Рішення № 32161104, 01.07.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" липня 2013 р. Справа № 906/816/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Мірач І.П. - предст. за дов. від 18.06.13 р. (дійсна до 18.06.15 р.) - паспорт серії АЮ 049337 вид. Луцьким МВ УМВС України у Волинській обл.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОШЕ" (м.Луцьк, Волинська область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м.Житомир)

про стягнення 299560,08 грн.

06 червня 2013 року позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОШЕ" пред'явлено позов до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 299560,08 грн. з яких: 234844,75 грн. - основного боргу із врахуванням індексу інфляції за поставку товару згідно Дистриб'юторського договору №22 від 30.01.12 р., 6885, 85 грн. - 3 %річних, 34454,68 грн. - пені та 23374,80 грн. - штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо належного проведення розрахунків згідно Дистриб'юторського договору №22 від 30.01.12 р.

В якості правових підстав позову позивачем визначено ст.ст. 526, 625 та 692 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою від 12.06.13р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.

До початку розгляду справи по суті, судом перевірено, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у судове засідання.

Так, в засідання суду 20.06.13 р. відповідач не з'явився. На офіційному сайті Укрпошти за штрихкодовим ідентифікатором судом перевірено отримання копії ухвали від 12.06.13 р. про порушення провадження у справі відповідачем та з'ясовано, що рекомендоване повідомлення суду до дати засідання суду вручено не було. Окрім того, відповідачем не було отримано позовну заяву №03/01 від 03.06.13 р.

З врахуванням вище викладеного, господарський суд не перейшов до розгляду справи по суті в засіданні суду 20.06.13 р., однак з посиланням на ч.3 ст. 4-3 та ч.3 ст. 22 ГПК України, відклав розгляд справи на 01.07.13р.

В засідання суду 01.07.2013 року відповідач не з'явився. На офіційному сайті Укрпошти за штрихкодовим ідентифікатором судом перевірено отримання копії ухвали від 20. 06.13 р. про порушення провадження у справі відповідачем та з'ясовано, що рекомендоване повідомлення суду до дати засідання суду повторно не вручено .

З врахуванням викладеного, в засіданні суду 01.07.13 р. господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

Присутня в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників сторін або представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки згідно ч.3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, господарський суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до ст. 75 ГПК України вирішує спір за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про часткове задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОШЕ" (м.Луцьк, Волинська область) (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (м.Житомир) (дистриб'ютор) був укладений Дистриб'юторський договір №22, згідно якого постачальник зобов'язався поставити дистриб'ютору товар, а дистриб'ютор зобов'язався прийняти та своєчасно оплачувати товар в порядку та на умовах, передбачених даним договором (надалі за текстом - Договір №22) (а.с. 10-12).

Ціна товару та знижки, кількість та якість, замовлення товару передбачено розділами 3,4 та 5 Договору №22.

В розділі 6 Договору №10 сторони домовились, що поставка товару здійснюється на умовах EXW, на підставі замовлення дистриб'ютора узгодженого з постачальником та в строки, що складають 3 (три) робочих дні з моменту отримання заявки дистриб'ютора.

Прийняття товару дистриб'ютором передбачено розділом 7 Договору №22.

У п. 8.1. Договору №22 сторони домовились, що поставка товару здійснюється на умовах 100% передоплати. За домовленістю сторін порядок розрахунків за поставлений товар може бути змінений на післяоплату, але не більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки товару.

У п. 8.2. Договору №22 сторони домовились, що оплата товару здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Зобов'язання дистриб'ютора та постачальника визначено у розділах 9, 10 Договору №22.

У пункті 11.2. Договору №22 сторони домовилися, що у випадку прострочення дистриб'ютором строку оплати, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

У пункті 11.3. Договору №22 передбачено, що у випадку прострочення дистриб'ютором оплати товару більш ніж на 30 календарних днів, то він додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Форс-мажор, вирішення спорів сторонами визначено у розділах 12, 13 Договору №22.

Строк дії Договору №22 до 31.12.12 р. та за умовами п. 14.2 даний договір автоматичній пролонгації (без укладення додаткової угоди) не підлягає.

Факт надання позивачем товару згідно умов Договору №22 підтверджується наступними доказами:

- рахунком-фактурою №СФ-0000034 від 30.01.12р. на суму 178 452, 00 грн., видатковою накладною №РН-0000028 від 31.01.12 р. на суму 178 452,00 грн.;

- рахунком-фактурою №СФ-0000244 від 05.06.12 р. на суму 200 748, 00 грн., видатковою накладною №РН-0000243 від 06.06.12 р. на суму 200 748, 00 грн.

Загалом позивачем поставлено відповідачу дистриб'юторського товару в сумі 379 200, 00 грн.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за відпущений товар виконав частково, сплативши позивачу лише 145 452,00 грн., а саме: 01.06.2012 р. - 90 000, 00 грн., 20.07.2012 р. - 7452, 00 грн., 30.07.2012 р. - 6000,00 грн., 12.09.2012 р. - 10 000, 00 грн., 13.09.2012 р. - 5 000, 00 грн., 24.09.2012 р. - 5 000, 00 грн., 01.11.2012 р. - 20 000, 00 грн., 19.03.2013 р. - 2 000, 00 грн., що підтверджується виписками з банку (а.с. 17-24).

Тим самим, сума боргу за видатковою накладною №РН-0000028 від 31.01.12 ро зменшилася до 33 000,00 грн., а видаткова накладна №РН-0000243 від 06.06.12 р. на суму 200 748, 00 грн. залишилась неоплаченою у повному обсязі. Загальна сума боргу становить - 233 748, 00 грн.

Оскільки відповідач своїх зобов'язань за Договором №22 щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, позивач змушений був звернутися до господарського суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Одночасно за несвоєчасну сплату коштів за отриманий товар позивачем застосовано до відповідача заходи відповідальності згідно п. п. 11.2., 11.3 Договору №22 та визначені ст. 625 ЦК України , а саме нарахована пеня в сумі - 34 454,68 грн. , 3% річних в сумі 6 885, 85 грн., штраф в сумі 23 374,80 грн., інфляційні втрати в сумі 1096, 75 грн.

Дослідивши матеріали справи, надавши їм оцінку за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Основою побудови взаємовідносин між виробниками товару, дистриб'юторами і дилерами є господарський договір. Однак Цивільний та Господарський кодекси України жодних норм стосовно умов укладання дистриб'юторських (дилерських) договорів не встановлюють.

Тому сторони договору укладають його, виходячи з власних потреб і зиску та використовуючи ті норми законодавства, які регулюють інші види договорів і які можна використати при укладенні дистриб'юторських договорів, наприклад, поставки ( ст.ст. 6 та 627 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки договору поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу України та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу України (ч.6 ст. 265 ГК України).

Згідно з приписами статті 265 Господарського Кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання, як це передбачено у статтях 11 та 509 ЦК України, що виникли з договору, інших юридичних фактів мають виконуватися належним чином відповідно до його умов, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. ст. 538 , 692 ЦК України).

Як зазначалося раніше, дистриб'ютор здійснює оплату товару на умовах 100% передоплати, або за домовленістю сторін - на умовах післяоплати, але на протязі не більше ніж 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки товару.

У статті ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом частини 1 ст. 625 ЦК України боржник в будь - якому разі зобов'язаний виконати грошове зобов'язання перед своїм кредитором, а тому не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання.

З врахуванням вище викладеного та встановлених судом обставин, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 233 748,00 грн. доведена у повному обсязі та підлягає задоволенню у судовому порядку.

Окрім матеріально-правової вимоги про сплату основного боргу позивачем заявлено додаткові матеріально-правові вимоги про сплату пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 3% річних з простроченої суми, інфляційних нарахувань та штрафу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, у ч. 3 ст. 692 ЦК України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За змістом частини 1 ст. 625 ЦК України боржник в будь - якому разі зобов'язаний виконати грошове зобов'язання перед своїм кредитором, а тому не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання . Згідно з ч.2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо додаткової матеріально-правової вимоги позивача про стягнення 3% річних з простроченої суми, господарський суд, перевіривши обгрунтованість її розміру, вважає за необхідне задовольнити її в сумі - 6 881,03 грн. В решті - 4,82 грн. 3% річних відмовити.

Нарахування позивачем суми інфляційних нарахувань за двома поставками у період з 01.09.2012р. по 31.01.2013 р. на загальну суму 1096,75 грн. господарський суд вважає обгрунтованим лише в сумі 125 грн., оскільки, по перше, застосування індексу інфляції здійснюється за повний місяць, виходячи із суми боргу, що існував на останній його день, по -друге, позивачем розрахунок індексу інфляції за обраний ним період проведено вибірково за окремі місяці, а не "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"). Тому у стягненні інфляційних втрат в сумі 971,75 грн. суд відмовляє.

Щодо додаткових матеріально-правових вимог позивача про стягнення штрафу та пені.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, пеню (с. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Слід відмітити, що визначений у Договорі № 22 розмір пені за один день прострочки та період її нарахування відповідають приписам ст. 549, 551 Цивільного кодексу України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96ВР, яким встановлено обмеження розміру пені, що підлягає стягненню у судовому порядку подвійною обліковою ставкою НБУ та ст. 230, 232 Господарського кодексу України про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак господарський суд частково не погоджується з позивачем в частині стягуваної суми, яку судом перевірено самостійно та визначено обгрунтований розмір пені в сумі - 34 430,54 грн., тому в стягненні 24,14 грн. пені суд відмовляє.

Натомість господарський суд повністю погоджується з позивачем в частині застосованого ним штрафу в сумі 23 374,80 грн., який підлягає стягненню у повному обсязі.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 49 ГПК України господарський суд покладає сплату судового збору на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОШЕ" ( 43020, Волинська обл. , м. Луцьк, вул. Рівненська, 76а, офіс 8, код ЄДРПОУ 35325569) - 304 530, 56 грн. , з яких :

- 233 748,00 грн. основного боргу,

- 6 881,03 грн. 3% річних,

- 34 430,54 грн. пені,

- 125,00 грн. інфляційних втрат ,

- 23 374, 80 грн. штрафу,

- 5 971, 19 грн. судового збору.

3. У стягненні 4,82 грн. 3% річних, 24,14 грн. пені та 971,75 грн. інфляційних втрат -відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.07.13року.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1-у справу

2- позивачу ТОВ "Доше" (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 76а, 3 пов., оф. 8)

3- відповідачу ФОП ОСОБА_4 ( 10024, АДРЕСА_1) рек. з повідомл.