Ухвала суду № 32161093, 29.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 р.Справа № 815/665/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Копійка" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23.01.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Копійка" (надалі - ТОВ "ТД "Копійка" ) звернулося до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2012 року №№0000402600; №0000412600.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75 ст.75, п.79.2 ст.79 ПК України, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових втрат ТОВ «ТД «Копійка» при взаємовідносинах з ТОВ «Блейд - транс» за червень 2011 року, СПД ФО ОСОБА_1 за травень, червень 2011 року, ТОВ «Багатогалузева компанія «Морепродукти» за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт №155/26-0/37060369/31 від 24.10.2012р. /т.1 а.с.25-48/

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.8, 201.10, 201.14, 201.15 ст.201, п.202.1 ст.202 ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 269792,63грн. у т.ч. по періодах: лютий 2011 року на суму 106300грн., травень 2011 року на суму 60799,04грн., червень 2011 року на суму 102693,59грн.; п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.27 п.14.1. ст.14. п.138.1 ст.138 ПК України, заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 320891,53грн., у тому числі по періодах: І квартал 2011 року на суму 132875грн., II квартал 2011 року на суму 188016,53грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року №00000402600 про збільшення податку на додану вартість у розмірі 269792,62грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 1грн.; від 05.11.2012р. №0000412600 про збільшення податку на прибуток у розмірі 320891,53грн./т.1а.с.22,23/

Відповідно до пункту 14.1. ст.4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «ТД «Копійка» та TOB «Блейд Транс» було укладено договір поставки №104119 від 01.04.2011р., між TOB «ТД «Копійка» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 87/0105-10 від 01.05.2010 р.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник (TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_1.) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передавати у власність покупцю (TOB «ТД «Копійка») продукцію, визначену договором, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймати та оплачувати товар. Згідно із п.п.2.1.1. постачальник зобов'язується своєчасно своїми силами поставляти товар відповідно до замовлень покупця.

22.02.2011р. між TOB «ТД «Копійка» та TOB «БК «Морепродукти» укладений договір №22/2 купівлі-продажу цукру кристалічного білого. Право власності на товар та ризик випадкової загибелі товару переходить від продавця до покупця з моменту підписання накладної або акту прийому-передачі, які свідчать про одержання товару (п. 2.1. договору).

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу та вимог чинного законодавства на поставлені товари були належним чином та в установленому законом порядку оформлені видаткові та податкові накладні, платіжні документи, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі. /т.1 а.с.64-256; т.2 а.с.2-250; т.3 а.с.1-250; т.4 а.с.1- 216/

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, реальність господарських операцій, використання придбаного товару в господарській діяльності.

Позивач та його контрагенти на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходження, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку з приводу реальності господарських взаємовідносин, правильності формування позивачем податкового кредиту та протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: