Ухвала суду № 32165410, 21.03.2013, Ханжонківський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Совєтський районний суд м. Макіївки)

№ 4-с/269/7/2013

У Х В А Л А

15 березня 2013 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Слабкіної О.А.

при секретарі Савоськіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції та зобов'язання скасувати арешт нерухомого майна,

Встановив:

Заявник звернувся до суду 05.03.2013 року із скаргою на бездіяльність держаного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо не зняття арешту, накладеного згідно постанови від 14.12.2012 року, на його квартиру в межах суми боргу з метою виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини. 22.02.2013 року він виплатив усю суму заборгованості, проте державний виконавець не зняв накладений на квартиру арешт. Просить суд справу розглядати у його відсутність, визнати бездіяльність державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби МУЮ неправомірною та зняти арешт з квартири, яка йому належить на праві власності, оскільки сума боргу по аліментам ним повністю погашена.

Державний виконавець Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції або його представник, у судове засідання не з'явився, проте суду надано письмові пояснення, в яких просить розглянути скаргу ОСОБА_1 без участі представника.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З наданої заявником копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.12.2012 року вбачається, що державним виконавцем Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції Дудіною Г.Г. під час примусового виконання виконавчого листа № 2-1651, виданого 02.12.2011 року Совєтським районним судом м.Макіївки про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини з усіх видів доходу відповідача, було накладено арешт на все майно, що належить боржнику в межах суми боргу.

Як вбачається з письмових пояснень на подану скаргу, 16 грудня 2011 року, державним виконавцем Совєтського відділу ДВС МУЮ було прийнято на примусове виконання виконавчий лист № 2-1651, виданий 02.12.2011 року Совєтським районним судом м.Макіївки, та у цей же день було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Під час виконання судового рішення у ОСОБА_1 виникла заборгованість 5901,95 грн., у зв'язку з чим 14 грудня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Станом на 01 березня 2013 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментам склала 7083,22 грн., проте була повністю погашена боржником. Таким чином, на даний час заборгованість у ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки на даний час відсутня, але виконавче провадження не закрито, оскільки ОСОБА_1 продовжує сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Положеннями ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та може накладатися державним виконавцем шляхом:

1) винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

2) винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

3) винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

4) проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Нормами ст. 60 цього ж Закону України передбачені підстави зняття арешту, а саме:

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

4. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Положеннями частини 5 цієї ж статті встановлено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає, що державний виконавець Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції діяв у межах своїх повноважень та в межах дії Закону України «Про виконавче провадження», а тому права і свободи заявника порушено не було. За таких обставин вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця щодо відмови скасування арешту, накладеного на його майно, неправомірною - безпідставні, у зв'язку з чим не можуть бути задоволені судом.

Відповідно до ч 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.387 ЦПК України, ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, суд, -

Ухвалив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Совєтського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції та зобов'язання скасувати арешт нерухомого майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції, шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі відсутності особи, яка має право на апеляційне оскарження, протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Суддя О. А. Слабкіна