Постанова № 32160728, 27.06.2013, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 419/8698/12

№1/204/57/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Красногвардійський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді: - Мащук В.Ю.,

при секретарі: - Плохому Є.В.,

за участю прокурора: - Андрієвської Л.О.,

захисника: - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого директором ППТКП «Южгорпоставка», зареєстрованого та мешкачого чого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він 03.03.2003 року по 30.12.2009 року на підставі протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» № 7 від 28.02.2003 року був головою правління ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» (код 01235515), юридична адреса: вул. Автотранспортна, 2 в м. Дніпропетровську.

Згідно п. 8.4.1 статуту ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» від 24.04.1998 року № 2 та зареєстрованого виконкомом Дніпропетровської міської ради 22.05.1998 року, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління.

Згідно положень п. 8.4.5 статуту ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» ОСОБА_5, як голова правління володіє наступними організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими обов'язками: керує роботою правління АТ; має право без довіреності здійснювати дії від імені АТ; уповноважений керувати поточними справами АТ і виконувати рішення Зборів, представляти АТ в його відносинах з іншими юридичними особами, державними та іншими органами і організаціями, вести переговори та укладати угоди від імені АТ.

Таким чином, ОСОБА_5, будучи посадовою особою, вчинив злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

Згідно плану приватизації державної фірми «Дніпробудіндустрія» затвердженого заступником Голови Фонду державного майна України 23.03.1994 року в ході приватизації до статутного фонду ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» не увійшло державне майно - два об'єкти цивільної оборони інв. № 6903 та № 6904. Однак зазначені об'єкти цивільної оборони перебувають на балансі підприємства.

Згідно облікових даних Дніпропетровської міської ради на підприємстві ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» знаходяться дві захисні споруди-сховиша № 13027 та№ 13186.

Відповідно до преамбули Закону України № 555-ХІУ від 24.03.99 «Про цивільну оборону України» кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих і на вимогу гарантій забезпечення цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава, як гарант цього права, створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Згідно ст.1 розділу 1 Закону України № 555-ХІУ від 24.03.99 «Про цивільну оборону України» систему цивільної оборони складають: «... органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та належності».

Відповідно до пункту 2 розділу 11 «Положення про цивільну оборону України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1994г. № 299 «... Загальне керівництво цивільною обороною, відповідно до принципів її побудови здійснюють Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, адміністрація підприємств установ і організацій незалежно від форм власності та належності», «... на підприємствах в установах і організаціях та на об'єктах народного господарства начальниками цивільної оборони є їх керівники».

Згідно з положеннями ст.8 Закону України від 24.03.99 № 555-ХІУ «Про цивільну оборону України» «Керівництво підприємств установ, і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкованості забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує проведення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе, пов'язані з цим матеріальні витрати в порядку та обсягах передбачених законодавством».

Згідно п. 4.1 абзацу 3 ДБН А.3.1-9-2000. відповідальність за підтримання захисних споруд в готовності несуть керівники об'єктів промислових, сільськогосподарських виробництв, організацій, установ незалежно від форм власності і підпорядкування.

Відповідно до положень п.4 наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України № 414/3707 від 24.06.1999 року господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів в процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

В період часу з 03.03.2003 року по 30.12.2009 року ОСОБА_5, займаючи посаду голови правління ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія», будучи посадовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці, розташованому по вул. Автотранспортна, 2, у м. Дніпропетровську, в порушення вимог ст.8 Закону України від 24.03.99 № 555-ХІУ «Про цивільну оборону України», п.4 наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України № 414/3707 від 24.06 .1999 року, не належно виконуючи свої службові обов'язки, не виконуючи дії, покладені на нього, як на керівника підприємства, проявив злочинну самовпевненість, не забезпечив збереження і готовність об'єктів цивільної оборони, які знаходяться на балансі ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» - захисні споруди - сховища № 13027 та № 13186 по вул. Автотранспортна, 2 в м. Дніпропетровську.

Так, згідно даних облікової картки сховища № 13027 загальною площею 150 кв.м., місткістю 300 чол. здано в експлуатацію в 1973 році. Станом на 27.08.2000 року споруду було обладнано системами герметизації, повітропостачання, енергопостачання, водопостачання, опалення. Сховище № 13186 було прийнято в експлуатацію з недовиконанням роботами (були тільки конструкція споруди без відповідного обладнання). В даний час будь-які плануючі документи з організації цивільної оборони на підприємстві відсутні, відповідальні за утримання захисних споруд не призначені, сховища перебувають у непридатному стані, обладнання сховища № 13027 відсутнє.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 083/12 внаслідок не збереження об'єктів цивільної оборони за вул. Автотранспортна, 2 в м. Дніпропетровську посадовими особами ТОВ «Дніпробудіндустрія» заподіяна державі шкода по об'єкту № 1 (№ 13027) - становить 313 269 гривень, по об'єкту № 2 (№ 13168) - становить 36 122 гривень. Загальна сума збитку становить 349 391 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5, працюючи на посаді голови правління ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія», в період часу з 03.03.2003 року по 30.12.2009 року, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: вул. Автотранспортна, 2 в м. Дніпропетровську, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, не забезпечив збереження і готовність об'єктів цивільної оборони, які знаходяться на балансі ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» - захисні споруди-сховища № 13027 та № 13186 по вул. Автотранспортна, 2 в м. Дніпропетровську, чим заподіяв матеріальну шкоду в сумі 349 391 гривень. Тим самим інтересам держави заподіяні тяжкі наслідки.

В даному судовому засіданні захисником підсудного ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_4 було заявлено клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, захисник мотивував клопотання тим, що кримінальна справа не може слухатись в суді та підлягає поверненню на додаткове розслідування у зв'язку з істотними недоліками досудового слідства, які стосуються таких обставин, які мають суттєве значення для прийняття законного і справедливого рішення по справі. Допущені недоліки не можуть бути усунуті в ході судового слідстві, а тому кримінальна справа повинна бути направлена для провадження додаткового розслідування.

Підсудний ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника, та просив суд його задовольнити.

Прокурор Андрієвська Л.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, мотивуючи це тим, що досудове слідство було проведено у повному обсязі.

Заслухавши учасників процесу, суд приходить до висновку, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 підлягає направленню для проведення додаткового розслідування з наступних підстав.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину не визнав повністю і показав суду, що приблизно з вересня 2002 року по лютий-березень 2003 року він був виконуючим обов'язки голови правління ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія». З лютого-березня 2003 року по грудень 2009 року він був головою правління ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія».

До нього головою правління ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» був ОСОБА_6

На підставі документів, які він підписував під час роботи головою правління, може сказати, що за станом на вересень 2002 року та до грудня 2009 року на балансі підприємства можливо знаходилися два об'єкти цивільної оборони. Однак особисто він актів приймання-передачі даних об'єктів не підписував.

Він підписував інвентаризаційний опис основних засобів від 29 грудня 2009 року, згідно з яким в основних засобах ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» значаться два об'єкти цивільної оборони. Його підпис підтверджує факт наявності зазначених об'єктів, але не відповідальність за ці об'єкти. Відомість була підготовлена бухгалтерією підприємства.

Особисто він не проводив і не давав вказівки проводити інвентаризацію вказаних об'єктів.

Зазначені об'єкти цивільної оборони в господарській діяльності підприємства не використовувалися.

За час його роботи на посаді голови правління відповідальних осіб за вказані об'єкти цивільної оборони не призначав у зв'язку з тим, що він не вважав, що підприємство є відповідальним за дані об'єкти. Також на підприємстві до призначення його на посаду голови правління склалася практика про те, що за всю інженерну частину та за технікою безпеки на підприємстві відповідальними особами були головний інженер ОСОБА_7 та ОСОБА_8 З їх слів об'єкти цивільної оборони не представляли ніякої цінності, про що свідчить акт від 12.10.2000 року.

Обов'язок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 бути відповідальними за об'єкти цивільної оборони були вказані в їх посадових інструкціях.

Він не вживав будь-яких заходів спрямованих на забезпечення зберігання зазначених об'єктів цивільної оборони, так як забезпечення збереження зазначених об'єктів ЦО не входило в його оперативну господарську діяльність. На підприємстві склалася практика, що виробничо-господарську діяльність ведуть дочірні підприємства. Дані об'єкти цивільної оборони розташовувалися на території ДП ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія», «Буделемент», керівником якого був ОСОБА_14. На ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» за період з 2003 року по 2009 року штат співробітників складав близько 12 осіб За час його роботи на посаді голови правління об'єкти цивільної оборони не передавалися дочірньому підприємству. Об'єкти цивільної оборони були передані зазначеному дочірньому підприємству до його призначення на посаду голови правління.

Якими чином об'єкти цивільної оборони були передані дочірньому підприємству, він не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав суду, що з 02.10.2009 року до 29.03.2013 року він працював на посаді головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконкому Красногвардійської районного ради. В його обов'язки входило ведення обліку захисних споруд району, ведення обліку навчання фахівців підприємств з питань ЦО, розробка документів евакуаційної комісії, ведення документів комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Згідно обліку загального фонду захисних споруд Дніпропетровської області за ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» значаться два об'єкти ЦО по вул. Автотранспортній, 2 в м. Дніпропетровську, а саме: № 13027 і 13186. Зазначені об'єкти є державною власністю і знаходяться тільки на балансі ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія».

Згідно п.4 спільного наказу Фонду держмайна України та Мінекономіки № 908/68 від 19.05.1999 року господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Таким чином, ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» несе відповідальність за збереження об'єктів ЦО № 13027 та № 13186, які не увійшли до статутного фонду підприємства, але перебувають на його балансі.

На підставі листів, які є у виконкомі Красногвардійського районної ради м. Дніпропетровська в 2002 і 2003 роках обладнання захисної споруди № 13027, яке знаходиться на балансі ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» частково вийшло з ладу, сама споруда підтоплена ґрунтовими водами.

Відповідно до Закону України від 24.03.99 № 555-ХІУ «Про цивільну оборону України» ст. 8 «Керівництво підприємств установ, і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкованості забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту (якими є сховище цивільної оборони), організовує проведення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе, пов'язані з цим матеріальні втрати в порядку та обсягах передбачених законодавством ».

Для забезпечення укриття населення в містах, селах і селищах створюється фонд захисних споруд на підставі ст. 9 Закону України «Про правові засади цивільного захисту». На обліку загального фонду захисних споруд Дніпропетровської області за адресою вул. Автотранспортна, 2 рахуються два сховища № 13027 та № 13186 з їх інженерно-технічним та спеціальним обладнанням, засобами зв'язку. Ці споруди є державною власністю, знаходяться на балансовому утриманні, але не увійшли до статутного фонду ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія». Відповідальність за підтримання захисних споруд в готовності несуть керівники об'єктів промислових, сільськогосподарських виробництв, організацій, установ незалежно від форм власності і підпорядкування.

Таким чином, керівник підприємства «Дніпробудіндустрія» зобов'язаний був якісно спланувати заходи цивільного захисту підприємства. По-перше, як начальник ЦО, видати наказ «Про організацію цивільної оборони. Створити основні невоєнізовані об'єктові формування, згідно «Положення про невоєнізованих формуваннях цивільної оборони та норми оснащення матеріально-технічними засобами». Одним з формувань є ланка з обслуговування сховищ і укриттів. Склад цієї ланки 4 людини: командир ланки, сантехнік, електрик та слюсар з вентиляції. Але керівництво об'єкту самоусунулася від організації цивільної оборони підприємства і його працівників. В результаті чого, сховища доведені до непридатності для укриття евакуйованого населення. Інженерно-технічне та спеціальне обладнання розкрадено.

Згідно даних облікової картки сховища № 13027 загальною площею 150 кв.м., місткістю 300 чоловік, здано в експлуатацію в 1973 році. Станом на 27.08.2000 рік споруду було обладнано системами герметизації, повітропостачання, енергопостачання, водопостачання, опалення. Через наявність ґрунтових вод на рівні 30 см. сховище було непридатним для прийняття евакуйованого населення. З метою змусити керівництво підприємства привести захисні спорудження в готовність, рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районного ради від 17.08.2001 року голові правління ВАТ фірми «Дніпробудіндустрія» наказано до 01.10.2001 року привести сховище № 13027 у відповідність вимог будівельних норм і правил. Але це рішення ніяк не вплинуло на дії керівництва підприємства. Протягом останніх років адміністрація підприємства уваги до стану захисних споруд і спецобладнання зовсім не приділяла.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що приблизно з 14 лютого 2003 року до 29 жовтня 2010 року він працював головним бухгалтером ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія». З 26.02.2008 року він є секретарем правління ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія».

В його обов'язки як головного бухгалтера ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» входить ведення бухгалтерської та податкової звітності, контроль за роботою бухгалтерії підприємства. В його обов'язки як секретаря правління ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» входить ведення протоколів засідань правління підприємства.

З початку роботи на посаді головного бухгалтера ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» він звернувся до Червоногвардійського районного виконкому, щоб дізнатися про наявність на балансі підприємства державного майна, так як попередній голова ОСОБА_6 не передавав майно підприємства за актом прийому-передачі. У виконкомі йому повідомили, що на балансі підприємства знаходиться одна захисна споруда цивільної оборони № 13027.

Протягом його роботи на посаді головного бухгалтера ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» один раз на рік на підставі листів фонду держмайна Дніпропетровської області ним особисто проводилася бухгалтерська інвентаризація наявності об'єктів державної власності на балансі підприємства в тому числі об'єктів ЦО. Технічний стан вказаних об'єктів він не перевіряв, так як періодично об'єкти ЦО перевіряли співробітники МНС.

За час роботи на ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» на підприємстві не було особи, відповідальної за об'єкти ЦО.

Він готував і підписував інвентаризаційний опис від 29 грудня 2009 року. Даний опис підтверджував дані бухгалтерського обліку щодо об'єктів державної власності. Зазначені об'єкти ЦО в господарській діяльності підприємства не використовувалися. З бухгалтерського обліку ніяких витрат на забезпечення збереження зазначених об'єктів ЦО не було.

Після перевірки МНС, яка проводилася влітку 2011 року, йому стало відомо про те, що на даний час захисні прилади та інженерно-технічне обладнання вказаних об'єктів ЦО відсутнє у зв'язку з чим, вони не придатні для використання в якості захисних споруд.

Згідно листа голови правління ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» ОСОБА_5 від 31.10.2002 року йому було відомо, що об'єкти ЦО знаходяться в аварійному стані.

Об'єкти ЦО рахувалися на позабалансовому рахунку підприємства. Однак на дані об'єкти ЦО немає технічних паспортів, які є правовстановлюючими документами, в якому зазначено, хто є власником об'єкта.

За об'єкти ЦО був відповідальним головний інженер.

За даними бухгалтерського обліку інженерного обладнання на об'єктах ЦО було відсутнє.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала суду, що приблизно з 1982 року по листопад 2006 року вона працювала головним спеціалістом по нагляду за охороною праці ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія». У її обов'язки входило підготовка документів з охорони праці, інструкцій з охорони праці.

Приблизно з 1994 року після приватизації ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» на балансі підприємства знаходилися два об'єкти ЦО по вул. Автотранспортна, 2.

З 05.09.2002 року головою правління ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» був ОСОБА_5 На момент призначення ОСОБА_5 на посаду голови правління об'єкти ЦО знаходилися в незадовільному стані, але інженерно-технічне обладнання знаходилося усередині об'єктів ЦО.

За період її роботи на посаді фахівця по нагляду за охороною праці ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» вона не була відповідальною за об'єкти ЦО. Це не входило в її посадові обов'язки, які були передбачені її посадовою інструкцією.

Вона не пам'ятає, чи призначалися відповідальні особи за об'єкти ЦО, швидше за все, що не призначався. Станом на початок 2003 року зазначені об'єкти ЦО були оснащені обладнанням, дизельною електростанцією, лежаками, які через періодичне підтоплення ґрунтовими водами прийшло в непридатність. Вхідні двері закривалися на замок. Зазначені об'єкти ЦО в господарській діяльності підприємства не використовувалися. На момент її звільнення об'єкти ЦО знаходилися приблизно в такому ж стані, що і на початок 2003 року.

Допитаний в судовому свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що приблизно з 1985 року по липень 2003 року він працював головним інженером ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія». В його обов'язки входило керівництво інженерною службою, організація виробництва.

Приблизно з 1994 року після приватизації ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» на балансі підприємства знаходилися два об'єкти ЦО по вул. Автотранспортна, 2.

Приблизно з кінця 2002 року головою правління ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» був ОСОБА_5 На момент призначення ОСОБА_5 на посаду голови правління об'єкти ЦО знаходилися в незадовільному стані, але інженерно-технічне обладнання знаходилося усередині об'єкта ЦО.

За період його роботи на посаді головного інженера ВАТ «Фірма «Дніпробудіндустрія» він не був відповідальним за об'єкти ЦО. Це не входило в його посадові обов'язки, які були передбачені його посадовою інструкцією.

