Постанова № 32158670, 10.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р. 15 год.39 хв.Справа № 821/1754/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Алексеєвої Н.С., представника відповідача Палінічак К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Інсайт плюс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство "Інсайт Плюс" (далі - позивач, ПП "Інсайт Плюс") звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення та доповнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ, ДПІ у м. Херсоні) по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ПП "Інсайт Плюс", за результатами якої складений акт від 26.09.12 № 517/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за червень 2011 року, січень 2012 року";

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, які полягають в складанні акту від 26.09.12 № 517/22-4/33015134;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними правочинів, вчинених ПП "Інсайт Плюс" у червні 2011 року, січні 2012 року, що відображені в акті перевірки від 26.09.12 № 517/22-4/33015134;

- визнати неправомірними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, які полягають в зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Інсайт Плюс" у червні 2011 року, січні 2012 року;

- зобов'язати ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП "Інсайт Плюс" у червні 2011 року, січні 2012 року.

В обгрунтування вимог, викладених у позовній заяві, позивач зазначив, що у вступній частині акту про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено про проведення згідно із п.73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України документальної невиїзної перевірки ПП "Інсайт плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та покупцями за червень 2011 року, січень 2012 року, та вказано, що виїзну позапланову перевірку неможливо провести у зв'язку з тим, що позивач має стан "7" (відсутність підтвердження відомостей). Акт має назву "Про неможливість проведення зустрічної звірки", але як на підставу для її проведення інспектор посилається на норми ПКУ, які передбачають проведення невиїзної позапланової перевірки, внаслідок чого ПП не може визначити, чи була здійснена зустрічна звірка або документальна невиїзна перевірка, податковою інспекцією не було дотримано ні порядку проведення зустрічної звірки, ні порядку проведення позапланової перевірки. В акті від 26 вересня 2012 року у зв'язку з висновками ГВПМ ДПІ у м. Херсоні та не підтвердженням первинними документами податкового кредиту та податкових зобов'язань податкова інспекція дійшла висновку про нікчемність правочинів здійснених ПП "Інсайт плюс" за період червень 2011 року та січень 2012 року, а саме ч. 1-5 ст. 203, ч.1-2 ст. 215, ч.1 ст. 216, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними при придбанні позивачем товарів у постачальників та подальшої реалізації. ПП "Інсайт плюс", посилаючись на інформацію з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" вважає, що ДПІ самостійно були змінено показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем за період червень 2011 року та січень 2012 року, чим порушено його права та інтереси, оскільки суб'єкт господарювання має право розраховувати, що задекларовані ним показники відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо. Таким чином, на думку представника ПП "Інсайт плюс", звірка або перевірка була проведена посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Херсоні з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу, а дії посадової особи ДПІ, які полягають у проведенні зустрічної звірки або перевірки, в результаті якої було складено акт від 26 вересня 2012 року № 517/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Інсайт Плюс" з контрагентами - постачальниками та покупцями за червень 2011 року, січень 2012 року" та дії, щодо визнання правочинів, укладених ПП з контрагентами такими, що мають ознаки нікчемності - є протиправними.

Представник позивача просить задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, просить відмовити в задоволенні позову. Позицію, викладену в письмовому запереченні, обґрунтовує тим, що пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, які не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 27.12.10 №1232). Згідно наказу ДПА України від 22.04.11 №236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкові служби зустрічних звірок" у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку з встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, що і було вчинено ДПІ.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26 вересня 2012 року ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС було складено акт №517/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Інсайт Плюс" з контрагентами постачальниками та покупцями за червень 2011 року, січень 2012 року". В акті з посиланням на п. 73.5 ст.73 Податкового Кодексу України зазначено, що здійснено відповідні заходи з метою проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "Інсайт Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями червень 2011 року, січень 2012 року. Виїзну позапланову перевірку підприємства неможливо провести у зв'язку з тим, що ПП "Інсайт Плюс" не знаходиться за податковою адресою: АДРЕСА_1. Станом на момент проведення перевірки СГД має стан відмінний від основного, а саме "7" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

При проведені звірки були використані акти перевірок контрагентів ПП "Інсайт Плюс" - за серпень 2011 року ТОВ "Гулівер", м. Київ, за січень 2012 року - ТОВ "Фаворит-Найс", відомості яких свідчать про відсутність технічних та трудових ресурсів для здійснення діяльності, відсутність за місцезнаходженням, наявність ознак "фіктивності".

В акті є посилання на висновок ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС №4269/07-306 від 25 вересня 2012 року щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП "Інсайт Плюс" за червень 2011 року, січень 2012 року, а саме - в провадженні СУ ДПС у Донецькій області знаходиться кримінальна справа №75-12-05-202/4, яка порушена відносно гр-на ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Під час розслідування встановлено, що ПП "Інсайт Плюс" входило до складу "конвертаційного центру", яке було підконтрольне гр-ну ОСОБА_3 та створене з метою конвертації грошових коштів для підприємств реального сектору економіки. У акті є посилання на те, що в провадженні прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровськ знаходиться кримінальна справа порушена за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, слідством по вказаній кримінальній справі встановлено, що на гр-на ОСОБА_4 на території України зареєстровано ТОВ "Антарес Конференц Груп" та ПП "Інсайт Плюс", які використовуються в злочинних схемах ухилення від сплати податків та формують податковий кредит з ПДВ та валові витрати від підприємств, які взагалі не звітують до податкових органів. В провадженні СВ ДПС у Херсонській області знаходиться кримінальна справа №330109-11 порушена за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Стар-Найт" за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Під час досудового слідства по зазначеній кримінальній справі встановлено, що групою невстановлених осіб створено та організовано діяльність ряду підконтрольних СГД, в тому числі ПП "Інсайт Плюс". Вказані підприємства були задіяні у злочинній схемі з надання послуг СГД на території Херсонської області з незаконної мінімізації податкових зобов'язань, шляхом передачі підприємствам вигодонабувачам власних реквізитів для укладання фіктивних угод і подальшого перерахунку на банківські рахунки грошових коштів. В подальшому вказані грошові кошти конвертувалися та готівкою передавались "замовникам". Використовуючи реквізити та банківські рахунки даних підприємств, вказані невстановлені слідством особи документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж ТМЦ, послуг, робіт, після чого дані документи передавались замовникам послуг для відображення відомостей, зазначених в таких документах, в бухгалтерському та податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження податкових зобов'язань.

Крім того, в акті від 26.12.12 зазначено, що ПП "Інсайт плюс" не має основних фондів, складських приміщень, не підтверджено факту реальності проведення фінансово-господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення, можливо зробити висновок, що гр. ОСОБА_4 формально виконував обов'язки директора ПП "Інсайт Плюс" та як наслідок використовував реквізити даного підприємства, надавав послуги по формуванню "незаконного" податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності та відповідно "незаконно" формував витрати. Таким чином, перевірити взаємовідносини ПП "Інсайт Плюс" з контрагентами постачальниками та покупцями за червень 2011 року, січень 2012 року не є можливим. В акті зазначено, що дані, наведені в деклараціях з ПДВ за 2011 рік про обсяги купівлі-продажу є недійсними, податкові зобов'язання які проведені на підставі нікчемного правочину, підлягають коригуванню (зменшенню). За наслідками перевірки не приймалось ніякого рішення. При цьому були внесені зміни до задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за оскаржуваний період в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі, врегульовано Податковим кодексом України, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою КМУ від 27.12.10 №1232.

Так, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків; зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідач у своїх запереченнях стверджує про те. що була проведена саме зустрічна звірка, а не позапланова невиїзна перевірка.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачає, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Пунктом 2 Порядку визначено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. За результатами зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається за його адресою рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Матеріали справи свідчать, що зустрічної звірки відповідач не проводив, первинних бухгалтерських або інших документів ПП "Інсайт Плюс" не досліджував. Крім того, в самому акті зазначено, що ПП "Інсайт Плюс" не знаходиться за податковою адресою, що унеможливлює проведення зустрічної звірки, а також сам акт називається "Про неможливість проведення зустрічної звірки…".

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з метою впровадження єдиного порядку та обліку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Зважаючи на те, що наказ ДПА України від 22.04.11 №236 не зареєстрований Міністерством юстиції України, його приписи суд застосовує в тій частині, що не суперечать нормативним актам.

Так, згідно п.4.4 наказу ДПА України від 22.04.11 № 236 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Зі зразка акту про неможливість проведення зустрічної звірки, який наведений у додатку 3 до Методичних рекомендацій, вбачається, що в даному акті, серед іншого, повинні зазначатись причини неможливості проведення зустрічної звірки, встановлені в ході організації проведення зустрічної звірки, із наведенням реквізитів документів, що підтверджують цей факт (копії яких додаються до актів) та детально перелічуватись заходи вжиті в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин.

Як вже зазначалось в акті від 26 вересня 2012 року № 517/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Інсайт Плюс" з контрагентами - постачальниками та покупцями за червень 2011 року, січень 2012 року" щодо дотримання вимог податкового законодавства із контрагентами - постачальниками та покупцями, в якості причини неможливості її проведення зазначено відсутність підприємства за податковою адресою (стан "7" відсутність підтвердження відомостей). В обґрунтування підстав складання спірного акту відповідачем не надано суду доказів відсутності позивача за юридичною адресою, зокрема, акту обстеження юридичної адреси чи витягу з ЄДР із записом про відсутність підтвердження відомостей станом на момент складання акту № 517/22-4/33015134. В акті від 26 вересня 2012 року не вказано, що саме знаходиться за юридичною адресою підприємства і за якими ознаками було встановлено факт відсутності підприємства. На вимогу суду не було надано вищевказаних доказів.

З наданої суду довідки з ЄДРПОУ станом на 15.01.13 вбачається, що з моменту реєстрації місцезнаходження ПП "Інстайт Плюс" є АДРЕСА_1, 17.07.12 державним реєстратором була внесена інформація щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу (запис 18), до цієї дати таких відомостей не зареєстровано. Представник позивача стверджує про те, що підприємство фактично вже не здійснює господарської діяльності, але продовжує знаходиться за адресою АДРЕСА_1, де орендує приміщення у фізичної особи, суду було надано копію договору оренди приміщення у ОСОБА_6 від 26.07.11, акт здачі-приймання приміщення від 26.07.11. Пошта отримується, але ніяких запитів щодо надання певних документів за червень 2011 року та січень 2012 року не надходило.

Доказів надсилання позивачу відповідних запитів відповідачем також не надано, хоч внесення до ЄДР запису про відсутність підприємства за юридичною адресою не є причиною неможливості проведення зустрічної звірки, оскільки цей факт не позбавляє податковий орган можливості надіслати відповідні запити платнику податків з вимогою надання документів для проведення зустрічної звірки.

В якості доказів нікчемності всіх правочинів позивача за 2011 рік був наданий висновок ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 18.12.12 щодо наявності кримінальних справ відносно інших осіб, під час розслідування яких було виявлено використання ПП "Інсайт Плюс" у злочинних схемах ухилення від сплати податків. Разом з тим, суду не надано жодного вироку суду на керівника ПП "Інсайт Плюс" або на інших осіб, який би підтверджував доводи ДПІ, та не надано жодного слідчого документа. Тому суд вважає, що посилання відповідача на наявність кримінальних справ не повинно прийматись до уваги як таке, що не стосується даного спору. Розгляд справи неодноразово відкладався для надання ДПІ у м. Херсоні можливості довести встановлення факту відсутності позивача за податковою адресою, але відповідач не скористався наданою судом можливістю.

На підставі викладеного, суд вважає запис в оспорюваному акті про те, що позивач був відсутній за юридичною адресою за оскаржуваний період, припущенням податкової інспекції, а не достовірно встановленим фактом.

Позивач надав суду звітність форми 1ДФ за 3-й квартал 2011 та 1 квартал 2012 року, яка свідчить про наявність виплати доходу 16 фізичним особам, що є одним з доказів здійснення позивачем господарської діяльності.

Крім того, при дослідженні декларацій з ПДВ за спірні періоди, судом встановлено, що податковий кредит з господарських операцій з ТОВ "Гулівер" складав 49333 грн. 33 коп., тоді як не визнається весь кредит червня 2011 року в сумі 1222495 грн., податковий кредит за операціями з ТОВ "Фаворит-Найс" склав 19683 грн. 38 коп., а податкова інспекція не підтверджує весь податковий кредит січня 2012 року в сумі 680123 грн. 79 коп.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність своїх дій при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс".

Отже, судом встановлено відсутність підстав для проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс", акт про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідає змісту та формі відповідного акту, наведеному у додатку 3 до Методичних рекомендацій, відсутність компетенції у ДПІ щодо визнання нікчемними правочинів ПП "Інсайт Плюс" в акті від 19.12.12.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, не прийняв ніякого рішення, при цьому використовуючи висновки акта перевірки. Відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін. Судом було витребувано від відповідача відомості з бази "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" по приватному підприємству "Інсайт Плюс" за період січень-грудень 2011 року. Як вбачається з наданої ДПІ у м. Херсоні інформації за період січень-травень 2011 року, на підставі акту від 19.12.2012 року податковою інспекцією були внесені зміни до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" і зменшений податковий кредит та податкові зобов'язання за березень-квітень 2012 року до "0" грн. з великою кількістю контрагентів. Відповідачем не спростовано твердження ПП "Інсайт Плюс", що вказані зміни були здійснені саме у зв'язку з наявністю акту від 26.09.12.

Відповідно п.п. 4.33 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Таким чином, встановлення відповідачем у справі порушення податкового законодавства та передбаченої законом можливості податкового органу нарахувати податкові зобов'язання відповідачу протягом не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відсутності податкового повідомлення рішення, позбавляє особу можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки. А отже, порушується принцип правової визначеності, який імплікований Європейською конвенцією з прав людини і який становить один із основних елементів верховенства права, а відтак підлягає захисту у порядку адміністративного судочинства.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зазначена стаття не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 25 грудня 1997 року).

За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Викладені в акті висновки впливають на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє, оскільки висновки відповідача про визнання угод нікчемними призвело до зміни його податкової звітності, може призвести до невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по укладеним з позивачем договорам, що в свою чергу може призвести до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі і таке інше. В даному випадку позивачем оскаржуються саме дії суб'єкта владних повноважень і даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Суд звертає увагу, що в акті від 26 вересня 2012 року № 517/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Інсайт Плюс" з контрагентами постачальниками та покупцями за червень 2011 року, січень 2012 року" не міститься будь-якого документального обґрунтування стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, які мали місце в червні 2011 року, січні 2012 року. Висновки перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку. Недійсність правочинів між позивачем та його контрагентами не встановлена в судовому порядку.

Згідно з п. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до пункту 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частин 1, 5статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

За таким, викладені відповідачем в акті висновки про визнання нікчемними всіх укладених угод позивачем з контрагентами постачальниками та покупцями - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України. Проаналізувавши зміст акта перевірки, суд встановив, що висновки про нікчемність операцій відповідача є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215, частину 1 статті 216 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до зразка акту про неможливість проведення зустрічної звірки, який наведений у додатку 3 до Методичних рекомендацій, такий акт не передбачає в собі наявність будь-яких висновків, а лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Отже, вищезазначене дає підстави прийти до висновку, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, встановлюючи порушення зазначені в акті про результати проведення зустрічної звірки від 26.09.12.

З приводу позовних вимог позивача щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме: відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП "Інсайт Плюс" у червні 2011 року, січні 2012 року , суд зазначає наступне. За чинним законодавством одним із способів захисту порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Отже зазначені позовні вимоги позивача як спосіб захисту прямо передбачені чинним законодавством України, зокрема приписами п.2 ч.2 ст.162, п.2 ч.4 ст.105 КАС України, а отже підлягають розгляду адміністративним судом. Окрім того, відповідно до ч.74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч.74.2.ст.74).

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби ( п.62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" як спосіб податкового контролю, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками № 5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

ПДВ за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо.

Як вже зазначалось, на підставі акту від 26.09.2012 року ДПІ у м. Херсоні самостійно внесла зміни до електронної бази даних податкової звітності позивача, а саме до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", в якій були зменшені задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за оскаржуваний період. Хоч ДПІ не було виявлено розбіжності у податковій звітності ПП та його контрагентів за перевірені податкові періоди при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України . Однак при цьому відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення дій щодо відновлення у вказаній базі інформації, яка відповідає дійсності (дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") є обґрунтованими, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку. Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси.

Такі дії відповідача є неправомірними, суд зобов'язує ДПІ у м. Херсоні відобразити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які позивач задекларував у червні 2011 року, січні 2012 року.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов приватного підприємства "Інсайт плюс" задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ПП "Інсайт Плюс", за результатами якої складений акт від 26.09.12 № 517/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за червень 2011 року, січень 2012 року"; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, які полягають в складанні акту від 26.09.12 № 517/22-4/33015134; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними правочинів, вчинених ПП "Інсайт Плюс" у червні 2011 року, січні 2012 року, що відображені в акті перевірки від 26.09.12 № 517/22-4/33015134; визнати неправомірними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, які полягають в зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Інсайт Плюс" у червні 2011 року, січні 2012 року.

Зобов'язати ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП "Інсайт Плюс" у червні 2011 року, січні 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 червня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8