Рішення № 32160646, 20.06.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/27340/13-ц

№2/202/5990/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Шульга Н.С.,

за участю представника позивача ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» Федосової Г.І., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпроенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» пред'явило через суд зазначений позов, посилаючись на те, що відповідачі є споживачами послуг позивача з постачання гарячої води та опалення жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1, де проживають та зареєстровані, проте вчасно та у відповідному розмірі оплату послуг не здійснюють, в результаті чого утворилась заборгованість, тому позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за період з 01 січня 2002 року по 31 жовтня 2009 року в сумі 8344,66 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2012 року позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача з відповідачів солідарно заборгованість за теплову енергію за період з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 209 року в сумі 6070,80 грн.; в решті вимог відмовлено; вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2013 року вказане заочне рішення суду було скасоване та справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, заперечуючи тим, що відповідачі частково оплачували послуги з теплопостачання, про що свідчать квитанції, а також наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності, тому просив у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, у поданих письмових заявах клопотали про розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на присутність у судових засіданнях їх сина, відповідача у справі, ОСОБА_2

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Так, матеріалами справи встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 згідно з довідкою КЖЕП №21 (а.с.8) проживають та зареєстровані в АДРЕСА_1, куди позивач по справі ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго», який є виробником теплової енергії, здійснює постачання теплової енергії, що підтверджується договором на транспортування та розподіл теплової енергії у вигляді гарячої води від 09 січня 2007 року з додатковими угодами (а.с.9-14). Для здійснення оплати таких послуг позивачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_4.

Вказана квартира належить до державного житлового фонду та відповідачі є наймачами вказаного житла, що також визнано відповідачем ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Відповідачі користуються послугами позивача з централізованого постачання гарячої води та централізованого опалення квартири, що об'єктивно підтверджується карткою квартиронаймача з даними про проведені проплати за вказані послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтями 64, 67, 68 Житлового кодексу України встановлено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, а члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 1 ч. 1 ст. 20, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), що кореспондує положенням ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV "Про теплопостачання" про те, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому, відносини між споживачами та суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг з отримання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, за змістом п.п.18, 20, 30 яких, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем та здійснюється за розрахунковими книжками, платіжними квитанціями або за умовами договору.

Судом встановлено, що відповідачі, будучи з позивачем у фактичних договірних відносинах з січня 2002 року, свої зобов'язання з оплати фактично наданих послуг позивача у відповідності з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України належним чином не здійснювали, оплати проводили періодично, з порушенням встановлених строків та нарахованих сум, в результаті чого станом на 31 жовтня 2009 року виникла заборгованість.

Визначаючи розмір заборгованості суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.4), приходить до висновку про його обґрунтованість та достовірність, оскільки останній проведено виходячи з кількості зареєстрованих у квартирі осіб (3 особи), відсутності відповідних лічильників, розміру опалювальної площі квартири, встановлених тарифів (рішенням Дніпропетровської міської ради №2569 від 19 жовтня 2000 року, рішенням Дніпропетровської міської ради №3712 від 16 жовтня 2006 року, рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №3363 від 27 жовтня 2008 року), відсутності у споживачів пільг та керуючись Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою КМУ №630 від 21.07.2005, з відповідними змінами та доповненнями.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку позовної давності, з огляду на те, що позивач звернувся з позовом лише 24 вересня 2012 року.

Відповідно до ст. 71 ЦК України в редакції 1963 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки. Статтею 75 ЦК України 1963 року (на відміну від ст.267 ЦК України в редакції 2003 року) передбачено, що позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів поважності причин пропуску позовної давності на захист цивільних прав, що виникли з правовідносин по несплаті за користування послугами за період з 01 січня 2002 року по 01 січня 2004 року, суду належить відмовити в цій частині позову за пропуском позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257, ч.3,4 ст.267 ЦК України (в редакції 2003 року) загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки, застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Між тим, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку та після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.2,3 ст.264 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що 02 вересня 2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська був виданий судовий наказ №2н-3460/2011 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 в розмірі 8344,66 грн. і судових витрат. Ухвалою суду від 30 серпня 2012 року вказаний судовий наказ було скасовано та ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» 24 вересня 2012 року звернулося з позовом в загальному порядку.

Одночасно, судом встановлено, та вбачається з картки квартиронаймача, що починаючи з 01 січня 2004 року, відповідачами періодично проводилась оплата послуг, та внесені суми позивачем зараховувались згідно з п.18 Правил (затверджених постановою Кабміну 21.07.2005 № 630). Так, за вересень 2008 року нарахована сума складала 86,88 грн., а сплачена 19 вересня 2008 року - 200,00 грн.; за липень 2008 року нарахована сума складала 86,88 грн., а сплачена - 25 липня 2008 року - 200,00 грн.; за травень 2008 року нарахована сума складала 86,88 грн., а сплачена - 05 червня 2008 року - 300,00 грн. і.т.д., за квітень 2007 року нарахована сума складала 103, 13 грн., а сплачена - 150,00 грн. Так само, проплачені суми перевищували суми нарахувань і у 2006 році.

Відтак, враховуючи наведене та з огляду на пояснення відповідача ОСОБА_2, який зазначив, що оплату послуг проводили його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в сумах та розмірах своїх фінансових можливостей, суд приходить до висновку, що відповідачі, проведенням оплат у більших ніж нараховані за розрахунковий період сумах, фактично визнали борг, що виник з 01 січня 2004 року, чим перервано перебіг позовної давності і це є підставою для обчислення позовної давності спочатку, починаючи з 01 січня 2004 року, тому, зважаючи, що з вимогою про стягнення боргу позивач звернувся в наказному провадженні 02 вересня 2011 року, тобто в межах трирічного строку звернення до суду за захистом, заборгованість підлягає стягненню в межах заявлених позовних вимог за період 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2009 року в сумі 6070,80 грн. в солідарному порядку з огляду на вимоги ст.64 ЖК УРСР, оскільки усі відповідачі є споживачами послуг позивача та солідарний обов'язок є наслідком наявного у відповідачів права спільного користування квартирою та послугами з теплопостачання.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про невідповідність суми розрахованого боргу фактичному через неврахування сплачених у 2008 році відповідачами сум, зокрема у травні - серпні 2008 року на суму 400,00 грн. суд до уваги взяти не може, оскільки з картки квартиронаймача вбачається, що ці проплати були взяті до уваги і при обчисленні суми боргу були прийняті до уваги.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків стосовно якості наданих послуг, як підставу для неоплати їх вартості, оскільки доказів неналежного надання послуг за період з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2009 року позивачем у відповідності зі своїм обов'язком за ст.ст.10, 60 ЦПК України суду не надано.

В порядку розподілу судових витрат за правилами ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 212-215, 222, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпроенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити частково.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпроенерго» (код ЄДРПОУ 00130872, МФО 305482, м. Дніпропетровськ, вул. Добролюбова, 20 м. Запоріжжя, р/р 26001301583823 у філії Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк») солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), заборгованість за теплову енергію за період з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2009 року в сумі 6070,80 грн. (шість тисяч сімдесят гривень 80 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпроенерго» (код ЄДРПОУ 00130872, МФО 305482, м. Дніпропетровськ, вул. Добролюбова, 20 м. Запоріжжя, р/р 26001301583823 у філії Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк») з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 судовий збір в сумі 52,04 грн. з кожного, загальним розміром 156,12 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 12 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.В. Колесніченко