Він не пам'ятає чи призначалися відповідальні особи за об'єкти ЦО.

Станом на початок 2003 року один з об'єктів ЦО був оснащений обладнанням, дизельною електростанцією, фільтрами, трубопроводами, лежаками, які за періодичного підтоплення ґрунтовими водами знаходилося в неналежному стані. Об'єкт був підключений до електрики. Вхідні гермодвері закривалися на замок. Другий об'єкт ЦО був недобудований і обладнання в ньому практично не було, зовнішні двері були дерев'яними, гермодверей не було.

Зазначені об'єкти ЦО в господарській діяльності підприємства не використовувалися. Недобудований об'єкт ЦО періодично підтоплюються ґрунтовими водами, в зв'язку з цим вода викачувалася з даного об'єкта.

Таким чином, відповідно до пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, місцем знаходження об'єктів цивільної оборони, які ставляться йому у вину є адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2, проте під час досудового слідства не встановлено, в чиєму користуванні знаходиться земля, на якій знаходяться об'єкти цивільної оборони. Так як відповідно до долучених до матеріалів кримінальної справи, а саме: договору оренди земельної ділянки від 2002 року, земля передана в користування ПВТКП «Южторгпоставка», а у відповідності до плану цієї землі, захисні споруди не знаходяться на землі, що передана міською радою в оренду. Тож за жодним підприємством по вул. Автотранспортна, 2 земельна ділянка та захисні споруди, які знаходились у користуванні не знаходяться.

В ході, як досудового так і судового слідства були допитані у якості свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, однак жоден зі свідків не підтвердив знаходження обладнання в захисних спорудах (споруді) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2 станом на 03.03.2003 року. Крім того, відповідно до показів свідків ОСОБА_7, та ОСОБА_8, захисні споруди знаходились у користуванні підприємства «Стройелемент», а ключі від об'єкту цивільної оборони мала не встановлена слідством особа, - ОСОБА_12.

Крім того жоден з допитаних свідків не зміг пояснити суду, в якому стані були об'єкти цивільної оборони на час вступу на посаду Голови Правління - ОСОБА_5 Також у відповідності до їхніх показів ОСОБА_5 не приймав та не підписував АКТ приймання-передачі з переліком обладнання, що повинно знаходитись в захисних спорудах.

Відповідно до ст. 64 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання.

Однак відповідно до матеріалів кримінальної справи об'єктивна сторона складу злочину, що інкримінується ОСОБА_5 не встановлена, а саме під час досудового слідства не встановлено: час скоєння ОСОБА_5 інкримінованого злочину, спосіб, у який вчинено злочин, та мотив злочину.

Відповідно до пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення захисні споруди - сховища № 13186 та № 13027 знаходяться по вул. Автотранспортна, 2 м. Дніпропетровська. Проте, суд зауважує, що постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.07.2012 року дана кримінальна справа була направлена для усунення недоліків до прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська, так як було встановлено, що захисна споруда № 13186 відповідно до обвинувального висновку знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автотраспортна, 2, проте відповідно до Паспортну захисної споруди (т.1 а.с.106-110) споруда № 13186 знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Красногвардійська. 1а. Після повернення кримінальної справи до суду після усунення недоліків 09.11.2012 року до суду, зазначені суперечності в місцезнаходженні сховища так і не були усунуті, та знову зазначено адресу сховища: м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2. Крім того, допитані судом свідки ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 також не змогли пояснити суду, де та який об'єкт цивільної оборони знаходиться, та по якій адресі.

Відповідно до плану приватизації державної фірми «Дніпробудіндустрія» від 23.03.1994 року в ході приватизації до статутного фонду ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» не увійшли два об'єкти цивільної оборони № 6903 та 6904. Проте, ні на досудовому ні під час судового слідства не вдалося встановити, який саме з об'єктів з інвентарними номерами № 6903 та 6904 відповідає об'єктам цивільної оборони № 13186, № 13027 та відповідно де вони знаходяться.

Відповідно до долученого Балансу підприємства ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» станом на 2007 рік та на 2005 рік, не вказано державне майно, - захисні споруди 13186, № 13027, а відповідно до показань свідка - ОСОБА_10, який працював головним бухгалтером ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія», захисні споруди знаходяться на позабалансовому рахунку та ніколи не були на балансі підприємства.

11.03.2013 року в судовому засіданні був допитаний у якості свідка колишній Головний інженер ВАТ фірма «Дніпробудіндустрія» ОСОБА_7, показав суду, що колишній Голова правління Свирідюк передавав майно Голові Правління ОСОБА_6 З його слів, майно в подальшому повинно було передаватися ОСОБА_5, проте, він не знає чи передавав ОСОБА_6 майно, актів приймання-передачі він не бачив. А ключі від об'єктів цивільної оборони знаходились у інших осіб - ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 проте зазначені особи не були встановлені досудовим слідством, не були допитані.

Крім того під час досудового слідства не встановлено строк експлуатації об'єктів цивільної оборони після введення до експлуатації ( 1972-1973 роки), та після якого часу захисна споруда не може виконувати свої функції внаслідок зносу та підлягає списанню. Не було також встановлено, чи підлягали захисні споруди 13027 та 13168 списанню на час вступу на посаду Голови Правління ОСОБА_5, не встановлено, в якому з об'єктів №13027 або №13168 знаходилось обладнання та з чого воно складалось. Не було встановлено балансову та залишкову вартість об'єктів цивільної оборони, та з якої дати цей об'єкт не представляє матеріальної цінності у зв'язку зі списанням та амортизацією.

Відповідно до п. 3 спільного Наказу Фонду державного майна України, Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року N 908/68 «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебувають на їх балансі», що відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, що не увійшли до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі визначається главою 29 розділу І книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, і главою 51 розділу 1 книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань.

Враховуючи викладене суд робить висновок, що досудове слідство по даній справі було проведено неповно, однобічно з обвинувальним нахилом, при встановленні численних протиріч між показами підсудного, свідків та матеріалами кримінальної справи в сукупності, ці протиріччя усунені не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 368 КПК України 1960 року зазначено, що досудове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним, коли не були допитані деякі особи, які не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд звертає увагу, що з'ясування вищевказаних обставин також не може бути перевірено та уточнено шляхом дачі судових доручень у порядку ст. 315-1 КПК України (в редакції 1960 року), оскільки завданням судового доручення є перевірка та уточнення неповноти фактичних даних, отриманих в ході судового слідства, а не усунення неповноти досудового слідства.

Також, варто звернути увагу, що оскільки суд не є органом досудового слідства, а тому незобов'язаний доводити провину обвинуваченого або покладати доведення своєї невинуватості на обвинуваченого, а прокурор в свою чергу не повинен розраховувати на те, що недоліки слідства та допущені порушення будуть усунуті під час судового засідання.

Таким чином, в ході додаткового розслідування з метою встановлення обставин вчинення злочину, що підлягають доказуванню у кримінальній справі, що мають значення для остаточного вирішення справи по суті, необхідно:

1) Встановити час скоєння ОСОБА_5 інкримінованого злочину, спосіб та мотив злочину;

2) Встановити, в чиєму користуванні знаходиться земля по вул. Автотранспорта, 2 м. Дніпропетровська, на якій знаходяться об'єкти цивільної оборони;

3) Встановити місце розташування об'єктів цивільної оборони № 13186, № 13027;

4) Встановити, у якому стані були об'єкти цивільної оборони на час вступу на посаду Голови Правління - ОСОБА_5;

5) Встановити, чи знаходяться об'єкти цивільної оборони № 13186, № 13027 на балансі ВАТ фірма «Дніпробуд індустрія»;

6) Встановити, чи приймав ОСОБА_5 державне майно після попереднього керівника підприємства, та якщо приймав, то яке майно та в якому стані;

7) Встановити, яким обладнанням були укомплектовані об'єкти цивільної оборони № 13186, № 13027;

8) Встановити строк експлуатації об'єктів цивільної оборони після введення до експлуатації ( 1972-1973 роки), після якого часу захисна споруда не може виконувати свої функції внаслідок зносу та підлягає списанню;

9) Встановити балансову та залишкову вартість об'єкти цивільної оборони № 13186, № 13027;

10) Виконати інші слідчі дії, необхідність в яких виникне при проведенні додаткового розслідування;

11) Дати юридичну оцінку діям ОСОБА_5, після чого прийняти засноване на законі рішення про подальший рух кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 273, ст. 281 КПК України 1960 року, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про направлення кримінальної справи для додаткового розслідування, - задовольнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - направити прокурору Красногвардійського району м. Дніпропетровська для організації додаткового розслідування.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.Ю. Мащук