Ухвала суду № 32159689, 30.05.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30.05.2013 р. справа № 814/1631/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж", вул. 4 Поздовжня, 76, м. Миколаїв, 54028

дореєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, вул. Потьомкінська, 17/4, м. Миколаїв, 54030

провизнання неправомірними рішень від 27.03.13 р. № 1176242 і № 1179213В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось відкрите акціонерне товариство "Миколаївпромсантехмонтаж" (далі - позивач, Товариство) до реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - відповідач), в якому просить визнати неправомірними рішення відповідача, якими йому відмовлено в державній реєстрації припинення іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна і зобов'язати відповідача вчинити такі реєстраційні дії.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що в 2006 р. ним для забезпечення виконання договірних зобов'язань було укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку передано нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 5, на яке накладено арешт і заборону відчуження. В 2011 р. господарським судом Миколаївської області введено процедуру санації Товариства і ухвалою цього ж суду скасовані всі арешти та заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна Товариства. Оскільки виникнення і припинення іпотеки та заборони віджучення підлягають державній реєстрації, він звернувся до відповідача із відповідними заявами про реєстрацію їх припинення, але відповідач відмовив в реєстрації припинення іпотеки і заборони відчуження, мотивуючи свою відмову тим, що із заявою має право звернутись тільки обтяжувач майна, яким є банківська установа, а не позивач. Останній вважає, що відмова відповідача безпідставна, оскільки він діє на виконання рішення господарського суду.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення, в яких вказав на те, що нормативним актом, який визначає порядок державної реєстрації, є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яким передбачено, що із заявою про припинення обтяження може звернутись виключно обтяжувач, а позивач такого статусу не має, що і стало підставою для відмови в державній реєстрації (а. с. 58-60).

В судове засідання призначене на 30 травня 2013 р. сторони не прибули, але подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 75-76). Відповідно до ст. 122 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи, що обидві сторони скористались своїм правом на розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження та зважаючи, що їх вимоги і заперечення викладені письмово, суд вважає, що маються підстави, передбачені вищенаведеною статтею, для розгляду справи в письмовому провадженні.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29 березня 2011 р. введено процедуру санації Товариства (а. с. 37-38).

Ухвалою того ж суду від 10 серпня 2011 р. скасовано всі арешти та заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна Товариства, в тому числі розташованого за адресою: вул. Індустріальна, 5, м. Миколаєва (а. с. 39). При цьому, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30 серпня 2012 р., яка переглядалась в апеляційному порядку і залишена без змін, роз'яснено резолютивну частину зазначеної вище ухвали та вказано, що на її виконання приватному нотаріусу ОСОБА_1 необхідно скасувати всі арешти та обмеження щодо розпорядження майном Товариства, в тому числі, серед іншого:

- підлягає вилученню запис з Державного реєстру іпотек № 3690456 щодо перебування в іпотеці нерухомості, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 5;

- зняти заборону в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, запис № 3678521 на відчуження нерухомості, розташованої за адресою м. Миколаїв, Індустріальна, 5 (а. с. 41-43, 46-51).

На виконання ухвали господарського суду позивач звернувся до відповідача із відповідними заявами. Своїми рішеннями від 27 березня 2013 р. № № 1176242 і 1179213 відповідач відмовив в державній реєстрації іншого речового права "іпотека (припинення) на нежитлове приміщення, що розташоване по вул. Індустріальна, 5 м. Миколаєва" і в державній реєстрації обтяження "заборона на нерухоме майно (припинення) на нежитлове приміщення, що розташоване по вул. Індустріальна, 5 м. Миколаєва (а. с. 6-7).

Правовою підставою для прийняття обох рішень відповідачем визначено ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якої у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа. В своїх запереченнях відповідач наголошує на тому, що відповідно до ст. 16 ч. 9 названого Закону, державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів, в той час як позивач не є обтяжувачем. Крім того, в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 30 серпня 2012 р. відсутнє зобов'язання відповідача вчинити будь-які дії.

Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

З вищевикладених обставин справи слідує, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10 серпня 2011 р. скасовано всі арешти та заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна позивача, в тому числі по вул. Індустріальна, 5 в м. Миколаєві. Вказаним судом роз'яснено порядок виконання ухвали приватним нотаріусом, але у зв'язку із змінами в законодавстві, на теперішній час рішення господарського суду може бути реалізоване тільки відповідачем, шляхом внесення до державного реєстру відповідних змін, обумовлених ухвалою господарського суду. Після прийняття господарським судом вказаної ухвали і відмови відповідача внести зміни в дані реєстру, виникла ситуація, коли самі записи скасовані в силу рішення господарського суду, але державний реєстр містить інформацію про ці скасовані записи.

Як визначено ст. 19 ч. 1 п. 5 і ч. 2 п. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав і державна реєстрація обтяжень здійснюються на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 10 серпня 2011 р. і є судовим рішенням в розумінні ст. 19 ч. 1 п. 5 і ч. 2 п. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на підставі якого відповідач повинен внести зміни в дані реєстру, шляхом проведення реєстрації припинення іпотеки та заборони відчуження.

Таким чином, немає необхідності в іншому (адміністративному) судочинстві приймати нове окреме рішення щодо зобов'язання відповідача внести зміни в державний реєстр, адже такий обов'язок відповідача слідує з ухвали господарського суду. Відмовляючи позивачу у внесенні змін до реєстру, відповідач фактично відмовляє у виконанні рішення господарського суду і в такому випадку позивач має право отримати наказ господарського суду для звернення його до примусового виконання.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 р. Про практику розгляду судами корпоративних спорів, у разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною (зокрема, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам.

З наведеної правової позиції Верховного Суду України можна зробити висновок про те, що у випадку, коли судом вирішується основний спір і в подальшому, для реалізації прийнятого судом рішення, необхідно вчинення державним реєстратором реєстраційних дій, вимоги до державного реєстратора є похідними і вирішуються в межах одного судочинства, в даному випадку господарського.

Оскільки господарським судом прийнято рішення про скасування арештів та заборон на відчуження, а виконання цього рішення залежить від внесення відповідачем до реєстру відповідних змін, адміністративний суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги до відповідача не можуть бути окремим предметом спору в іншому судочинстві і підлягають розгляду тим судом, який прийняв рішення про скасування записів.

Відповідно до ст. 157 ч. 1 п. 1 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виконуючи обов'язок, покладений на суд ч. 2 вказаної статті, згідно якої якщо провадження у справі закривається з підстави непідвідомчості спору адміністративному суду, він повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, суд роз'яснює позивачу, що його позовні вимоги мають бути заявлені до господарського суду Миколаївської області.

Згідно ст. 7 ч. 1 п. 5 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі. Позивач сплатив судовий збір в сумі 34,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44 від 5 квітня 2013 р. (а. с. 2), який і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 157 ч. 1 п. 1 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження в адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Миколаївпромсантехмонтаж" до реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, закрити.

2. Повернути відкритому акціонерному товариству "Миколаївпромсантехмонтаж" судовий збір в сумі 34,41 грн. з Держаного бюджету України (р/р 31217206784002 УДКСУ у м. Миколаєві, код 37992781, МФО 826013, ЄДРПОУ 35356555).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз