зборами учасників рішень методом письмового опитування. Згідно пункту 6.4. Статуту у цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається Головою відповідача учасникам, які у письмовій формі сповіщають про свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування вони інформуються Головою відповідача про прийняте рішення. Будь-які інші форми участі в загальних зборах методом письмового опитування, крім направлення Голові заповненого письмового повідомлення (бюлетеня), Статутом не встановлені.

Також позивач зазначає, що інший порядок прийняття рішення загальними зборами учасників методом письмового опитування встановлений Законом України «Про господарські товариства», який визначає правила створення, діяльності, а також права і обов'язки учасників та засновників господарських товариств.

Частина 4 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що у випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Пунктом 6.4. Статуту товариства встановлено, що у товаристві допускається прийняття рішень методом письмового опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається Головою товариства Учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього Учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані Головою товариства про прийняте рішення. Голова товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана Учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13 визначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Крім того, як зазначено постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» - підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено, що відповідачем порушено порядок скликання та проведення зборів. У тому числі порядок прийняття рішення зі спірного питання.

Відповідно вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено порушення його прав спірним пунктом Положення «Про порядок скликання та проведення загальних зборів».

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на позивача.

В судовому засіданні 01 липня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 03 липня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Суддя С.І. Чонгова