Ухвала суду № 32162437, 26.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 р. Справа № 89222/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Сердюк О.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит" до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції , Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08.07.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит" звернувся в суд з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції , Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2011 р. № 0000021601/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4305 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь товариства бюджетну заборгованість з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 4305 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем помилково виключено з податкового кредиту за жовтень 2010 року та знято з бюджетного відшкодування у листопаді 2010 року податкову накладну від 08.09.2010 року № 43, яка була включена до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року із зазначенням «самостійне виправлення».

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 28.01.2011 р. № 0000021601/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит» 4305 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Представник Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що позивачем порушено порядок ведення бухгалтерського обліку та вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ у відповідних податкових періодах та не пред'явлено підтверджуючих документів про отримання податкової накладної від 08.09.2010 року № 43 на загальну суму 44250 грн., в т.ч. ПДВ- 7375 грн.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2011 року Ковельською МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з ПДВ ТзОВ «Негабарит» за листопад 2010 року, за результатами якої складено акт від 14.01.2011 року № 22/16-35831152.

Актом перевірки встановлено, що товариством всупереч вимог п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включено до податкового кредиту у декларації з ПДВ за жовтень 2010 року податкову накладну від 08.09.2010 року № 43, виписану ТзОВ фірмою «Західспецпрофіль» на загальну суму 44250 грн., в т. ч. ПДВ у розмірі 7375 грн. У акті також зазначено, що позивачем не включено до податкового кредиту у вересні 2010 року попередню оплату товариству «Західспецпрофіль», яка була здійснена платіжним дорученням від 08.09.2010 року № 318. Ковельська МДПІ вказує на те, що позивач не звертався до податкового органу зі скаргою на дії контрагента, який не надав йому податкову накладну у відповідному податковому періоді.

За результатами перевірки Ковельською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2011 р. № 0000021601/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 4305 грн.

Судом встановлено, що на підставі податкової накладної від 08.09.2010 року № 43 позивачем було придбано у ТзОВ фірмою «Західспецпрофіль» товар на суму 44250 грн., в т.ч. 7375 грн. ПДВ. У податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року у рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилок, що містяться в раніше поданій декларації» відображено суму ПДВ 8071 грн., в тому числі 7375 грн. згідно податкової накладної від 08.09.2010 року № 1044/1.

Із пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що суму ПДВ згідно накладної від 08.09.2010 року помилково не включено до податкового кредиту у вересні 2010 року. Однак, оскільки законодавство дає право виправляти помилки у раніше поданій звітності, товариством дану суму було включеного до податкового кредиту у наступному податковому періоді.

Відповідно до п. 5. 1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним у період виникнення права на податковий кредит та подання податкової звітності) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту у жовтні 2010 року у рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилок, що містяться в раніше поданій декларації» декларації з ПДВ 7375 грн. податку на додану вартість на підставі податкової накладної від 08.09.2010 року № 43.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетне відшкодування), і строки здійснення розрахунків регулюються п.п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Згідно зі п.п 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно зі п.п 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із аналізу вищезазначеної норми вбачається, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальником, а визначає, що суми ПДВ повинні бути фактично сплачені в попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Відтак, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування до декларації з ПДВ платник податку може врахувати як суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), так і суми податку, які фактично були сплачені у такому попередньому податковому періоді в погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками за попередні періоди.

На цій підставі позивачем у листопаді 2010 року було заявлено до бюджетного відшкодування 8586 грн., в тому числі 7375 грн., сплачених при придбанні товару у ТзОВ фірмою «Західспецпрофіль» на підставі податкової накладної від 08.09.2010 року № 43.

Матеріалами справи підтверджено правомірність формування позивачем у жовтні 2010 року податкового кредиту внаслідок здійснення операцій з товариством «Західспецпрофіль», суд вважає, що Ковельською ДПІ безпідставно зменшено суму, яка підлягала бюджетному відшкодуванню у листопаді 2010 року, на 4305 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 28.01.2011 р. № 0000021601/0, а тому суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про визнання його протиправним та скасування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011р. у справі № 2а-0370/1873/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук